АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2009р. м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Артеменко LA.

Суворова В.О.

при секретарі: Велич A.M.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2009р. по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2006р. ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення шкоди, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що 24 лютого 2004р. у квартирі АДРЕСА_1, яка належить відповідачам сталася пожежа, внаслідок тушіння якої була пошкоджена квартира АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_4 Згідно з висновком ОНДІСЕ вартість відновлювальних робіт складає 33803грн., які позивачка просить стягнути з відповідачів, окрім цього позивачка вважає, що їй та її родині була спричинена й моральна шкода, тому просить стягнути моральну шкоду у розмірі 40000грн.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2009р. позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 16901грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 16901грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 2500грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 2500грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави держмито у розмірі 143грн.50коп.

Справа № 22ц-2306/2009 Категорія: 30

Головуючий у інстанції: Ярош С. В.

Доповідач: Градовський Ю.М.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави держмито у розмірі 143грн.50коп.

В апеляційній скарзі апелянти просять рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_4. у задоволенні її позовних вимог, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційних скарг, пояснення на них, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає необхідним скарги задовольнити, рішення суду скасувати, з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що 24 лютого 2004р., ОСОБА_5, будучи неповнолітньою особою, в результаті дитячої шалості з вогнем, утворив пожежу, від якої була пошкоджена квартира позивачки. Вказаними діями ОСОБА_4 задано матеріальної шкоди у розмірі 33803грн., моральної шкоди у розмірі 5000грн. Враховуючи, що на час вказаної події ОСОБА_5 був неповнолітньою особою, суд вважав необхідним стягнути завдану шкоду з батьків, які несуть відповідальність за сина.

Проте з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд відповідно до п.п.3, 4 СТ. 309ЦПК України рішення суду скасовує, ухвалює по справі нове рішення, з наступних підстав.

Так, судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що згідно акту про пожежу від 24 лютого 2004р. (а.с. 43) в квартирі АДРЕСА_1 в м. Одесі відбулась пожежа в результаті дитячої шалості ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. Під час пожежі була пошкоджена квартира № 71 в зазначеному будинку. Вартість матеріальних збитків згідно висновку № 14586 від 13 грудня 2004р. (а.с. 12-18) складає 33803грн. Відповідно до рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 липня 2002р., квартира, якій завдана шкода належить ОСОБА_4. (а.с. 19).

Таким чином, ОСОБА_5, який на час пожежі був неповнолітньою особою завдано матеріальної шкоди власнику квартири № 71 ОСОБА_4. на суму 33803грн.

На час заподіяння шкоди ОСОБА_5 був неповнолітньою особою. Оскільки вказана цивільна справа довгий час розглядалась, на час ухвалення судового рішення 18 лютого 2009р. винній особі виконалось вісімнадцять років.

За правилами ч. 1 ст. 1179ЦК України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану шкоду самостійно на загальних підставах.

Виходячи із загальних підстав відшкодування шкоди, а саме ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином за діючим законодавством ОСОБА_5 повинен відповідати особисто за заподіяну шкоду, як особа, яка безпосередньо її завдала ОСОБА_4.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_5 зазначив, що він закінчив професійно-технічний заклад та влаштовується на роботу.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки їм не дав, та дійшов помилкового висновку про те, що відповідальність по відшкодуванню заданої шкоди ОСОБА_4. повинні нести батьки, оскільки на час заподіяння шкоди ОСОБА_5, був неповнолітньою особою. Крім того, суд першої інстанції не дав оцінки тим обставинам, що ОСОБА_2 в спірній квартири та разом з сином та дружиною не проживає, має іншу сім’ю.

За таких обставин, рішення суду не можливо вважати законним та обгрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_4. Враховуючи, що шкода, як моральна так і матеріальна завдана з вини ОСОБА_5, суд вважає необхідним покласти на нього обов’язок щодо її відшкодування.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 309, 316ЦПК України, колегія

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2009р. скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 33803грн., моральну шкоду у розмірі 5000грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскарженим у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.