ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №2-а-1941/2010 рік
15 квітня 2010 року суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Трофімова В.С.
розглянув в порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду Фрунзенського району м. Харкова про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та про зобов’язання суб’єкта власних повноважень вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду із зазначеним адміністративним позовом, яким просить суд зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2008-2009 роки.
В обґрунтування позову позивач зазначав, що вона, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно до ст.6 зазначеного Закону з першого січня 2006 року їй повинна була виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Законом України №489-V від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст.71, пункт 12 призупинила дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Конституційний суд своїм рішеням №6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі №1-29/2007, визнав такими, що не відповідають Конституції України і є неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» пункт 12 статті 71, яким зупинено дію ст. 6 Закону України №2195-ІУ від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни», пункт 3 положення ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» №489-V від 19.12.2006 року визнані неконституційними. Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Згідно ч.2 ст. 19 та ч.3 ст. 22 Коснтитуції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі в межах: повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Розмір щомісячного підвищення, відповідно до ст. 6 «Про соціальний захист дітей війни», ст ановить 30 % мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездітність. Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановив підвищення дітям війни в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком. Конституційний Суд України рішенням від 22.05.2008 року №10-рп/2008 взнав зазначене та інші обмеження пільг Законом «Про Державний бюджет на 2008 рік…» неконституційними і такми, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом цього рішення. Прожитковий мінімуму для осіб, які втратили працездатність становить: з січня – 470 грн., з 1 квітня – 481 грн., з 1 жовтня – 498 грн. Відповідачі всупереч зазначеного Рішення конституційного суду України не здійснили нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії. У зв’язку з чим позивачу не нараховано і не виплачено допомогу за 2008-2009 роки з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком у розмірі 2353 грн. 80 коп.
Відповідач надав заперечення на позов, в яких просить суд в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 стосувалось лише Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», рішень щодо неконституційності Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» Конституційним судом не приймалось. Таким чином, на думку відповідача рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року зворотної дії в часі не має, а тому на період до 09 липня 2007 року не поширюється. Окрім того, відповідач вважає свої дії щодо невиплати позивачу доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» правомірними через невизначеність на законодавчому рівні органу, на який покладено обов’язок здійснення таких виплат особам, які мають статус дитини війни, за рахунок яких коштів повинні здійснюватися ці виплати та який розмір мінімальної пенсії за віком необхідно застосувати при обчисленні таких доплат. При цьому, відповідач зазначив про необґрунтованість доводів позову щодо застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених за цим Законом. Листом від 31.08.2007 року 321-46-561 Міністерства юстиції України також зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком, зазначений в ст. 28 Закону №1058, встановлюється виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Питання, пов’язані з підвищенням пенсії чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» слід вирішувати шлхом внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни ». Такі зміни до ст.6 Закону 2195 і були внесені п.2 ч.1 ст. 85 розділом ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та про внесння змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року №107-УІ (зі змінами, внесеними згідно із законом №279-УІ від 16.05.2008 року). Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 вказані вище норми визнани неконстутиційними. З метою врегулювання виплати державної соціальної допомоги та інших неврегульованих питань Кабінету Міністрів України прийняв Постанову «про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» №530 від 28.05.2008 року. В зазначеній постанові з метою збереження рівня соціального захисту окремих категорій громадян у п.8 встановлено, що з 22.05.2008 року дітям війни до пенсії чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня – 48 гривен 10 копійок, з 1 липня – 48 гривен 20 копійок, з 1 жовтня – 49 гривен 80 копійок. Таким чином, у зазначеній постанові визначений розмір підвищення длія дітей війни на 2008 рік, у зв’язку з чим відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В судове засідання позивач та представник відповідача не з'явились, про час та місце слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином, надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.
Суд вирішив можливим розглянути справу у відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів та виходячи із встановлених обставин справи. Суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року №121/2001 і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
У зв’язку з чим обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсій позивача, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на Управління пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м.Харкова – за місцем проживання позивача.
Судом встановлено, що позивач має статус «Дитини війни», що також підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 з позначкою УПСЗН Фрунзенської районної у м. Харкові ради «Дитина війни» .
Враховуючи зазначений статус позивача, він відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Із заперечень УПФУ у Фрунзенському районі м.Харкова вбачається, що відповідач не здійснює позивачу зазначених виплат, посилаючись на невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни, а також на відсутність у нього коштів на ці виплати та на невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни.
Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції. Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Рішення Конституційного Суду України у цій справі мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Законом України "Про Державний бюджет на 2009 рік" дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей" не зупинено. Відповідно до ч.2 ст. 54 Закону України "Про Державний бюджет на 2009 рік" розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Відповідним Законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни є Закон України “Про соціальний захист дітей війни”. Таким чином, відповідач у 2009 році повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно до ч .2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м.Харкові з 22 травня 2008 року повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004, яка набула чинності із зазначеної дати, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України" та п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ці норми втратили чинність та не підлягали застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Посилання відповідача на порушення судом першої інстанції норм матеріального права через неврахування законодавчої неврегульованості питання щодо механізму виплати пенсії, відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, не приймаються судом, оскільки відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Згідно ч.ч.3 та 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Щодо доводів відповідача про необґрунтоване застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, колегія суддів зазначає наступне. Судом обґрунтовано було встановлено, що позивач, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Суд не бере до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення „Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” покладено на Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м.Харкова, за місцем проживання позивача.
Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч.3 ст. 94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м.Харкова про зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як особі, яка має статус «дитина війни» - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м.Харкова..
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м.Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, 1936 року народження з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року, з урахуванням проведених виплат.
У відповідності з прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 11.02.2010 року, які набрали чинності 10.03.2010 року, вказана постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області шляхом подання протягом 10 днів з дня її проголошення до Фрунзенського районного суду м.Харкова заяви про апеляційне оскарження постанови, а також внесення через Фрунзенський районний суд м.Харкова апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подання такої заяви або шляхом подання протягом 10 днів з дня проголошення постанови через Фрунзенський районний суд м.Хакрова апеляційної скарги до апеляційного суду Харківської області.
Головуючий – суддя