Справа 2-а-2303

П О С Т А Н О В А

                                           ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

17 лютого 2010 року

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Трофімова В.С.,

при секретарі Рало Я,В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Фрунзенської районної в м. Харкові ради, Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації про визнання дій суб»єкта владних повноважень  протиправними, про зобов»язання вчинити певні дії по нарахуванню та виплаті суми недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

встановив:

    ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Фрунзенської районної в м. Харкові ради, Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню  соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації  про визнання дій суб»єкта владних повноважень протиправними, про зобов»язання  вчинити певні дії по нарахуванню та виплаті суми недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

    Позивачка в позовній заяві просить визнати відмову відповідача у призначенні їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» неправомірною,  зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення  Фрунзенської районної в м. Харкові ради  здійснити перерахунок  державної допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1  та стягнути з відповідача  недоотриману допомогу по догляду за дитиною за період з травня 2007 року по квітень 2010 року.

    Позивачка посилалася на те, що в зв’[язку з народженням дитини  з 25 червня 2007 року мені була призначена допомога  по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що дорівнює 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Позивачка вважає, що відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов»язкове  державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 1991 року допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого  законом. Зазначена норма закону введена в дію з 01 січня 2002 року Законом України від 11 січня 2001 року № 2213-ІІІ.

    Представник відповідача – Управління праці та соціального захисту населення Фрунзенської районної в м. Харкові ради в запереченнях проти позову вказує, що дії Управління праці та соціального захисту населення Фрунзенської районної в м. Харкові ради є правомірними, оскільки вони є розпорядниками  бюджетних коштів у частині субвенцій з виконання державних програм соціального захисту населення щодо призначенні допомоги сім»ям з дітьми, тобто є учасником бюджетного процесу, діяльність якого регламентується Бюджетним кодексом України, а тому беруть зобов»язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених затвердженим кошторисом. За таких обставин  визнання рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року абзацу третього частини другої ст.56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» не вважаються бюджетними зобов»язаннями, а тому Управління не має законних підстав брати на себе зобов»язання без відповідних бюджетних асигнувань, адже це буде перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України та Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік». Що стосується 2008 року відповідач посилається на те, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку працюючим жінкам призначалися згідно із Законом України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» зі змінами, внесеними Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та допомога призначалася відповідачем  відповідно до вищевказаних законів. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10 п.23 Закону України «Про державний бюджет України  на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» не визнано неконституційним. Просить відмовити в задоволенні позову у зв»язку з пропущенням строку позовної давності.

    Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити.

    Представник  відповідача – Управління праці та соціального захисту населення Фрунзенської в м. Харкові ради у судове засідання не з»явився, просив розглянути справу за їх відсутністю, про що свідчить письмова заява.

    Представник відповідача – Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації  не з’явився у судове засідання, про причини неявки суд не повідомив.

    Суд, заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

    У судовому засіданні встановлено наступне.

    Позивачка ОСОБА_1 має неповнолітню дитину – доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданого Фрунзенським відділом реєстрації актів цивільного стану  Харківського міського управління юстиції.

    ОСОБА_1 знаходиться на обліку  в Управлінні праці та соціального захисту населення Фрунзенської в м. Харкові ради  і одержує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

    У травні 2009 року позивачка звернулась з заявою  до Управління праці та соціального захисту населення Фрунзенської в м. Харкові ради  про перерахунок та виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до рівня прожиткового мінімуму. На звернення отримала відповідь, що їй нараховують соціальні виплати згідно діючого законодавства.

    Позивачу відповідно до порядку призначення  і виплаті допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов»язкового державного соціального страхування, затвердженого Постановою КМ України від 11 січня 2007 року № 13 з 01 квітня 2007 року по грудень 2007 року проводилася виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років як застрахованій особі в системі загальнообов»язкового державного соціального страхування, у розмірі, що дорівнює    різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні  шість місяців, але не менш 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, що складає 129,03 грив. з 01.04.2007 р. до 31.07.2007 р., 132,64 грив. з 01.08.2007 р. по 31.08.2007 р., 134,45 грив. з 01.09.2007 р. до 30.09.2007 р., 136,13 грив. з 01.10.2007 р. до 31.10.2007 р., 140,05 грив. з 01.11.2007 р. по 30.11.2007 р., 144,10 грив. з 01.12.2007 р. по 31.12.2007 р.

    Встановлено, що правовідносини між сторонами про надання соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, регулюються Законом України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 1991 р. № 2240-ІІІ, який у 2007 році суттєво змінювався Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік». Приймаючи до уваги, що деякі зміни були визнані неконституційними, суд керується нормами Закону в тій редакції, в якій вони регулювали правовідносини між позивачем та відповідачем з урахуванням їх конституційності.

    Згідно зі ст.4 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов»язковим  державним соціальним  страхуванням у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають  застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України,  згода на обов»язковість якого надана Верховною Радою України.

    Відповідно до ст. 42 зазначеного Закону України – право на допомогу по догляду  за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Допомога по догляду за дитиною  до досягнення нею трирічного віку надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період цієї відпустки.

    Відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 1991 року № 2240-ІІІ допомога по догляду за дитиною до досягнення нею  трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Зазначена норма закону введена в дію з 01 січня 2007 року Законом України від 11 січня 2001 року № 2213-ІІІ.

    Частиною 1 ст.5 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» встановлено, що загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», здійснюються за принципами державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав.

    Відповідно до ст. 45 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, вимога позивача щодо виплати допомоги по догляду за дитиною є формою реалізації конституційного права громадян на соціальний захист.

    Таким чином, будь-які закони та нормативно-правові акти, які регулюють правовідносини стосовно прав та свобод громадян, у тому числі Закон України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Постанова КМ України від 11 січня 2007 року №13, Закон України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми», Постанова КМ України від 27 грудня 2001 року № 1751 мають відповідати вимогам Конституції України та Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

    Крім того, встановлений ч 2 ст. 95 Конституції України, ч 2 ст.38 Бюджетного кодексу України  перелік відносин, які регулюються Законом України «Про державний бюджет є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов»язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, у тому числі Законом України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та  витратами, зумовленими народженням та похованням, та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

    Враховуючи, що позивач має дитину  віком до трьох років, тобто наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання допомоги по догляду за дитиною.

    Зупинення дії ст. 43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності  та витратами зумовленими похованням» на 2007 рік – згідно із Законом  № 489-У  ( п.7, ст.71), встановлення Постановою КМ України від 27 грудня 2001 р. № 1751 розміру виплат допомоги по догляду за дитиною  в меншому розмірі, ніж передбачено ст. 43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», обмежило обсяг прав даної категорії громадян, визначених зазначеним Законом.

    Зупинення дії ст. 43 Закону № 2240-ІІІ на 2007 рік, передбачено п. 7  ст. 71 Закону України № 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп2007, Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв»язку з правовідносинами, воно є обов»язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

    Таким чином, в період  2007 року положення ст. 43 Закону України № 2240-ІІІ були чинними, а оскільки функції по призначенню та виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам у 2007 році передані робочими органами Фонду соціального страхування з тимчасовою втратою працездатності до органів праці та соціального захисту населення , то відповідач повинен був нарахувати позивачу допомогу з урахуванням рішення Конституційного Суду України на підставі ст. 43 Закону України № 2240-ІІІ, а не згідно Постанови КМ України.

    Частиною 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства  України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

    Строк звернення до адміністративного суду з позовом по справі повинен рахуватися з 09 липня 2007 року, тобто з моменту прийняття Конституційним Судом України рішення по справі за № 6-рп2007, відповідно до якого визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» та абзац 3 ч.2 ст.56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким визнано розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

    Саме з цього часу особа дізналася та повинна була дізнатися про порушення її права на отримання суми недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

    Позивачкою  позовну заяву було подано з пропуском строку, встановленого ст. 99 КАС України – 16 липня 2009 року, що свідчить про пропуск  строку звернення до суду з позовом  про стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

    Відповідно до ст. 100 КАС України порушення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

    Пропуск строку звернення до суду позивачка мотивує тим, що раніше не могла звернутися з-за того, що була мала дитина.  Не мала можливості  знайомитися з інформацією щодо строків і порядку звернення про перерахунок  соціальної допомоги. Позивачка звернулась  в травні 2009 року до відповідача із заявою про перерахунок допомоги, на що отримала  відповідь про відмову їй в перерахунку, після чого вона звернулась до суду за захистом порушеного права. При цьому суд зазначає, що із змісту позовної заяви вбачається, що вона після народження дитини у червня 2007 року звернулася до відповідача з заявою про призначення їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності до прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, але відповідач нарахував та виплачував допомогу у менших розмірах. Як було встановлено, позивачу вказана допомога була призначена 25.06.2007 року та виплачувалась їй щомісяця, однак із заявою про перерахунок допомоги позивачка звернулась до відповідача лише у травні 2009 року. Позивачем наведено причину пропуску річного строку звернення до суду, а саме: була маленька дитина і тому вона своєчасно не могла звернутися з позовом, але доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку звернення до суду не надані. За таких підстав суд не визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною.

    Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.

    Відповідно до ч.1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

    Підпунктом 7 п. 23 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України від 19.12.2007 року №107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік» (подалі - Закон №107-VІ) частина 1 ст. 15 Закону № 2811-ХП викладена в редакції – «допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.»

    Розділом ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону №107-VІ пункт 3 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» викладено у такій редакції – «допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року – 50 відсотками, з 1 січня 2009 року – 75 відсотками, з 1 січня 2010 року – 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців».

    У встановленому порядку положення пункту 3 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» Закону України №107-VІ такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) не визнані.

    Статтею 58 даного Закону на 2008 рік встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місць у розмірі з 1 січня – 592 гривні, з 1 квітня – 605 гривень, з 1 жовтня – 626 гривень та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня – 526 гривень, з 1 квітня – 538 гривень, з 1 липня – 540 гривень, з 1 жовтня – 557 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня – 663 гривні, з 1 квітня – 678 гривень, з 1 липня – 680 гривень, з 1 жовтня – 701 гривня; працездатних осіб: з 1 січня – 633 гривні, з 1 квітня – 647 гривень, з 1 липня – 649 гривень, з 1 жовтня – 669 гривень; осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 470 гривень, з 1 квітня – 481 гривня, з 1 липня – 482 гривні, з 1 жовтня – 498 гривень.

    Цією ж нормою Закону України №107-VІ встановлено, що розміри державних соціальних гарантій на 2008 рік, що визначаються незалежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними нормами, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

    З метою своєчасного призначення та виплати допомоги при народженні дитини Кабінетом Міністрів України 22.02.2008 року прийнято постанову №57 «Питання призначення і виплати допомоги сім»ям з дітьми», яка передбачає порядок надання у 2008 році допомоги при народження дитини.

    У зв»язку з цим, норми щодо надання застрахованим особам допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку внесено до «Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги сім»ям з дітьми», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 27.12.2001 року №1751, упорядковано документи, які надаються для її призначення як застрахованими, так і незастрахованими особами, конкретизовано випадки припинення надання допомоги та поновлення її виплати.

    Так, ч.1 ст. 22 даної Постанови визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня 2008 року непрацюючим особам та особам, застрахованим у системі загальнообов»язкового державного соціального страхування, надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше як 130 гривень (гарантований мінімальний розмір).

    Положення п.п.7 п.23 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» №107-VІ, прийняті Верховною радою України 19.12.2007 року, не визнані такими, що не відповідають Конституції України (є не конституційними).

    Частиною 4 ст. 1 Закону України №2811-ХІІ, в редакції Закону від 22.03.2001 року №2334-ІІІ, встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім»ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

    Таким чином, виходячи з положено ч.1 ст. 15 Закону України №2811-ХІІ, «Порядку призначення і виплати державної допомоги сім»ям з дітьми», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 27.12.2001 року №1751, мінімальний розмір державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується за рахунок Державного бюджету органами праці та соціального захисту населення, у 2008 році дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.

    Статтю 43 Закону України №2240-ІІІ виключено згідно із Законом України від 28.12.2007 року №107-VІ (п.п.12 п.25 розділу ІІ).

    Зміни, внесені підпунктом 12 пункту 2 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 року №107-VІ визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно Рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10-рп2008.

    Однак, Законом України №107-VІ (п.п. 5 п.23 розділу ІІ) внесені зміни в редакцію ст. 13 Закону №107-VІ (п.п.5 п.23 розділу) внесені зміни в редакцію ст.. 13 Закону України №2181-ХІІ, - з тексту виключені слова «не застрахована в системі загальнообов»язкового державного соціального страхування».

    Таким чином, з 01.01.2008 року застрахованим і незастрахованим особам допомога по догляду за дитиною призначається згідно із Законом №2811-ХІІ, - ст.. 13 «Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною».

    Положення п.п. 5 п.23 розділу ІІ Закону №107-VІ такими, що не відповідають Конституції України, не визнані.

    Відповідачем розпорядженням на перерахунок допомоги по догляду за дитиною до трьох років з 01.01.2008 року позивачу установлений розмір допомоги з 01.01.2008 року у сумі 144 грн. 10 коп.

    За таких підстав, Управління праці та соціального захисту населення Фрунзенської районної у м. Харкові ради виплачувала вказану допомогу у відповідності до вимог чинного законодавства і його дії є правомірними, і за таких підстав суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про зобов»язання стягнути за 2008 рік суми недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

    У 2009 році розбіжностей між Законом України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» немає, рішень Конституційного суду України з цього питання немає. Підстав для задоволення позовних вимог в цій частині немає.

    На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 18, 160, 161, 162, 167 КАС України, ст..ст. 46, 48, 64, п.1 ч.1 ст. 92 Конституції України, ч.1 ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії», рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп2007, ст.. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст.. 43 Законом України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»,

постановив:

    У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Фрунзенської районної в м. Харкові ради, Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації про визнання дій суб»єкта владних повноважень  протиправними, про зобов»язання вчинити певні дії по нарахуванню та виплаті суми недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку – відмовити.

    Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Фрунзенський районний суд м. Харкова шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови протягом 10 днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

    Суддя: