Справа № 22-Ц-942-Ф/09 Головуючий суду першої інстанції Петрова Ю.В.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Кустова І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у місті Феодосії в складі:

Головуючого, судді Ломанової Л.О.,

суддів Полянської В. О.,

Кустової І. В.

при секретарі Рєзниченко A.M.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії цивільну справу за позовом представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санлайт Україна С.Р.Л», Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Совєтського районного суду АР Крим від 14 травня 2009 року,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2009 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до ТОВ «Санлайт Україна С.Р.Л», ВАТ HACK «ОРАНТА» про відшкодування позивачеві моральної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП.

Вимоги позову мотивовані тим, що водій ОСОБА_5, перебуваючи у трудових відносинах з ТОВ «Санлайт Україна С.Р.Л» та керуючи належним товариству автомобілем, здійснив зіткнення з транспортним засобом, в якому знаходились неповнолітні діти та їхня мати - ОСОБА_3 - дружина позивача. В результаті ДТП ОСОБА_3 померла, а неповнолітні діти зазнали тяжких травм. Моральну шкоду позивач обґрунтовує втратою дружини, що є значним фактором тривалих душевних страждань. Позивач зазначає, що цивільна-правова відповідальність ТОВ «Санлайт Україна С.Р.Л» була застрахована у ВАТ HACK «ОРАНТА», у наслідок чого ця компанія теж несе обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди у межах ліміту, передбаченого страховим полісом.

Посилаючись на зазначене, позивач просив суд стягнути з ТОВ «Санлайт Україна С.Р.Л» на його користь у відшкодування моральної шкоди 297450 грн., з ВАТ HACK «ОРАНТА» - 2550 грн.

Рішенням Совєтського районного суду АР Крим від 14 травня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволений частково: стягнуто у відшкодування моральної шкоди з ТОВ «Санлайт Україна С.Р.Л» на його користь 5000 грн., з ВАТ HACK «ОРАНТА» -2550 грн. Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

На вказане судове рішення представник позивача ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди судом не в достатній мірі були враховані понесені позивачем душевні страждання, які пов'язані зі втратою дружини, тому просить рішення змінити, збільшивши розмір відшкодування , визначений судом відносно ТОВ «Санлайт Україна С.Р.Л», до 300 000 гр.

У запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ «Санлайт Україна С.Р.Л» просить відхилити її.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заперечень на неї,

колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення - залишенню без змін, виходячи з наступного.

Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з часткової доведеності та часткової        обгрунтованості        позовних        вимог,        оскільки відповідач ТОВ «Санлайт Україна С.Р.Л» є власником транспортного засобу, водій якого спричинив тяжкі тілесні ушкодження та смерть дружині ОСОБА_3 Судом визначено загальний розмір відшкодування у 7 550 гривень; зокрема стягнуто з ТОВ «Санлайт Україна С.Р.Л» 5 000 грн. та у межах ліміту відповідальності страховика з ВАТ HACK «OPAHTA» 2550 грн.

Статтею 23 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено поняття моральної шкоди, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку із каліцтвом або іншим ушкодженням здоров ' я, у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім ' ї чи близьких родичів.

Загальні підстави для відшкодування моральної шкоди встановлено статтею 1167 ЦК України, зокрема моральна шкода, спричинена внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала.

Відповідно до частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Юридична особа, як передбачено частиною 1 статті 1172 ЦК України, повинна відшкодувати шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, дружина позивача загинула 22 вересня 2005 року при аварії за участю автомобіля, належного ТОВ «Санлайт Україна С.Р.Л», під керуванням працівника цього підприємства ОСОБА_6 у зв'язку з виконанням ним трудових обов'язків (а.с. 3-9). Цивільно - правову відповідальність ТОВ «Санлайт Україна С.Р.Л» застраховано у ВАТ HACK «OPAHTA» (а.с. 26).

З урахуванням наведеного судом покладено обов'язок відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу смертю дружини, з ТОВ «Санлайт Україна С.Р.Л» та ВАТ HACK «OPAHTA» у межах ліміту передбаченого страховим полісом на підставі пункту 22.3 статті 22 Закону України « Про обов 'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» .

Оспорюючи рішення суду в частині визначення розміру відшкодування моральної шкоди апелянт посилається на те, що судом недостатньо враховано тяжкість моральних страждань позивача, ступень та глибина його переживань внаслідок смерті дружини, травмування дітей.

Вказані доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки матеріали справи свідчать про те, що ухвалюючи рішення, суд виходив саме з розміру і обсягу моральних страждань позивача, який втративши дружину, не впорався з трагедією, морально зламався та втратив свій життєвий зв'язок з родиною, при цьому суд обґрунтовано не взяв до уваги доводи позивача про намір витрачення стягнутої суми на утримання дітей, оскільки предметом спору є вимоги щодо відшкодування його особистих страждань.

Відтак колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про необгрунтоване заниження судом першої інстанції суми відшкодування моральної шкоди, підстав для зміни судового рішення апеляційна скарга не містить.

З урахуванням вказаного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відхилення апеляційної скарги ОСОБА_3 та залишення без змін рішення Совєтського районного суду АР Крим від 14 травня 2009 року .

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Совєтського районного суду АР Крим від 14 травня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.