ПОСТАНОВА

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ      

4 червня 2010 року м. Харків

Військовий  суд Харківського гарнізону у відкритому судовому засіданні в приміщенні військового суду у складі: головуючого підполковника юстиції Чопенко Я.В., при секретарі Оленченко И.М., за участю помічника військового прокурора Донецького гарнізону капітана юстиції Цупка О.В. розглянувши в стадії попереднього судового розгляду матеріали кримінальної справи по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова,  українця, призваного на військову службу Франківським РВК м. Львова в 1994 році, рядового військової частини 3034, з 14 червня 1995 року перебуває у розшуку

у скоєні злочину, передбаченого ст. ч.1 ст.408 КК України

Судовим слідством військовий  суд -

                   ВСТАНОВИВ:

Органами досудового слідства ОСОБА_3  обвинувачується у тому, що він будучи військовослужбовцем строкової служби, 30 квітня 1995 року, перебуваючи на лікуванні у медичному пункті батальону військової частини 3034, самовільно залишив частину та вибув у невідомому напрямі.

14 червня 1995 року постановою слідчого його оголошено у розшук.

1 червня 2010 року до суду надійшла погоджена військовим прокурором Донецького гарнізону постанова слідчого зазначеної прокуратури старшого лейтенанта юстиції Брилева М.О. про направлення до суду кримінальної справи відносно рядового ОСОБА_3 за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст.408 КК України для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв’язку з закінченням строків давності та матеріали зазначеної кримінальної справи.

Вислухавши думку прокурора та дослідивши матеріали справи суд прийшов до переконання про закінчення строку давності притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності передбаченого кримінальним законодавством і з цієї підстави провадження в даній кримінальній справі необхідно закрити, обґрунтовуючи своє рішення наступним.

Вивченням матеріалів даної кримінальної справи встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у тому що він 30 квітня 1995 року  вчинив злочин передбачений ч.1 ст.408 КК України,  тобто з часу вчинення злочину минуло більш ніж п’ятнадцять років, за цей час на території України новий злочин не вчинив, а також те, що місце знаходження ОСОБА_3 органами досудового слідства не було встановлено.

Суд приймає до уваги те, що обвинуваченому не виявляється можливим роз’яснити його право заперечувати проти направлення кримінальної справи відносно нього до суду для вирішення питання про звільнення від кримінальної відповідальності та заслухати його думку з цього приводу, оскільки незважаючи на вжиття органами досудового слідства дуже великої кількості заходів щодо встановлення його місцезнаходження, його розшук позитивних результатів не дав.

Зі змісту ч. 2, 3 ст. 49 КК України, особа, що винила злочин і ухиляється від суду, звільняється від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності, якщо з часу вчинення злочину минуло п’ятнадцять років і перебіг давності не переривався

На підставі викладеного, керуючись ч. 2, 3 ст. 49 КК України, ст. 11-1,244,248, 262, 282 КПК України, військовий  суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3  у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.408 КК України закрити на підставі ст. 11-1 КПК України, звільнивши його від кримінальної відповідальності згідно ч. 2 ст. 49 КК України у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до військового апеляційного суду Військово Морських Сил через військовий  суд Харківського гарнізону.

Головуючий по справі: ЧОПЕНКО Я.В.