КОПІЯ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого – судді Заїки В.М.,
суддів : Ніколаєвої В.М., Ніколової Б.Ю.,
при секретарі : Гриньовій А.М.,
з участю : позивачки
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-737 за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 12 лютого 2010 року за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому про стягнення підвищення до пенсії як дітям війни та зобов'язання вчинити дії.
Заслухавши доповідача, пояснення позивачки, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1, звертаючись в суд з позовом, вказувала на те, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 1 січня 2006 року має право на щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що такі виплати не проводяться у розмірі, встановленому вказаною статтею, просила зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому здійснювати щомісячну виплату підвищень до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, стягнути з відповідача на її користь суму невиплаченої заборгованості за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 вересня 2009 року відповідно до діючого законодавства.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 12 лютого 2010 року позов задоволено частково. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 15 січня 2009 ________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції – Панасюк В.А. Справа № 22ц-737
Доповідач –Заїка В.М. Категорія № 57
року по 31 жовтня 2009 року. В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Колегія суддів вважає, що апеляцій на скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Судом встановлено що позивачка є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і відповідно до ст. 6 цього ж Закону має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.»
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Зазначене рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим.
Крім того, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Частина 2 ст. 152 Конституції України передбачає, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
За таких підстав суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача щомісячно підвищувати пенсії у вказані періоди є обґрунтованими.
Судом правильно не були взяті до уваги доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Наведені обставини правильно враховані судом першої інстанцій при розгляді даної справи.
З вказаних мотивів доводи апеляційної скарги не можна визнати такими, що спростовують висновки суду першої інстанції.
Підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому відхилити.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 10 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили до Верховного Суду України.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду В.М. Заїка