Копія                                                                                  

В  И  Р  О  К

І  М Е Н Е М         У  К  Р  А  Ї  Н  И

30 квітня 2010 року                                                                                            м. Ужгород

Військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону у складі:

головуючого – підполковника юстиції Дацківа В.В. ,

при секретарі – Дем”янюк О.Г. ,

за участю державного обвинувача – заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону майора юстиції Нарагана Р.В.  та захисника підсудного ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальну справу відносно колишнього заступника командира в/ч А1778 з тилу майора

                                                                                       ОСОБА_3 , який

                                                                                      народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м. Сегед,  

                                                                                      Угорщина, українця, громадянина України,

                                                                                      з вищою освітою, одруженого, маючого на

                                                                                      утриманні одну неповнолітню дитину, раніше

                                                                                      не судимого, на військовій службі з серпня 1994

                                                                                      року та на займаній посаді з листопада 2004

                                                                                      року по вересень 2009 року,

за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 410, ч. 2 ст. 366 КК України

та начальника складу ПММ військової частини А1778 прапорщика

                                                                                      ОСОБА_5,  який

                                                                                      народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року в м. Свердловськ

                                                                                      РФ, росіянина, громадянина України, з серед- ньо-спеціальною освітою, одруженого, маючого

                                                                                      на утриманні одну малолітню дитину, раніше не

                                                                                      судимого, на військовій строковій службі з

                                                                                      грудня 1993 року по червень 1995 року, на вій-

                                                                                      ськовій службі за котрактом – з травня 2000 ро-

                                                                                      ку та на займаній посаді – з листопада 2004

                                                                                      року,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст. 410 ч. 2 КК України.

Судовим слідством військовий місцевий суд

                                                   В С Т А Н О В И В:

Майор ОСОБА_3 з 22 листопада 2004 року по 20 жовтня 2009 року проходив військову службу на посаді заступника командира в/ч А1778 з тилу, а з 20 жовтня 2009 року проходить військову службу на посаді заступника начальника тилу в/ч А1556.

У тій же в/ч А1778 з 22 листопада 2004 року по теперішній час на посаді начальника складу паливно-мастильних матеріалів (ПММ) проходить військову службу прапорщик ОСОБА_5

Під час виконання службових обов’язків, тобто будучи військовою службовою особою, майор ОСОБА_3 згідно ст. 19 Конституції України зобов'язаний був діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а саме: відповідно до вимог ст.ст. 3,4 Закону України " Про правовий режим майна у Збройних Силах України" від 21 вересня 1999 року, ОСОБА_3 зобов'язаний використовувати закріплене за військовою частиною майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. У спеціальному порядку, визначеному КМ України зобов'язаний був зберігати, використовувати та передавати військове майно.

У відповідності до п. 3.1.9, п. 3.2.1 "Положення про військове (корабельне) господарство ЗС України”, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 року № 300 майор ОСОБА_3, як заступник командира в/ч А1778 з тилу, повинен знати вимоги чинного законодавства України, наказів, положень, настанов, інструкцій та інших керівних документів щодо організації та ведення військового (корабельного) господарства та неухильно керуватись ними у своїй діяльності, організовувати та контролювати ведення обліку, правильне зберігання і своєчасне оновлення запасів матеріальних засобів усіх видів у підпорядкованих службах, здійснювати постійний контроль за правильним, ощадливим та доцільним витрачанням (використанням) матеріальних засобів і коштів, вживати необхідних заходів для боротьби з нераціональними їх витратами (використанням), втратами, нестачами, псуванням і розкраданням, вживати заходів щодо забезпечення надійного збереження матеріальних засобів, організовувати роботу внутрішньої перевірочної комісії, перед початком роботи проводити інструктивні заняття з членами комісії.

Крім того, враховуючи також те, що у в/ч А1778 відсутня посада начальника служби пального та мастильних матеріалів, майор ОСОБА_3 згідно вимог п. 3.2.3 вищевказаного Положення, зобов'язаний був контролювати витрати пального та мастильних матеріалів, проводити заходи щодо їх ощадливої видачі у підрозділах частини, не рідше одного разу на місяць перевіряти наявність та якість пального, мастильних матеріалів, встановлювати причини перевитрат пального, мастильних матеріалів і спеціальних рідин та вживати заходів до їх усунення, організовувати роботу складу пального та заправочних пунктів частини щодо приймання, зберігання та видачі пального, мастильних матеріалів та спеціальних рідин, організовувати щомісячне знімання залишків пального в баках автомобілів та на складі частини, проводити облік та звітність щодо пального, мастильних матеріалів, спеціальних рідин та технічних засобів.

Разом із тим, в порушення своїх службових обов’язків за посадою, підсудний, будучи військовою службовою особою, яка постійно обіймає у військовій частині посаду, пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих обов’язків щодо дотримання порядку обліку, зберігання, використання та списання військового майна, став на злочинний шлях і впродовж червня – листопада 2008 року, зловживаючи своїм службовим становищем на власну користь та користь третіх осіб, заволодів військовим майном – паливно-мастильними матеріалами.

Надалі, з метою приховати факт вчинення ним злочину, ОСОБА_3 вніс до офіційного документу – «Книги обліку наявності та руху матеріальних засобів служби ПММ в/частини А1778» завідомо неправдиві дані та виготовив завідомо неправдиві акти інвентаризації майна служби ПММ, в яких занизив кількість пального на складі ПММ довгострокового зберігання.

Так, в період проходження військової служби підсудним у його прямому підпорядкуванні перебував начальник складу ПММ вказаної частини прапорщик ОСОБА_5, у якого на довгостроковому відповідальному зберіганні у приміщенні складу довгострокового зберігання на території в/ч А1778 знаходився  автомобільний бензин марки А-76 в кількості 39 тон 395 кг., автомобільний бензин марки А-80 в кількості 10 тон та дизельне паливо в кількості 188 тон 320 кг.

На протязі 2008 року, починаючи з червня місяця, майор ОСОБА_3, будучи військовою службовою особою, – заступником командира в/частини А1778 з тилу, в порушення своїх службових обов’язків за посадою та вищевказаних вимог нормативних актів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з використанням підлеглого йому військовослужбовця - начальника складу паливно-мастильних матеріалів в/ч А1778 пр-ка ОСОБА_5, зловживаючи своїм службовим становищем на власну користь та користь третіх, невстановлених слідством осіб, повторно, не менше дванадцяти разів, надавав розпорядження підлеглому пр-ку ОСОБА_5 незаконно та бездокументально видати паливно-мастильні матеріали (дизельне пальне та автобензин марки А-76) із складу ПММ довгострокового зберігання на військовий полігон в/частини А1556 у м. Ужгороді всього в кількості 1425 кг автобензину марки А-76 на суму 12729,53 грн. та дизпаливо в кількості 30058 кг на суму 199795,53 грн., яке в послідуючому звернув на власну користь (привласнив) та реалізував невстановленим слідством особам.

Всього, внаслідок привласнення ОСОБА_3 військового майна – паливно-мастильних матеріалів у період з червня по листопад 2008 року, у в/ч А 1778 утворилась нестача іншого військового майна (ПММ) на загальну суму 212525,05 грн., що у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Надалі, з метою приховати вчинення злочину, майор ОСОБА_3, будучи військовою службовою особою, з корисливих мотивів та з метою приховати утворену впродовж червня-листопада 2008 року нестачу військового майна – пально-мастильних матеріалів,  а також з мотивів уникнення проблем по службі та всупереч її інтересів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив дії пов’язані із внесенням неправдивих відомостей до офіційного документу – «Книги обліку наявності та руху матеріальних засобів служби ПММ в/ч А1778», а також дії пов’язані із складанням та видачею завідомо неправдивих офіційних документів, а саме:

 - в один з днів січня 2009 року ОСОБА_3 вніс завідомо неправдиві відомості до офіційного документу – «Книги обліку наявності та руху матеріальних засобів служби ПММ в/ч А1778», а саме зазначив, що на складі ПММ довгострокового зберігання вказаної частини є в наявності та рахується по обліку 168 тон 150,5 кг дизельного пального категорії «З», тобто на 20 тон 169,5 кг менше, ніж рахується за обліком;

- 25 квітня, 25 травня та 25 червня 2009 року ОСОБА_3 склав та видав завідомо неправдиві акти інвентаризації майна служби ПММ станом на вказані дати, до яких вніс завідомо неправдиві відомості, а саме зазначив, що на складі ПММ довгострокового зберігання вказаної частини є в наявності та рахується  по обліку 168 тон 150,5 кг. дизельного пального категорії «З», тобто на 20 тон 169,5 кг менше, ніж рахується за обліком та особисто розписавшись у них за себе, та за деяких осіб, вказаних в актах як членів комісії, незаконно вивівши з обліку служби пально-мастильних матеріалів в/частини А1778 іншого військового майна – ДП "ДЗ" в кількості 20169,5 кг на загальну суму 134066,67 грн.,   що в 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, заподіявши державі тяжкі наслідки та крім цього, порушивши основні функції діяльності в/частини А1778, а також частково приховавши, утворену внаслідок викрадення іншого військового майна – паливно-мастильних матеріалів, нестачу майна служби ПММ вказаної військової частини.

У свою чергу, прапорщик ОСОБА_5 під час виконання службових обов’язків, тобто будучи військовою службовою особою, відповідно до вимог ст.ст. 3, 4 Закону України " Про правовий режим майна у Збройних Силах України" від 21 вересня 1999 року, зобов'язаний був використовувати закріплене за військовою частиною майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. У спеціальному порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, зобов'язаний був зберігати, використовувати та передавати військове майно.

У відповідності до п. 3.1.9, п.п. 3.2.40-3.2.43 вказаного "Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України”, пр-к ОСОБА_5, як начальник складу ПММ в/ч А1778, повинен знати вимоги чинного законодавства України, наказів, положень, настанов, інструкцій та інших керівних документів щодо приймання та видачі, правильного зберігання, якісного стану, повної наявності та своєчасного обліку матеріальних засобів, здійснювати постійний контроль за правильним, ощадливим та доцільним витрачанням (використанням) матеріальних засобів і коштів, вживати необхідних заходів для боротьби з нераціональними їх витратами (використанням), втратами, нестачами, псуванням і розкраданням.

Згідно вимог п.п. 2.2.1-2.3.3 п. 3.2.8 Керівництва по роботі військових складів пального Збройних Сил України, затвердженого наказом заступника Міністра оборони України по тилу – начальника Тилу Збройних Сил України № 112 від 12.11.1998 року, ОСОБА_5, як начальник складу ПММ зобов'язаний забезпечити своєчасне і правильне приймання, зберігання, видачу та облік пального і технічних засобів, постійно знати наявність пального за сортами у резервуарах і сховищах складу, в автоцистернах, автопаливозаправниках. Не менше одного разу на місяць перевіряти відповідність фактичної наявності пального і технічних засобів даним обліку, щоденно перевіряти стан резервуарів, трубопроводів, умови зберігання пального і технічних засобів. У випадку аварії, при виявленні несправності резервуара начальник складу зобов'язаний вжити заходів щодо збереження пального та ліквідації аварії або усунення несправності.  

Згідно п. 1 Керівництва по обліку озброєння, техніки, майна та інших матеріальних засобів в ЗС СССР, затвердженого наказом Міністра оборони СССР № 260 від 1979 року, додатку № 1 - всі види військового майна, в тому числі паливно-мастильні матеріали являються державною власністю. Вони підлягають обовязковому обліку, правильному використанню, економному і законному витрачанню.

Відповідно до п. 11 цього ж Керівництва, начальник складу крім того відповідає за ведення обліку матеріальних засобів на складі. Згідно п. 12 даного Керівництва ОСОБА_5, як посадова особа, в обовязки якої входило ведення обліку, повинен був твердо знати, виконувати положення цього Керівництва. Згідно п. 58 вказаного Керівництва пр-к ОСОБА_5 мав проводити відпуск матеріальних засобів в/частини А1778 по накладним і довіреностям.

За час проходження військової служби прапорщиком ОСОБА_5 на посаді начальника складу ПММ, у нього на довгостроковому відповідальному зберіганні у приміщенні складу довгострокового зберігання на території в/ч А1778 знаходився автомобільний бензин марки А-76 в кількості 39 тон 395 кг., автомобільний бензин марки А-80 в кількості 10 тон та дизельне пальне в кількості 188 тон 320 кг.

Разом з тим, прапорщик ОСОБА_5, будучи військовою службовою особою, матеріально відповідальною за зберігання майна на складі паливно-мастильних матеріалів довгострокового зберігання в/ч А1778, в порушення вищевказаних нормативних актів, на протязі 2008 року облік пального по ввіреному йому складі не вів, відповідність фактичної наявності матеріальних засобів обліковим даним не перевіряв, а починаючи з червня 2008 року ОСОБА_5, ставши на злочинний шлях, і до листопада 2008 року, зловживаючи своїм службовим становищем на користь майора ОСОБА_6 та користь третіх, невстановлених слідством осіб, шляхом розтрати, заволодів військовим майном – паливно-мастильними матеріалами.

 Так, в період з червня по листопад 2008 року, прапорщик ОСОБА_5, в порушення своїх службових обов’язків за посадою та вищевказаних вимог нормативних актів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, хибно розуміючи інтереси військової служби, зловживаючи своїм службовим становищем на користь майора ОСОБА_3 та користь третіх, невстановлених слідством осіб, повторно, не менше дванадцяти разів, за усними розпорядженнями ОСОБА_3, незаконно та бездокументально видав паливно-мастильні матеріали (дизельне пальне та автобензин марки А-76) із складу ПММ довгострокового зберігання на військовий полігон в/частини А1556 у м. Ужгороді всього в кількості 1425 кг автобензину марки А-76 на суму 12729,53 грн. та дизпаливо в кількості 30058 кг на суму 199795,53 грн., яке в послідуючому ОСОБА_3 звернув на власну користь (привласнив) та реалізував невстановленим особам.

Всього, у вказаний період з червня по листопад 2008 року, внаслідок привласнення (розтрати), шляхом зловживання своїм службовим становищем, в інтересах майора ОСОБА_3 та третіх, невстановлених слідством осіб, у військовій частині А1778 утворилась нестача іншого військового майна (ПММ) на загальну суму 212 525, 05 грн., що у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинах не визнав, заявивши, що під час проходження служби на займаній посаді будь-якого зловживання ним своїм службовим становищем, у т.ч.привласнення військового майна (ПММ) не було. Причину нестачі ПММ в кількості більше 30 тон пояснив слідуючим  чином:

-   на вимогу колишнього командира в/ч А1778 п/п-ка ОСОБА_7 пр-к ОСОБА_5 бездокументально видав із складу ПММ цивільним особам 6 бочок ємкістю по 200 л кожна дизпалива (близько 1200 кг);

-    у липні 2009 року мала місце крадіжка (замах на крадіжку) дизпалива сторонніми особами із складу ПММ, коли тим же командиром частини були виявлені біля паркану в/ч 2 автомобілі та до резервуару № 2 через відкриту горловину був під”єднаний шланг, який вів до насосу, а в подальшому – за територію паркану(на думку підсудного – викрадено біля 10-11 тон);

-   890 кг не було враховано ревізорами непридатного пального (мазуту), отриманого при зачистці резервуарів;

-   при зачистці резервуарів №№ 3, 4 у стінках були виявлені тріщини, через які і могло витікати пальне;

-   при зачистці резервуару № 1 було виявлено цегляний перестінок. Оскільки в даному резервуарі було приблизно 5000 л дизпалива, в період з лютого по червень 2009 року туди зливали дизпаливо, яке поступало з підрозділів. При заповненні резервуару, частина палива могло просочитися за перестінок.

Крім цього підсудний ОСОБА_3 показав, що по службових обов”язках пр-к ОСОБА_5 мав систематично перевіряти рівень пального в резервуарах метрштоком, чого не робив. У свою чергу він (ОСОБА_3) не мав часу та можливості це перевіряти із-за великого завантаження по службі та частими викликами у військову прокуратуру для дачі пояснень. Також, пломбіратор, яким опечатуються горловини резервуарів з пальним, мав знаходитися у нього в сейфі, однак начальник складу ПММ пр-к ОСОБА_5 постійно тримав його (пломбіратор) у ящику з ключами, куди мали доступ посторонні особи.

З приводу службового підроблення, тобто внесення неправдивих даних в “Книгу обліку наявності та руху матеріальних засобів служби ПММ  в/ч А1778”, то, із показань ОСОБА_3 слідує, що дану книгу вів він і в ній були розбіжності у наявності дизпалива. Однак спеціально ці розбіжності він у Книгу не вносив, а сталася механічна помилка при переносі обліку даних, де було занижено облік дизельного пального “ДЗ” в кількості 20 тон. Настоює на тому що він будь-яких вказівок, наказів, розпоряджень про видачу дизпалива “НЗ” та будь-якого іншого, в т.ч. і поточного, начальнику складу пр-ку ОСОБА_5 бездокументально на полігон та цивільним особам, не давав.

Підсудний ОСОБА_5 у судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину, передбаченому ст. 410 ч. 2 КК України визнав повністю, щиро розкаявся та показав,   що  військову служубу на посаді начальника складу паливно-мастильних матеріалів в/ч А1778 він проходить з грудня 2004 року.

 З приводу нестачі дизпалива та автобензину А-76 на складі ПММ ОСОБА_5 пояснив, що про кількість повної нестачі пального на складі він дізнався лише за наслідками проведеної ревізії, а взагалі про нестачу дизельного пального в кількості приблизно 20-30 тон. він знав ще в кінці 2008 року. Так, починаючи з червня 2008 року за усними розпорядженнями заступника командира військової частини А1778 з тилу майора ОСОБА_3 та командира в/ч А 1778 підполковника ОСОБА_7 він (ОСОБА_5) здійснював видачу паливно-мастильних матеріалів із складу ПММ довгострокового зберігання бездокументально та безоплатно на військовий полігон, де його використовували на різні потреби невідомі йому особи.

Крім  того, за вказівками вищевказаних посадових осіб, він здійснював видачу дизельного пального невстановленим особам, які прибували у військову частину на цивільному автотранспорті і яким він також видавав дизельне пальне із складу ПММ довгострокового зберігання.

Пояснив, що за один раз, тобто за один вивіз із складу ПММ в/ч А1778 він видавав приблизно до 4-х тонн дизельного пального, могли бути видачі по 1,5 -2 тонни. Пальне вивозилось з військової частини на службовому автотранспорті частини (Камаз р/н НОМЕР_2 та Урал р/н НОМЕР_1) військовослужбовцями частини ст. пр-ком ОСОБА_8 та пр-ком ОСОБА_9, які вивозили пальне, як вони йому говорили - на військовий полігон на бойову підготовку. Як саме використовувалось пальне чи на бойову підготовку чи на інші цілі, йому (ОСОБА_5) невідомо, він особисто нічого не перевіряв.

Враховуючи те, що всі видачі ПММ він видавав без документів і не вів особистих записів по кількість видачі ПММ, пояснити скільки саме він видав палива не може.  

Крім того, в ході ревізії під час перекачки пального у заглиблених резервуарах Р-50 №1 та № 3 були виявлені сторонні предмети, а саме у резервуарі № 1 було виявлено цегляний перестінок, а у резервуарі № 3 було виявлено мішки з піском та камінням в кількості 13,049 м. куб., у зв'язку з чим не може пояснити нестачі значної кількості дизельного пального, а саме після закінчення перекачування пального з резервуару №1 Р-50 та порівняння замірів до і після перекачки різниця між замірами склала 1469 кг дизельного пального. У заглибленому резервуарі № 3 за рахунок сторонніх предметів в кількості 13,049 м. куб.  нестача дизельного пального склала 10 765 кг, тобто нестача дизельного пального в кількості 12 234 кг виникла не з його вини, так як він не знає хто саме звів цегляний перестінок та накидав каміння у інший резервуар і коли саме.

На протязі 2008-09 років інвентаризація по службі ПММ у в/ч А1778 не проводилась, заступник командира в/ч з тилу А1778 майор ОСОБА_3 акти інвентаризації виготовляв особисто на своєму службовому комп’ютері, ним же особисто роздруковувались та віддавались членам внутрішньо-перевірочної комісії для подальшого підпису, які у подальшому ним передавались у в/ч А1556. Він, як начальник складу ПММ в/ч А1778 також, на прохання ОСОБА_3, підписував акти інвентаризації без її проведення.

Враховуючи те, що на складі довгострокового зберігання з січня 2009 року вже було 168 405 кг. ДП „З”, що і було підтверджено актом перевірки в квітні 2009 року, майором ОСОБА_3 (на його думку) в книзі обліку наявності та руху матеріальних засобів служби ПММ в/ч А1778 було навмисно внесено завідомо неправдиві дані, а саме з січня 2009 року кількість дизпалива на складі ПММ було умисно занижено, тобто було вказано, що на складі ПММ «ДЗ» є в наявності та зберігається не 188 320 кг. ДП, а 168 405 кг.

Облік руху пального по складу ПММ з червня 2008 року ним не вівся. Облік та рух паливно-мастильних матеріалів вівся заступником командира в/ч з тилу майором ОСОБА_3, який книгу обліку та руху пального по складу у нього забрав.

Незважаючи на невизнання підсудним ОСОБА_3 та визнання підсудним ОСОБА_5 своєї вини у скоєнні інкримінованих їм злочинах, їхня вина у скоєному підтверджується наступними дослідженими у судовому засіданні доказами.

Так, із показань допитаного у суді свідка колишнього командира в/ч А1778 підполковника ОСОБА_7 слідує, що   про факт виникнення нестачі паливно-мастильних матеріалів на складі ПММ «ДЗ» в/частини А1778 дизпалива в кількості 42,3 тис. кг та автобензину марки А-76 в кількості 1425 кг він дізнався лише по завершенню ревізії. Крім того пояснив, що сам особисто ініціював перевірку по факту нестачі ПММ на складі ПММ «ДЗ».  В ніч, з 25 на 26 липня 2009 року він, під час перевірки несення служби добовим нарядом парку, поблизу складу ПММ виявив спробу вчинення крадіжки.

(04.08.2009 року Ужгородським МУ ГУМВСУ України в Закарпатській області в порушенні кримінальної справи по вищевказаному факту було відмовлено на підставі ст. 6 п. 1 КПК України та 05.08.2009 року військовою прокуратурою Ужгородського гарнізону відмовлено у порушенні кримінальної справи на підставі ст. 6 п. 11 КПК України).

Крім того свідок ОСОБА_7 пояснив, що дизпаливо із складу ПММ довгострокового зберігання на потреби в/частини А1778 не використовувалось, відповідних вказівок він ні майору ОСОБА_3, ні прапорщику ОСОБА_5  не давав, а чому ті у свою чергу у своїх показах стверджують, що знімали ПММ із довгострокового зберігання та за його (свідка) вказівками вивозили на військовий полігон в/ч А1556 у м.Ужгороді може пояснити лише тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 намагаються всілякими засобами та методами ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинені злочини та відшкодування заподіяної шкоди.

(В порушенні кримінальної справи відносно підполковника ОСОБА_7 за ознаками злочину, передбаченого ст. 424 ч. 3 КК України, органами досудового слідства відмовлено на підставі ст. 6 п. 2 КПК України).

Як слідує із показань допитаних у суді, кожного окремо, свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 -   на протязі 2008 року вони на службових автомобілях Камаз р/н НОМЕР_2 та Урал р/н НОМЕР_1 возили паливо на військовий полігон в/частини А1556 у м. Ужгороді, де проводились ремонтні роботи дороги та проводились навчання з бойової підготовки. Крім того обидва свідки пояснили, що пригадують – ОСОБА_8 - 3-4 випадки, ОСОБА_9 – 5-6 випадків в період з червня по листопад 2008 року, коли вони за вказівкою заступника командира в/ч А1778 з тилу майора ОСОБА_3 завантажували на службовий автомобіль на складі ПММ разом з начальником складу пр-ком ОСОБА_5 дизпаливо в бочках по 200 літрів в кількості по 4-5 шт., які у подальшому вивозили на полігон. Дане паливо вони возили без документів, де і як воно використовувалось, їм про це нічого не відомо.

Свої показання свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9, кожен окремо, підтвердили під час проведення з ними відтворення обстановки та обставин події,   розповівши про обставини вивезення дизпалива на полігон в/частини А1556 у м. Ужгороді, показавши місця його вивантаження.

Допитаний в якості свідка начальник військового полігону в/ч А1556 капітан ОСОБА_10 з приводу ввезення на територію полігону ст.пр-ком ОСОБА_8 та пр-ком ОСОБА_9   на службових автомобілях Камаз р/н НОМЕР_2 та Урал р/н НОМЕР_1 пального пояснив, що дані військовослужбовці постійно привозили на полігон у м. Ужгороді дизпаливо. Крім цього дизпаливо, яке ОСОБА_8 та ОСОБА_9 привозили на полігон без документів, вони розвантажували його на відкритому майданчику парку бойових машин. Таких випадків він може пригадати приблизно дванадцять. Охорону парку бойових машин здійснювали військовослужбовці в/ч А1778 та А0822. Дизпаливо завозилось у металевих бочках по 200 літрів кожна і цим пальним особисто розпоряджався заступник командира в/ч А1778 з тилу майор ОСОБА_3 Як саме і куди воно було використано, він (свідок) пояснити не може, оскільки не здійснював над ОСОБА_3 контроль.

Із показань, допитаного в суді в якості свідка командира взводу забезпечення в/полігону в/ч А1556 ст. пр-ка ОСОБА_11,   вбачається, що більше десяти разів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 привозили пальне в бочках по 200 літірів кожна, яке було без документів (накладних, тощо). Дане пальне вони розвантажували на відкритому майданчику парку бойових машин. Цим пальним особисто розпоряджався заступник командира в/ч А 1778 з тилу майор ОСОБА_3 Як саме і куди воно було використано, він пояснити не може, так як охорону парку бойових машин здійснювали військовослужбовці в/частин А1778 та А0822.

Допитаний в якості свідка начальник служби ПММ в/частини А1556 капітан ОСОБА_12, з приводу виявлення нестачі дизельного пального довгострокового зберігання на складі ПММ в/ч А1778 в кількості 42,3 тис. кг та автобензину марки А-76 в кількості 1425 кг пояснив, що у зв”язку з тим, що заступник командира в/ч А1778 з тилу майор ОСОБА_3 планував звільняти займану посаду у зв”язку із зміною місця служби, то він (ОСОБА_12) запланував здійснити планову перевірку наявності пального на складі ППМ в/частини А1778. В ніч з 25 на 26 липня 2009 року він  дізнався, що у в/ч А1778 було вчинено спробу до викрадення паливно-мастильних матеріалів із складу ПММ «ДЗ», а тому за усним наказом командира в/ч А1556 виїхав до вказаної частини на перевірку. У подальшому він був залучений до проведення ревізії складу ПММ «ДЗ» в/ч А1778. За наслідками ревізії було встановлено, що у в/ч А1778 облік пального не вівся, фактична його наявність на складі ПММ «ДЗ» не перевірялась, технічний стан резервуарів, всупереч керівних документів, не перевірявся, що у свою чергу і стало причиною та умовою виникнення нестачі паливно-мастильних матеріалів.    

Також, свідок ОСОБА_12, ознайомившись з книгою обліку наявності та руху матеріальних засобів служби ПММ в/ч А1778 за 2009 рік, де в графі "кількість дизельного пального на складі ПММ" вказано, що зберігається 168 150,5 кг, а не 188 320 кг та враховуючи те, що у в/ч А1778 відсутня книга руху та обліку матеріальних засобів по службі ПММ за 2008 рік, ознайомившись з актами інвентаризації майна служби ПММ за лютий-березень 2009 року, де в графі "кількість дизельного пального на складі ПММ" вказано, що зберігається 188 320 кг та з актами інвентаризації майна служби ПММ за квітень-червень 2009 року де в графі "кількість дизельного пального на складі ПММ" вказано, що зберігається 168 169,5 кг. він (свідок) приходить до висновку, що облік пального на складі із 188 320 кг до 168 169,5 кг м-р ОСОБА_3 умисно занизив, щоб таким чином приховати нестачу дизпалива на складі ПММ. Більше того, підсумувавши кількість дизельного пального за складом та за підрозділами, він (ОСОБА_12) прийшов до висновку що не вистачає 20 169,5 кг. ДП "ДЗ".

Аналогічні показання щодо обліку майна служби ПММ в/ч А1778 дав у судовому засіданні  свідок - начальник тилу в/ч А1556 підполковник ОСОБА_13

Крім цього, аналогічні показання, як викладено в описовій частині даного вироку з приводу причин виникнення нестачі та її кількості на складі ПММ в/ч А1778 та відповідальних за це посадових осіб - майора ОСОБА_3 і прапорщика ОСОБА_5, дали у судовому засіданні, кожен окремо, свідки: начальник служби ПММ в/частини А3817 ст. л-нт ОСОБА_14,   інспектор-ревізор відділу контролю за ФГД територіального Західного контрольно-ревізійного департаменту МО України ОСОБА_15, старший інспектор-ревізор відділу територіального забезпечення військ 48 Центру забезпечення пального в/ч А2678 майор ОСОБА_16 та спеціаліст – старший офіцер служби забезпечення пальним відділу логістики в/ч А0796 капітан ОСОБА_17

Згідно акту ревізії № 922 від 03.09.2009 року окремих питань господарської діяльності служби паливно-мастильних матеріалів в/ч А1778   - у вищевказаній військовій частині на складі пально-мастильних матеріалів довгострокового зберігання виявлено нестачу дизельного пального в кількості 42 292 кг на суму 281114,92 грн. та автобензину марки А-76 в кількості 1425 кг на суму 12 729, 525 грн., а всього  на загальну суму 293 844 грн.

Як слідує із дослідженого у судовому засіданні висновку експерта № 100 від 26.12.2009 року по кримінальній справі за фактом викрадення, привласнення військового майна – паливно-мастильних матеріалів, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та службового підроблення службовими особами в/ч А1778 - в інвентаризаційних відомостях наявності майна служби ПММ військової частини як у 2008 році, так і у 2009 році підписи членів інвентаризаційної комісії підроблені. Крім того, з вищевказаного висновку вбачається, що записи в книгах обліку, наявності та руху матеріальних засобів служби ПММ в/частини А 1778 виконані майором ОСОБА_3

Підписи від імені ОСОБА_3 в актах інвентаризації майна служби ПММ за лютий, березень, квітень, травень та червень 2009 року виконані громадянином ОСОБА_3

Підписи від імені ОСОБА_5 в акті інвентаризації майна служби ПММ за березень 2009 року виконані ОСОБА_5

Підписи від імені ОСОБА_5 в актах інвентаризації майна служби ПММ за лютий, квітень, травень та червень 2009 року виконані іншою особою.

Відповідно до витягу з наказу командира в/ч А1778 № 2 від 01.12.04 р., виданого на підставі наказу Командувача військ Зах.ОК № 226 від 22.11.04 р., тоді ще капітана ОСОБА_3 призначено на посаду заступника командира частини з тилу-начальника тилу в/ч А1778.

Згідно витягу з наказу Командувача СВ ЗС України №426 від 02.09.09 р. м-ра ОСОБА_3 призначено на посаду заступника начальника тилу військової частини А1556.

Як слідує із витягу з наказу Командувача військ Зах.ОК № 91-ПМ від 22.11.04 р. прапорщика ОСОБА_5 призначено на посаду начальника складу взводу матеріального забезпечення.

Оскільки майор ОСОБА_3, будучи військовою службовою особою – заступником командира в/ч А1778 з тилу, на протязі червня-листопада 2008 року, в порушення вимог ст.ст. 3, 4 Закону України " Про правовий режим майна у Збройних Силах України" від 21 вересня 1999 року, п. 3.1.9 і п. 3.2.1 "Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України”, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 року № 300, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, на власну користь та користь третіх осіб, в період з червня по листопад 2008 року, повторно, не менше дванадцяти разів, надавав усні розпорядження начальнику складу паливно-мастильних матеріалів прапорщику ОСОБА_5, незаконно та бездокументально видати ПММ (дизельне пальне та автобензин марки А-76) із складу ПММ довгострокового зберігання на військовий полігон в/ч А1556 у м. Ужгороді, всього в кількості 1425 кг автобензину марки А-76 на суму 12729,53 грн. та дизпаливо в кількості 30058 кг на суму 199 795,53 грн., яке в послідуючому звернув на власну користь та реалізував невстановленим слідством особам, чим заподіяв державі матеріальну шкоду на загальну суму  212 525, 05 грн., що у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, чим вчинив привласнення іншого військового майна (ПММ), вчинене військовою службовою особою із зловживанням службовим становищем, повторно, що заподіяло істотну шкоду, суд дані дії підсудного кваліфікує за ст. 410 ч. 2 КК України.

Так як він же, будучи військовою службовою особою, з корисливих мотивів та з метою приховати утворену впродовж червня-листопада 2008 року у в/ч А1778 нестачу іншого військового майна (ПММ),  а також з  мотивів уникнення проблем по службі та всупереч її інтересів, умисно, вчинив дії пов’язані із внесенням неправдивих відомостей до офіційного документу – «Книги обліку наявності та руху матеріальних засобів служби ПММ в/ч А1778», а також дії, пов’язані із складанням та видачею завідомо неправдивих офіційних документів, а саме актів інвентаризації майна служби ПММ за квітень-червень 2009 року, до яких вніс завідомо неправдиві відомості, зокрема зазначив, що на складі ПММ довгострокового зберігання вказаної частини є в наявності та рахується  по обліку 168 тон 150,5 кг дизельного пального категорії «З», тобто на 20 тон 169,5 кг. менше, ніж рахується за обліком та особисто розписавшись у них за себе, та за деяких осіб, вказаних в актах як членів комісії, незаконно вивів з обліку служби паливно-мастильних матеріалів в/ч А1778 іншого військового майна – дизельного пального "ДЗ" в кількості 20 169,5 кг на загальну суму 134 066,67 грн.,   що в 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, заподіявши державі тяжкі наслідки та крім цього, порушивши основні функції діяльності військової частини, а також частково приховавши утворену внаслідок викрадення іншого військового майна – паливно-мастильних матеріалів, нестачу майна служби ПММ вказаної військової частини, чим вчинив службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки,   суд ці дії ОСОБА_3 кваліфікує за ст. 366 ч. 2 КК України.

Оскільки прапорщик ОСОБА_5, будучи військовою службовою особою – начальником складу ПММ в/ч А1778, на протязі червня-листопада 2008 року,  в порушення вимог ст.ст. 3, 4 Закону України " Про правовий режим майна у Збройних Силах України" від 21 вересня 1999 року, п. 3.1.9 і п.п. 3.2.40-3.2.43 "Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України”, затвердженого наказом МО України від 16.07.1997 року № 300, п.п. 2.2.1-2.3.3 п. 3.2.8 Керівництва по роботі військових складів пального ЗС України, затвердженого наказом заступника Міністра оборони України по тилу – начальника Тилу ЗС України № 112 від 12.11.1998 року, діючи умисно, через хибно зрозумілі інтереси військової служби, зловживаючи своїм службовим становищем, на  користь майора ОСОБА_3 та користь третіх, невстановлених слідством осіб, в період з червня по листопад 2008 року, повторно, не менше дванадцяти разів, незаконно та бездокументально за усною вказівкою ОСОБА_3 видав останньому паливно-мастильні матеріали (дизельне пальне та автобензин марки А-76) із складу ПММ довгострокового зберігання на військовий полігон в/ч А1556, а всього в кількості 1425 кг. автобензину марки А-76 на суму 12729,53 грн. та дизпаливо в кількості 30058 кг. на суму 199 795,53 грн., яке майор ОСОБА_3 у послідуючому звернув на власну користь та реалізував невстановленим особам, внаслідок чого державі було заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму  212 525, 05 грн., що у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, чим вчинив привласнення (розтрату) іншого військового майна (ПММ), вчинене військовою службовою особою із зловживанням службовим становищем, повторно, що заподіяло істотну шкоду, суд ці дії ОСОБА_5 кваліфікує за ст. 410 ч. 2 КК України.

Факт невизнання підсудним ОСОБА_3 своєї вини у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 410 ч. 2, 366 ч. 2 КК України, суд розцінює як намагання останнього уникнути відповідальності за скоєне. При цьому суд виходить із показань допитаних у судовому засіданні:

-   підсудного ОСОБА_5, який повністю підтвердив факт вчинення ним та підсудним ОСОБА_3 злочинних діянь, пов”язаних відповідно із розтратою матеріальних засобів (ПММ), їх розкраданням та вчиненням ОСОБА_3 службового підроблення з метою документально приховати утворену нестачу;

-   самого ОСОБА_3, який зокрема фатично підтвердив наявність нестачі ПММ у в/ч А1778 та неналежне виконання ним і підлеглим йому по службі начальником складу ПММ пр-ком ОСОБА_5  своїх службових обов”язків, які і привели до утворення нестачі ПММ;

-   названих вище свідків, показання яких суд визнає правдивими, послідовними та узгодженими між собою і які викривають підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих їм злочинах.

Дослідженими у судовому засіданні протоколами про порушення Закону України «Про боротьбу з корупцією» відносно військовослужбовців в/ч А1778 майора ОСОБА_18, капітана ОСОБА_19, ст. сержанта ОСОБА_20 та постанов військового місцевого суду Ужгородського гарнізону, з яких вбачається, що вищевказані особи, як члени інвентаризаційної комісії, перевірку наявності пального на складі ПММ не здійснювали, акти інвентаризації, складені власноручно ОСОБА_3-  не підписували.

Що ж стосується посилання підсудного ОСОБА_3 на випадки нібито розкрадання ПММ колишнім командиром в/ч А1778 підполковником ОСОБА_7, невідомими підсудному цивільними особами (за вказаними фактами прокуратурою гарнізону винесено відповідні постанови про відмову в порушенні кримінальної справи), а також на неврахування під час ревізії залишків від очистки резервуарів, кількості пального, яке могло знаходитись за перестінком у резервуарі Р-50 № 1, втрату герметичності в резервуарах, а також на те, що жодного службового підроблення він не вчиняв і, вносячи неправдиві дані в офіційні документи - «Книгу обліку наявності та руху матеріальних засобів служби ПММ в/ч А1778», акти інвентаризації майна служби ПММ за квітень-червень 2009 року, занизивши облік військового майна – дизельного пального "ДЗ" в кількості 20 169,5 кг на загальну суму 134 066,67 грн., він допустив лише механічну помилку,   то до них суд відноситься критично, оскільки, виходячи із усіх досліджених у суді матеріалів кримінальної справи, вважає вони є надуманими, неправдивими і даними лише з метою уникнення законного покарання за скоєні кримінально–карані діяння.

При розгляді цивільного позову військового прокурора до підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про стягнення з них у солідарному порядку на користь держави в особі в/ч А1778 заподіяної шкоди у сумі 204132,45 грн., дослідивши всі матеріали кримінальної справи, суд, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України, вважає за необхідне даний позов задовільнити, оскільки приходить до висновку, що саме  протиправними діями ОСОБА_3 і  ОСОБА_5 та з їхньої вини державі була спричинена вказана шкода.

Разом з цим, під час розгляду даної кримінальної справи, на вимогу суду з фінансових служб військових частин А1778 та А1556 були витребувані довідки, з яких слідує, що з підсудного ОСОБА_5 в рахунок погашення нестачі по ПММ на даний час утримано 1738,70 грн. та з підсудного ОСОБА_3 –  3930,60 грн., тобто на загальну суму 5669,30 грн.

У зв”язку з викладеним, державним обвинувачем у судовому засіданні було заявлено клопотання про зменшення суми позову до обох підсудних до 198463,15 грн., яке суд задовольняє, стягнувши, у відповідності до вимог ст. 1190 ч. 1 ЦК України, вказану суму із ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у користь в/ч А1778 у солідарному порядку.

При обранні підсудним виду та міри покарання військовий суд враховує, що ОСОБА_5  чистосердечно розкаявся у скоєному та активно сприяв розкриттю даних злочинів, до кримінальної відповідальності притягується уперше, раніше ні в чому вартому осуду помічений не був, по місцю служби характеризується виключно з позитивної сторони, на утриманні має малолітню дитину віком 2 роки, важкі матеріально-побутові умови – відсутність житла та проживання у гуртожитку.

У свою чергу ОСОБА_3 – до кримінальної відповідальності притягується також вперше, зібраними по справі документами, які характеризують особу підсудного, можна вважати що він характеризується по місцю служби більш з позитивної сторони, про що свідчить підвищення його по посаді із заступника командира окремого батальйону з тилу на посаду заступника начальника тилу окремої бригади (в/ч А1556), у ЗС України прослужив 16 років, на утриманні у нього перебуває неповнолітня дитина, важкі матеріально побутові умови. Зокрема, згідно довідки начальника КЕВ – у зв”язку з відсутністю надходження житла для забезпечення військовослужбовців – м-ру ОСОБА_3 дозволено зайняти кімнату у будівлі медичної роти, яка використовується для тимчасового проживання військовослужбовців та членів їх сімей. Крім цього, згідно даної довідки на даний час за підсудним рахується борг за використані комунальні послуги та енергоносії в сумі 7476 грн.

З урахуванням особи винного ОСОБА_5, за наявності викладених вище кількох обставин, що пом”якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, суд вважає за доцільне, із застосуванням ст. 69 КК України, призначити ОСОБА_5 основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 2 ст. 410 даного Кодексу.

Також, беручи до уваги конкретні обставини справи, особу обох підсудних, мотиви та ступінь тяжкості вчинених ними дій, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 та ОСОБА_5 без відбування покарання у вигляді позбавлення волі, передбачених санкціями ч. 2 ст. 410, ч. 2 ст. 366 КК України, а тому вважає за необхідне звільнити їх від відбування покарання з випробуванням, застосувавши до них ст. 75 того ж Кодексу.  

Разом з тим, оскільки підсудні своїми протиправними діями скоїли тяжкий злочин, пов’язаний із проходженням ними військової служби, суд, у відповідності до вимог ст. 54 КК України, вважає за необхідне позбавити їх військового звання: ОСОБА_3 - “майор”, ОСОБА_5 - “прапорщик”.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324, 328, 330 КПК України, військовий місцевий суд

                                                           З А С У Д И В :

ОСОБА_5  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 410 КК України , на підставі якої, із застосуванням ст.   69 того ж Кодексу,  позбавити його волі строком на 3 (три) роки і 6 (шість) місяців.

У відповідності до ст. 54 КК України  за вчинення тяжкого злочину, позбавити ОСОБА_5  військового звання  “прапорщик”.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 410 КК України , на підставі якої позбавити його волі строком на 5 (п”ять) років.

У відповідності до ст. 54 КК України  за вчинення тяжкого злочину, позбавити ОСОБА_3  військового звання  “майор”.

Його ж визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України  на підставі якої позбавити його волі строком на  3 (три) роки з позбавленням права здійснювати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов’язки строком на 2 (два) роки.

За сукупністю злочинів, у відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України  остаточно призначити ОСОБА_3  покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі строком на  5 (п’ять) років з позбавленням права здійснювати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов’язки строком на 2 (два) роки.

У відповідності до ст. 54 КК України  за вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 410 КК України,  позбавити ОСОБА_3  військового звання  “майор”.

Згідно з вимогами ст. 75 КК України  звільнити  ОСОБА_5 та ОСОБА_3  від відбування призначеного основного покарання з випробуванням строком:

-   ОСОБА_5  - на 2 (два) роки ;

-   ОСОБА_3  – на 3 (три),

якщо вони протягом цього іспитового строку не вчинять нового злочину і виконають покладені на них обовязки.

Згідно ст. 76 КК України  зобовязати ОСОБА_5  та ОСОБА_3  не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання або роботи, періодично   зявлятися для реєстрації в ці органи.

Контроль за поведінкою засуджених покласти на командування військових частин, в яких вони проходять військову службу, а в разі звільнення із служби – на орган виконання покарань за місцем проживання засуджених.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_3  – підписку про невиїзд, до вступу вироку в законну силу залишити без зміни.

 Цивільний позов військового прокурора задовільнити, стягнувши 198463 (сто дев”яносто вісім тисяч чотириста шістьдесят три) грн. 15 коп.  із ОСОБА_21 та ОСОБА_5  у солідарному порядку у користь військової частини А1778 (р/р 35213001000456 в УДК Закарпатської області, МФО 812016 код ЗКПО 07668750).

Речові докази по кримінальній справі: шляхові  листи в/ч А1778 за 2008 рік; книгу обліку, руху та наявності майна служби ПММ по в/ч А1778 за 2009 рік; книгу складського обліку запасів «НЗ» в/ч А1778 за 2009 рік; книгу обліку, руху та наявності майна служби ПММ по в/ч А1556 за 2009 рік, які зберігаються при справі, після вступу вироку в законну силу повернути у в/ч А1778, а останню – у в/ч А1556.

На вирок може бути подано апеляцію у військовий апеляційний суд Центрального регіону  через військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення.

З оригіналом звірено.

Головуючий по справі

            підполковник юстиції                                                                      В.В. Дацків