Справа № 22-Ц-709-Ф/09 Головуючий суду першої інстанції Цурцев В.М.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Кустова І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

01   липня   2009   року   колегія   суддів   судової   палати   у   цивільних   справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії в складі:

Головуючого - судді Ломанової Л.О.,

суддів Кустової А.В.,

Притуленко О.В.

при секретарі Резниченку A.M.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Феодосії матеріали цивільної справи за позовом прокурора м. Керчі в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, виконавчого комітету Керченської міської ради АР Крим, треті особи -Комунальне підприємство «Мій будинок», ОСОБА_11, Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», про скасування свідоцтва про право власності, рішення виконкому, визнання недійсним договорів купівлі-продажу, зобов'язання здійснити певні дії та виселення, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на ухвалу Керченського міського суду АР Крим від 23 листопада 2007 року,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2007 року прокурор м. Керчі в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, виконавчого комітету Керченської міської ради АР Крим про скасування свідоцтва про право власності, рішення виконкому, визнання недійсним договорів купівлі-продажу, зобов'язання здійснити певні дії та виселення.

26 вересня 2007 року прокурор м. Керчі подав заяву про забезпечення позову з проханням накласти заборону відчуження та укладення інших цивільно-правових угод на квартиру АДРЕСА_1.

Ухвалою Керченського міського суду АР Крим від 23 листопада 2007 року заяву прокурора м. Керчі було задоволено - накладено арешт на вказану квартиру, яка зареєстрована на ім'я ОСОБА_10.

На вказане судове рішення ТОВ «Український промисловий банк» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог процесуального та матеріального права, просить суд скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу з цього питання.

Апелянт вказує, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд вирішив питання про права та обов'язки особи, яка не була притягнута до участі у справі, що прямо стосується ТОВ «Український промисловий банк», який має вищий пріоритет обтяження у зв' язку з наявністю договору іпотеки. Крім того, заява прокурора не підтверджена позивачем ОСОБА_4

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною 3 статті 151 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви прокурора м. Керчі про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що неприйняття мір до забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.

Фактичні обставини справи (наявність неодноразового відчуження спірної квартири з моменту її приватизації ОСОБА_5 у 2004 році до придбання    цієї квартири останнім набувачем ОСОБА_10 у 2007 році) свідчать про обґрунтованість прийняття заходів щодо забезпечення позову, а відсутність у матеріалах справи саме письмової заяви ОСОБА_4 про необхідність забезпечення позову не може бути підставою для скасування цих заходів.

З матеріалів вбачається, що на підставі кредитного договору від 13 вересня 2007 року ОСОБА_10 отримав від ТОВ «Український промисловий банк» кредит у розмірі 28 000 доларів США. Виконання зобов'язань за вказаним договором було забезпечено іпотечним договором, предметом якого є квартира АДРЕСА_1, на яку була накладена заборона її відчуження.

Таким чином, ТОВ «Український промисловий банк» скористувався правом на гарантоване забезпечення власного інтересу відносно спірної квартири у рамках іпотечного договору.

За таких обставин доводи апелянта про те, що ухвалою суду про забезпечення позову порушений баланс інтересів учасників процесу, зокрема банку, не можна визнати обґрунтованими.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта про його неповідомлення щодо розгляду судом питання про забезпечення позову , оскільки частиною 1 статті 153 Цивільного процесуального кодексу України врегульовано, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанцій постановлена з додержанням вимог закону і скасуванню не підлягає.

На підставі вказаного і керуючись статтями 303, пунктом 1 частини 2 статті 307, пунктом 1 частини 1 статті 312, статтями 313, 314 та 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» відхилити.

Ухвалу Керченського міського суду АР Крим від 23 листопада 2007 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.