Справа № 473/3342/20

Провадження №2/471/156/21

Номер рядка звіту 22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2021 р.

                         Братський районний суд Миколаївської області

   в складі:

             головуючого судді –               Скарницької І.Б.,

             за участю секретарів –            Романчук О.О., Бондарчука С.М., Кравченко Л.В.

             представників позивача -        ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,                        

             відповідача -                             ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Братське цивільну справу № 473/3342/20 за позовною заявою ОСОБА_4 до Державного реєстратора відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління надання адміністративних послуг апарату виконавчого комітету Вознесенської міської ради Пухтія Сергія Миколайовича, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_5 , про скасування рішення державного реєстратора щодо реєстрації права оренди земельної ділянки,

                                                       ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до державного реєстратора відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління надання адміністративних послуг апарату виконавчого комітету Вознесенської міської ради Пухтія Сергія Миколайовича, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5 про скасування рішення державного реєстратора щодо реєстрації права оренди земельної ділянки.

Свій позов обґрунтовує тим, що 21.12.2018 року державним реєстратором було зареєстровано право оренди земельної ділянки, належної ОСОБА_5 , на підставі договору оренди між нею та ОСОБА_3 . Однак, на час прийняття оскаржуваного рішення вказана земельна ділянка, перебувала в користуванні позивача, відповідно до договору оренди від 14.03.2012 року, укладеного строком на 49 років. Договір був зареєстрований 08.05.2012 року відділом Держкомзему у Братському районі Миколаївської області, про що внесено запис № 482141204003130 у Державний реєстр земель. Проте, державний реєстратор, приймаючи оскаржуване рішення, не перевірив наявність/відсутність суперечностей між заявленим ОСОБА_3 правом на користування земельною ділянкою та вже зареєстрованими правами інших осіб на цю земельну ділянку, чим допустив подвійну державну реєстрацію речового права. Посилаючись на порушення державним реєстратором вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, позивач просив позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач державний реєстратор Пухтій С.М. у судове засідання не з`явився, до суду надіслав заперечення на позовну заяву, просив суд відмовити у задоволенні позову.

  Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Суду пояснив, що наразі договір, укладений між ОСОБА_5 та позивачем розірваний в судовому порядку. До обробітку земельної ділянки він приступив лише восени 2020 року після розірвання попереднього договору, права позивача ніяким чином порушені не були.

Третя особа ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причину неявки суду не повідомила.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

14.03.2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був укладений договір оренди належної останній земельної ділянки площею 8,97 га, що розташована в межах території Петропавлівської сільської ради Братського району Миколаївської області, та надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4821484300:03:000:0222. Договір був зареєстрований 08.05.2012 року відділом Держкомзему у Братському районі Миколаївської області, про що внесено запис № 482141204003130 у Державний реєстр земель.  Строк дії договору становив 49 років.

21.12.2018 року державний реєстратор відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління надання адміністративних послуг апарату виконавчого комітету Вознесенської міської ради Пухтій С.М. прийняв рішення, на підставі якого за відповідачем ОСОБА_3 було зареєстровано право оренди належної ОСОБА_5 вищевказаної земельної. Підстава для державної реєстрації: договір оренди від 19.12.2018 року. Правомірність укладення обумовленого договору оренди стороною позивача не оспорювалася.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідні для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Законом України «Про оренду землі».

Передання в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності, зокрема, громадян, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (частина друга статті 124 ЗК України у редакції, чинній на час підписання первинних договорів оренди та їх державної реєстрації).

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 125 ЗК України у вказаній редакції право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації.

Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом (стаття 20 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час підписання первинних договорів оренди та їх державної реєстрації).

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 18 Закону України «Про оренду землі» у вказаній редакції).

Договір від 24.03.2012 року був зареєстрований належним чином, строк його дії станом на 19.12.2018 року не закінчився.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Також, Листом Держаної реєстраційної служби «Щодо запобігання випадкам подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними право набувачами» зазначено, що з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Державний реєстратор, здійснюючи реєстрацію договору оренди від 19.12.201 року не в повій мірі виконав вимоги чинного законодавства, що призвело до порушення права позивача, як орендаря земельної ділянки, що була об`єктом реєстрації.

Орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які би перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою (абзац четвертий частини другої статті 24 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Укладення договору оренди земельної ділянки під час дії іншого договору оренди цього ж об`єкта може перешкоджати первинному орендареві реалізувати його право користування відповідною ділянкою.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (частини перша та друга статті 15 ЦК України).

Якщо особа, якій належить право оренди земельної ділянки (первинний орендар) за законодавством, що було чинним до 1 січня 2013 року, після настання цієї дати не зареєструвала її право в у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, то укладення наступного договору оренди того ж майна під час дії первинного договору оренди може порушити відповідне право первинного орендаря у разі, коли на підставі наступного договору оренди відповідна земельна ділянка передана у користування наступному орендареві, а право останнього - зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Така реєстрація унеможливлює внесення запису до вказаного реєстру про право оренди тієї ж ділянки первинним орендарем.

У такому випадку суд може захистити право первинного орендаря тоді, коли на підставі відповідного судового рішення цей орендар зможе зареєструвати його право оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Проте, означену можливість первинний орендар матиме тільки тоді, коли на момент набрання судовим рішенням про задоволення відповідного позову законної сили цей орендар матиме чинне право оренди, зокрема, якщо не спливе строк оренди чи буде поновленим первинний договір оренди. В іншому випадку в позові слід відмовити.

Зазначені висновки зроблено у постанові ВП Верховного суду від 01.04.2020 року у справі 610/1030/18.

Під час судового засідання встановлено що, договір оренди, укладений 14.03.2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 11.06.2020 року було розірвано. Постановою Миколаївського апеляційного суду від 21.09.2020 року вищевказане рішення було залишено без змін (справа № 471/936/19).

До суду позивач звернувся з позовом 29.09.2020 року.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40)).

Звернувшись із позовом про скасування рішення державного реєстратора після того, як первинний договір було розірвано рішенням суду, позивач заявив вимоги, які не можуть забезпечити поновлення його права користування відповідною земельною ділянкою. Інших вимог позивачем не заявлено.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 259, 264, 265 ЦПК України, суд 

                                                               ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_4 до Державного реєстратора відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління надання адміністративних послуг апарату виконавчого комітету Вознесенської міської ради Пухтія Сергія Миколайовича, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_5 , про скасування рішення державного реєстратора щодо реєстрації права оренди земельної ділянки - відмовити.

Позивач - ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідачі - Державний реєстратор відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління надання адміністративних послуг апарату виконавчого комітету Вознесенської міської ради Пухтій Сергій Миколайович, місце знаходження: вул. Соборності, 14, м. Вознесенськ Миколаївської області;

ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа - ОСОБА_5 , місце проживання АДРЕСА_2 .

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга в порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України, з урахуванням п.3 розділу ХІІ "Прикінцевих положень" ЦПК України.

Повний текст рішення виготовлено 28.05.2021 року.                

СуддяІ.Б. Гукова