У К Р А Ї Н А

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

                         Справа № 22 ц–3496/2010                            Головуючий в 1-ій інстанції – Маймур Ф.Ф.

                                                                                                 Доповідач  -  Волошин М.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

02 червня 2010 року                                                         м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

            головуючого судді   -   Басуєвої Т.А.

            суддів                     -   Волошина М.П., Демченко Е.Л.

            при секретарі           -  Качур Л.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2010 року про відкриття провадження по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус» про стягнення заборгованості, –

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2010 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_2 та ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2010 року відкрито провадження за вказаним позовом.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу судді скасувати, обґрунтовуючи свої заперечення проти ухвали тим, що суддею при постановленні ухвали порушено норми процесуального права, а саме порушено правила  підсудності.

Колегія суддів, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши ухвалу судді в межах доводів  скарги, дійшла  висновку,  що  скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред’являються в суд за місцем її проживання.

Суд першої інстанції, відкриваючи провадження у справі згідно до ч.1 ст.113 ЦПК України прийняв до уваги договір поруки №467 від 12 січня 2009 року  укладений між ПАТ КБ „ПриватБанк” та ТОВ „УФА „ВЕРУС”. Такий висновок суду не можна визнати вірним.

З матеріалів справи вбачається, що 14 квітня 2008 року між ПАТ КБ „ПриватБанк” та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір на суму 825 000 грн., в п.2.2.8 якого зазначено, що забезпечення виконання кредитного договору обумовлено оформленням договору іпотеки або закладу.

Забезпеченням виконання позичальником зобов’язань даного кредитного договору виступає договір іпотеки квартири в м. Київ, укладений 14 квітня 2008 року між ОСОБА_2 і ПАТ КБ „ПриватБанк”.

Вказаний договір за своїм змістом та формою відповідає вимогам діючого законодавства і укладений, безпосередньо після оформлення кредитного договору.

Договір поруки між ПАТ КБ „ПриватБанк” та ТОВ „УФА „ВЕРУС” за кредитним договором з ОСОБА_2 був укладений 12 січня 2009 року, значно пізніше ніж сам кредитний договір та на суму в 200 грн., значно нижчу ніж сума заборгованості, але п. 1 договору поруки передбачено виконання зобов’язання всіма боржниками кредитного договору.

Договір не містить істотних умов: найменування боржника, суми, в межах якої поручитель несе відповідальність, підстави виникнення обов’язку боржника, підставу об’єднання позовних вимог солідарним обов’язком, не наведений розрахунок суми у 200 грн.

Як встановлено судом, договір поруки №467 від 12 січня 2009 року є єдиним у всіх аналогічних справах позивача з якими він звернувся до суду про стягнення заборгованості.

Відповідач – фізична особа про існування вищеукладеного договору поруки з ТОВ „УФА „ВЕРУС”, взнав тільки після отримання ухвали про відкриття провадження по справі,  його прізвище не вказано в договорі поруки.

З позовної заяви вбачається, що позивач не вимагає стягнення з ТОВ „УФА „ВЕРУС” суми заборгованості.

Судова колегія вважає, що справа за позовом юридичної особи ПАТ КБ „ПриватБанк” до юридичної особи ТОВ „УФА „ВЕРУС” повинна розглядатися за правилами ГПК, оскільки відповідно до ст.12 ГПК вказаний спір підвідомчий господарському суду.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що відкриття провадження у даній справі згідно ст.113 ЦПК України є безпідставним, а тому ухвала судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2010 року на підставі ч.3 ст.312 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання відкриття провадження у справі відповідно до вимог  ст.109 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 3 ст. 312, ст.ст. 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, –

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.  

Ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2010 року про відкриття провадження у справі через недотримання правил підсудності скасувати і направити справу до того ж суду для вирішення питання у відповідності до вимог ЦПК України.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

  Головуючий:

           Судді: