АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-979/2010 Головуючий по першій інстанції
Категорія: 57 Міщенко С.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Корнієнко Н.В.
УХВАЛА
іменем України
18 травня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бурлаки В.І.
суддів Корнієнко Н.В., Гончар Н.І.
при секретарі Наконечній М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі на постанову Золотоніського міськрайонного суду від 5 лютого 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» та поновлення пропущеного строку для звернення до суду , -
встановила:
В грудні 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» та поновлення пропущеного строку для звернення до суду , мотивуючи тим, що вона відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни.
Згідно ст. 6 Закону має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але відповідачем вимоги даного закону ігноруються і підвищення до пенсії їй, як дитині війни, протягом 2007 року не нараховувалося та не виплачувалося, а протягом 2008 року нараховувалося та виплачувалося в меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством.
Тому позивачка просить суд визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити щомісячне підвищення до пенсії за 2007-2008 роки в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, що становить 2 653,70 грн.
Постановою Золотоніського міськрайонного суду від 5 лютого 2010 року позов задоволено частково.
Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області в частині неповного нарахування та виплати ОСОБА_3 підвищення до пенсії, як «дитині війни», згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за грудень 2008 року – неправомірними.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_3 недоплачену їй як «дитині війни» щомісячну державну соціальну допомогу за грудень 2008 року в сумі 99,60 грн.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області просить скасувати постанову суду, як незаконну і необґрунтовану, винесену з неправильним застосуванням норм матеріального права та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції від 18.11.2004 р., чинній в 2009 р.) дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Статтею 73 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» КМ України надано право у 2008 році встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2008 р. дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що управління пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону №2195-1У і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило противоправну бездіяльність.
Суд першої інстанції правомірно не застосував ст.6 Закону №2195-1У в редакції Закону від 28 грудня 2007р. №107-У1 про виплату до пенсії підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно із рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008р. №10-рп/2008 справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у редакції цього Закону від 18 листопада 2004р. №2195-1У, поновили свою дію з 22 травня 2008р.
Не можна взяти до уваги посилання в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти. Відповідно до ч.2 ст.3 Закону №2195-1У державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Проблеми надання бюджетних коштів управлінню пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов’язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.
Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України оскільки, суд не ухвалював рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі – відхилити .
Постанову Золотоніського міськрайонного суду від 5 лютого 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» та поновлення пропущеного строку для звернення до суду – залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня її проголошення.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
Згідно з оригіналом
Суддя Н.В.Корнієнко