К О П І Я
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати з цивільних справ
апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого судді Самчука П.П.
суддів Варвус Ю.Д., Пастощука М.М. при секретарях Мороз А.В., Дідик А.В.
з участю: ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-99 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_3 12 грудня 2008 року звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4, вказавши, що 23 березня 2001 року позичив ОСОБА_2 130000 грн. та 25000 доларів США для здійснення підприємницької діяльності, про що було укладено письмовий договір, згідно з яким ОСОБА_2 зобов’язався позичені кошти повернути до 01 січня 2006 року, а в разі непередбачених обставин згідно п.7 договору позичену суму зобов’язана повернути його дружина ОСОБА_4 до 01 січня 2007 року, однак, у зазначений строк борг не повернув. В зв’язку з цим просив стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на його користь 130000 грн. та 25000 дол. США боргу, що разом у перерахунку у гривні складає 310000 грн., а також суму інфляційних нарахувань в розмірі 166161.45 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 27112.23 грн., 1730 грн. судових витрат.
В ході розгляду справи ухвалою суду від 02 листопада 2009 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 в зв’язку з відмовою позивача від позову.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 листопада 2009 року позов задоволено частково.Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 борг у сумі 130000 грн., 19168 грн. індексу інфляції, 3% річних у розмірі 4153.5 грн. та судові витрати 1730 грн., а всього 155051,5 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 90 грн. судових витрат. В решті заявлених вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 рішення суду вважав неправильним, просив його скасувати в частині задоволення позовних вимог і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповно з’ясовані обставини, оскільки відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, сплив позовної давності є підставою для відмови у позові, крім того, не враховані його пояснення щодо виготовлення чистого бланку „Договору займу”.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду – скасуванню з ухваленням нового рішення із-за неправильного застосування норм матеріального права.
Як вбачається, ОСОБА_3 12 грудня 2008 року звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 і ОСОБА_4, вказавши, що з ОСОБА_2 23 березня 2001 року уклав
Головуючий у першій інстанції – Салоїд Н.М. Справа № 22ц - 99
Доповідач - Самчук П.П. Категорія № 27
договір позики та передав останньому 130000 грн і 25000 доларів США для здійснення підприємницької діяльності, про що було укладено письмовий договір, згідно з яким ОСОБА_2 зобов’язався позичені кошти повернути до 01 січня 2006 року, а в разі непередбачених обставин згідно п.7 договору позичену суму зобов’язана повернути його дружина ОСОБА_4 до 01 січня 2007 року.
В ході розгляду справи ухвалою суду від 02 листопада 2009 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 в зв’язку з відмовою позивача від позову (а.с. 76).
Згідно висновку №1122/1136 судово-технічної експертизи документів, складеного 13 травня 2009 року Київським НДІСЕ, в договорі займу від 23.03.2001 року в графі пункту „2” первісний запис позначення року значився „2005 р.”, в якому первісна цифра „5” була змінена на цифру „6” шляхом виконання її поверх цифри „5”. Цифри „200” та літера „р” цього запису піддавалися обведенню без зміни їх змісту. Також в пункті „2” запис „дві тисячі шостого року” виконано вже після написання запису „01 січня 2005 р.”, можливо він був дописаний при внесенні змін первісної цифри „5” на цифру „6”.
Крім того, в даному договорі займу друковані літери „ан” графи „видан” були виправлені на рукописні „ати” і в дану графу замість записів про дані паспорта був вписаний запис „сто тридцять тисяч гривень плюс двадцять п’ять тисяч доларів США”, а також в пункті „1” записи „плюс 25 тисяч $ США” та „+25 тисяч $” були виконані вже після написання записів „130 тисяч гривень” та „сто тридцять тисяч гривень”, тобто були дописані.
Викладені обставини свідчать, що вказаний договір займу був сфальсифікований щодо суми займу та дати її повернення і первинним був зроблений запис, що „заемщик обязуется возвратить указанную в п.1 настоящего Договора сумму, с учетом инфляции, в строк до 01 січня 2005 року”. Враховуючи, що ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом про стягнення боргу за цим договором позики 12 грудня 2008 року, тому він пропустив визначений ст. 257 ЦК України загальний трирічний строк позовної давності, який сплинув 01 січня 2008 року.
ОСОБА_2 і його представником ОСОБА_1 до ухвалення судом рішення подані заяви про застосування позовної давності (а.с. 74,73), яку суду безмотивно не застосовано, оскільки ОСОБА_3 не заявляв клопотання про поновлення строку давності з посиланням на поважні, з його погляду, причини прогаяння позовної давності. Самостійне посилання судом на дату повернення позики ОСОБА_4 у разі передбачуваних обставин до 01 січня 2007 року, як на підставу не застосування строків давності, є безпідставним, оскільки ухвалою суду від 02 листопада 2009 року, яка передувала ухваленню рішення, закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 в зв’язку з відмовою позивача від позову, а також ОСОБА_4 не була стороною в договорі займу від 23 березня 2001 року та його не підписувала.
З врахуванням таких конкретних обставин справи апеляційний суд вважає можливим застосувати строк позовної давності згідно заяв ОСОБА_2 і його представника та ОСОБА_3 у відповідності з ч.2 ст. 267 ЦК України відмовити в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 листопада 2009 року скасувати і ухвалити нове рішення.
ОСОБА_3 відмовити в задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики в зв’язку з спливом строку позовної давності.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 3242 грн. судових витрат.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий /підпис/ Судді /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду П.П. Самчук