Судове рішення #9441787

Справа № 22Ц-2671/2010 р.                     Головуючий в 1 інстанції Дмитренко А.М.

Категорія  57                                                                         Доповідач Корзаченко І.Ф.

                                                 УХВАЛА

                                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      1 червня     2010 року  колегія судової палати  в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :

головуючого       Лащенка В.Д.

суддів                  Корзаченко І.Ф. Данілова О.М.,

при секретарі      Вішик О.Ю.,

розглянула у відкритому судовому засіданні  в місті Києві цивільну справу  за апеляційною  скаргою управління Пенсійного Фонду України у м.Білій Церкві  на постанову Білоцерківського міськрайонного суду від 4 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України у м.Білій Церкві про зобов'язання  провести перерахунок доплати до пенсії, -

                                                 встановила:

          У грудні 2009 року ОСОБА_1  звернувся до суду з вказаним позовом, який обгрунтовував  тим, що відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" він має право як непрацюючий пенсіонер на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, але відповідачем вказана доплата проводиться в значно нижчому розмірі, провести перерахунок відповідач відмовляється. Позивач просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку вказаної доплати до пенсії та зобов'язати відповідача провести перерахунок і виплату вказаної доплати, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати, визначеної в Законах про Державний бюджет на відповідний рік, за 2008, 2009 роки.

         Постановою  Білоцерківського міськрайонного суду від 4 лютого 2010 року позов задоволено частково. Постановлено визнати неправомірними дії управління Пенсійного Фонду України у м.Білій Церкві щодо відмови у проведенні перерахунку доплати до пенсії позивача за проживання на території радіоактивного забруднення, встановленої ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язати управління Пенсійного Фонду України у м.Білій Церкві провести перерахунок та виплату доплати до пенсії позивача згідно ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за проживання на території радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати щомісячно в розмірах, визначених в Законах про державний бюджет України на відповідний рік, за період з 21 грудня 2008 року -605 грн., з 1 квітня 2009 року-625 грн., з 1 липня 2009 року в розмірі 630 грн., з 1 жовтня 2009 року в розмірі   650 грн., з 1 листопада 2009 року по 31 грудня 2009 року в розмірі 744 грн., з врахуванням виплачених сум.

      В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати  постанову суду з підстав порушення нор матеріального права.

    Апеляційну скаргу необхідно відхилити з таких підстав.

          Встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні ПФУ у м.Білій Церкві як непрацюючий пенсіонер.  

          Позивач зареєстрований і постійно проживає в м.Білій Церкві, яке згідно постанови КМ України від за № 106 від 23.07.1991 року /додаток № 1/ віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.

         Відповідно до ч.2 ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" /в редакції до 01.01.2008 року/ пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення , підвищуються у розмірах, встановлених частиною     першою цієї статті.

         Згідно з гідно ч.І даної статті громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:

-у зоні посиленого радіоекологічного контролю-одна мінімальна заробітна плата.

         Отже, позивач, як непрацюючий пенсіонер, відповідно до Закону має право на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

        Вказана доплата до пенсії позивача проводиться відповідачем у розмірі 5 грн. 20 коп., передбаченому постановою КМ України від 26.07.1996 року за № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

            Розмір доплати до пенсії, визначений вказаною вище постановою КМ України, суперечить вимогам ст.39 Закону та іншим нормам Законів.

          Дію положень ст.39 вказаного Закону було зупинено на 2006 рік і на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно з Законами України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" та "Про Державний бюджет України на 2007 рік", до цього Верховна Рада України ніяких законів з цих питань не приймала.

            Відповідно до Закону України від 05.10.2006 року "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було доповнено вказаний Закон ст.71, згідно якої дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім Законів про внесення змін до цього Закону.

          Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп визнано неконституційними деякі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", в т.ч. п.30 ст.71 цього Закону, яким було зупинено дію статті 39 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

         Оскільки закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами, то суд дійшов правильного висновку по те,  що при вирішенні  спору підлягають застосуванню саме положення ст.39 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та положення зазначених вище Законів про встановлення розміру мінімальної заробітної плати, а не постанови КМ України .

            Відсутність належного фінансування виплат, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", не є  підставою для відмови в задоволенні позову.

            Відповідно до п.28 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" у Закон "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" внесено наступні зміни, а саме: частину першу та другу статті 39 замінено однією частиною такого змісту: громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата в порядку та розмірах, встановлених КМ України, у зв'язку з цим частину третю вважати частиною другою.

             Але  рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп/2008 визнано неконституційними деякі положення Закону "Про Державний бюджет України на 2008 рік", в т.ч. і п.28 розділу 2 Закону, відповідно до якого були внесені зміни до ст.39 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

          Згідно ст.59 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визначено розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2008 року-515 грн., з 1 квітня -525 грн., з 1 жовтня -545 грн., з 1 грудня -605 грн.

           За ст.55 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" установлено з 1 січня 2009 року розмір мінімальної заробітної плати 605 грн., з 1 квітня -625 грн., з 1 липня -630 грн., з 1 жовтня-650 грн., з 1 листопада- 744 грн. на місяць.

           З урахуванням наведеного суд дійшов правильного висновку про те, що позивач має право на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі мінімальної заробітної плати щомісячно і обгрунтовано задоволив позов у межах строку звернення до суду.  

    Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду.

    Суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

    Керуючись ст. 209 ЦПК України, колегія,-

                                                 ухвалила:

    Апеляційну скаргу  управління Пенсійного Фонду України у м.Білій Церкві  відхилити.  Постанову Білоцерківського міськрайонного суду від 4 лютого 2010 року залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційцному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

    Головуючий

    Судді

Справа № 22Ц-2671/2010 р.                     Головуючий в 1 інстанції Дмитренко А.М.

Категорія  57                                                                         Доповідач Корзаченко І.Ф.

                                                 УХВАЛА

                                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      1 червня     2010 року  колегія судової палати  в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :

головуючого       Лащенка В.Д.

суддів                  Корзаченко І.Ф. Данілова О.М.,

при секретарі       Вішик О.Ю.,

розглянула у відкритому судовому засіданні  в місті Києві цивільну справу  за апеляційною  скаргою управління Пенсійного Фонду України у м.Білій Церкві  на постанову Білоцерківського міськрайонного суду від 4 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України у м.Білій Церкві про зобов'язання  провести перерахунок доплати до пенсії, -

                                                 встановила:

    Враховуючи, що для складення ухвали в повному обсязі необхідний тривалий час, відкласти її складення  до 7 червня 2010 року, проголосивши резолютивну частину.

    Керуючись ст. 209 ЦПК України, колегія,-

                                                   ухвалила:

    Апеляційну скаргу  управління Пенсійного Фонду України у м.Білій Церкві  відхилити.  Постанову Білоцерківського міськрайонного суду від 4 лютого 2010 року залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційцному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

    Головуючий

    Судді

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація