1-9/10                                                                                                                                   КОПІЯ

В И Р О К

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

05 травня 2010 року                                                                                          м. Рівне

    Військовий місцевий суд Рівненського гарнізону у складі:

головуючого – майора юстиції Штогуна О.С.,

при секретареві – Якимчук Ю.П.,

з участю державного обвинувача – військового прокурора Рівненського гарнізону – підполковника юстиції Сметаніна С.А., у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув кримінальну справу по обвинуваченню колишнього військовослужбовця ЗСУ, прапорщика запасу ,-  

ОСОБА_3,  який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Дніпрорудне, Васильківського р-ну, Запорізької обл., українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого,  раніше не судимого, звільненого з лав ЗСУ в запас 15.06.2005 року, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,                                                                  

у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 410 КК України.

Судовим слідством, -  

В С Т А Н О В И В:

Сержант за контрактом ОСОБА_3 в період з 10 листопада 1995 року по 27 серпня 1998 року проходив військову службу у військовій частині А 1971 на посаді командира відділення. Маючи на меті отримання більшого грошового забезпечення ОСОБА_3 звернувся до командування військової частини А 1971 з рапортом на присвоєння йому звання "прапорщик" і призначення на вищу посаду, повідомивши при цьому недостовірну інформацію про наявність у нього середньої спеціальної освіти та надав завідомо підроблений документ - копію диплому Березнівського лісового коледжу серії АР №008660 від 19.05.1998 року.

27 серпня 1998 року наказом командувача військ Західного оперативного командування № 048-ПМ сержанту ОСОБА_3 було присвоєно звання "прапорщик" та призначено на посаду старшого техніка поштового вагону 410 вузлу фельд’єгерсько-поштового зв’язку (в/ч А 0357).

В подальшому у період з 27 серпня 1998 року по 15 червня 2005 року, проходячи військову службу за контрактом на різних посадах у військових частинах А0357 та А0796 ОСОБА_3, замовчуючи відомості про безпідставне присвоєння йому військового звання "прапорщик", отримуючи відповідне грошове забезпечення за вказане звання, умисно заволодів грошовими коштами вищезазначених частин на загальну суму 2560 грн. 30 коп.

(Кримінальна справа в частині обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.358 КК України  –  за використання завідомо підробленого документа закрита  у зв’язку із закінченням строків давності).

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 винним себе у скоєному визнав повністю та дав покази, які за своїм змістом відповідають вищевикладеному, пояснивши, що отримав звання "прапорщик" незаконно та замовчуючи цей факт заволодів коштами військової частини А 0796 на загальну суму 2560 грн. 30 коп..

Крім особистого визнання ОСОБА_3, його вина у скоєному підтверджується   зібраними по справі  доказами, які підсудний та інші учасники судового розгляду не оспорюють і підтримують в повному обсязі. За  клопотанням прокурора, яке підтримане підсудним, судове слідство було проведене у відповідності з вимогами ч. 3 ст. 299 КПК України. При цьому учасникам судового розгляду судом роз’яснено, що у даному випадку вони будуть позбавлені права оспорювати вищезазначені фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Таким чином суд вважає, що пред’явлене ОСОБА_3   обвинувачення доведене в повному обсязі. 

Оцінивши докази в сукупності, військовий місцевий суд кваліфікує дії ОСОБА_3  за ч.1 ст.410 КК України, так як він, являючись військовослужбовцем військової служби за контрактом, шляхом обману, діючи з умислом заволодів іншим військовим майном – грошовими коштами у розмірі  2560 грн. 30 коп..

Призначаючи підсудному міру покарання, суд приймає до уваги ступінь тяжкості злочину, разом з тим, враховуючи відсутність обставин, які обтяжують покарання і наявність обставин, які пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих матеріальних збитків, вчинення злочину вперше, позитивну характеристику підсудного, наявність на утриманні малолітньої дитини – дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, вважає за можливе, застосувавши ст. 69 КК України, перейти до іншого, більш м’якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції інкримінованої статті у вигляді штрафу.    

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 321-324, 332-335 КПК України,  -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 410 КК України, на підставі цього закону, із застосуванням ст. 69  КК України призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одну тисячу двадцять)  гривень.  

Після набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу ОСОБА_3 – підписку про невиїзд – відмінити.

Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Рівненського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення.  

Дійсна за наявності належного підпису. Копія звірена з оригіналом.

Суддя військового місцевого суду

Рівненського гарнізону

майор юстиції                                                                                                         Штогун О.С.