КОПІЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2010 року                                                 м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати з цивільних справ

апеляційного суду Хмельницької області

         в складі:  головуючого судді Заїки В.М.,

    суддів: Ніколаєвої В.М., Ніколової Б.Ю.,                            

                                                   при секретарі Гриньовій А.М.,

                                 з  участю:  сторін,  

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-417 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 07 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення та відшкодування шкоди.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1, звертаючись в суд із вказаним позовом, зазначав, що між ним та відповідачкою був укладений договір купівлі-продажу кімнати розміром 13,46 кв.м., в квартирі №507, розташованої в будинку АДРЕСА_1, за яку сплатив їй грошові кошти в розмірі 5600 грн., після чого зробив капітальний ремонт в кімнаті. Однак договір купівлі-продажу належним чином не був оформлений і рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 15 листопада 2006 року йому відмовлено в позові про визнання права власності на вказану кімнату, зобов’язано не чинити перешкод в користуванні відповідачкою спірною кімнатою.

Позивач просив стягнути з відповідачки на його користь з врахуванням індексу інфляції, починаючи з квітня 2001 року по час звернення до суду з позовною заявою кошти в розмірі 8886 грн. 70 коп., витрати на капітальний ремонт кімнати в сумі 10401 грн. 11 коп., а всього 19372 грн. 81 коп., а також моральну шкоду в розмірі 7000 грн.

В ході розгляду справи позивач неодноразово збільшував розмір позовних вимог та остаточно просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь 14000 грн. моральної шкоди та матеріальну шкоду в розмірі 61871 грн. 03 коп.

ОСОБА_2 звернулась із зустрічним позовом, в обґрунтування якого зазначала, що ОСОБА_1 самовільно провів ремонтні роботи в кімнаті, що належить їй, самовільно здійснив реконструкцію кімнати, при цьому необхідності здійснювати ремонт квартири на її думку не було, тому витрати повинен нести сам. Крім того, діями ОСОБА_1 їй спричинена моральна шкода, оскільки вона позбавлена можливості використовувати належну їй квартиру для проживання з неповнолітньою дитиною, все це негативно впливає на її психічний стан, нормальний спосіб життя, розмір якої позивачка оцінила в 5000 грн. та просила стягнути на її користь вартість понесених нею комунальних послуг в розмірі 247грн.

Головуючий у першій інстанції –Бондар В.В.                             Справа № 22ц-417

Доповідач -  Заїка В.М.                             Категорія№57                                        

70 коп. та виселити відповідачів з належної їй житлової площі.

В ході розгляду справи ОСОБА_2 збільшила позовні вимоги та остаточно просила стягнути з відповідачів на її користь кошти за проживання в її кімнаті  в розмірі 38800 грн., вартість понесених нею комунальних послуг в розмірі 2125 грн. 70 коп., моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 07 грудня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5600 грн., 5 грн. 07 коп. судового збору, 2 грн. 72 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього - 5607 грн. 79 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 433 грн. 93 коп. судового збору.

Позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Виселено ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з кімнати в квартирі АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2

Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 2125 грн. 71 коп., моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 по 0,88 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та по 0,52 грн. судового збору з кожного.

Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в дохід держави по 5 грн. 67 коп. судового збору з кожного.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 358 грн. 26 коп. судового збору.  

 В апеляційній скарзі ОСОБА_3 не погоджується з рішенням суду, просить його скасувати, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд не взяв до уваги того, що вони з 2001 року проживали в кімнаті ОСОБА_2 на законних підставах, оскільки остання продала її за 1000 доларів, еквівалентних на той час сумі 5600 грн. Виконані ремонтні роботи в спірній кімнаті не потребували спеціального дозволу органів місцевого самоврядування. Вважає неправомірним також і стягнення з нього на користь ОСОБА_2 моральної шкоди, так як своїми діями на протязі восьми років вона йому також завдала моральної шкоди.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення з ОСОБА_1 1000 грн. моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок неправомірних дій відповідачів, вона позбавлена можливості використовувати належне їй на праві власності житло для проживання, як одинока мама, змушена з дитиною вишукувати інше житло для проживання, докладати додаткових зусиль для організації життя.

Однак з такими висновками суду повністю погодитися не можна із слідуючих міркувань.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 являється власником 21/50 квартири АДРЕСА_1, а 29/50 цієї ж квартири належать на праві власності ОСОБА_1, що стверджується технічними паспортами на квартиру.

ОСОБА_2 безпідставно була отримана з ОСОБА_1 грошова сума в розмірі 5600 грн., яка до теперішнього часу йому не повернута і відповідно останнім не повернута спірна кімната, яка передана ОСОБА_1 в користування на невизначений термін.

З цих підстав, враховуючи вимоги розумності та справедливості, колегія суддів вважає поспішними висновки суду першої інстанції про стягнення на користь ОСОБА_2 моральної шкоди і в цій частині рішення суду підлягає скасуванню.

Обговорюючи інші вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1, то вони задоволенню не підлягають, так як право власності на спірну кімнату за ним не визнано, проведення ремонтів та реконструкцій кімнати в його компетенцію не входило, обома сторонами надумана ними угода належним чином оформлена не була, а тому суд прийшов до правильного висновку щодо стягнення з ОСОБА_2 незаконно отриманої суми коштів в розмірі 5600 грн. та відмови в задоволенні інших позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 07 грудня 2009 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1000 грн. моральної шкоди скасувати і в цій частині в позові ОСОБА_2 відмовити.  

В решті рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає  законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду                 В.М. Заїка