Справа №22 - 1631/ 2009 р. Категорія: 27 Головуючий в першій інстанції: Федчивден С А.
Доповідач: Щолокова О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2009 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючої : Щолокової О.В.
Суддів: Міхасішина І.В., Матківської М.В.
При секретарі: Яблонській І.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою представника відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» - керуючого Вінницькою філією ТОВ «Укрпромбанк» Вакули Дмитра Миколайовича на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 14 травня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Вінницької філії про дострокове розірвання договору банківського вкладу та відшкодування моральної шкоди, -
встановила:
В березні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовними вимогами до ТОВ «Укрпромбанк» про від дострокове розірвання договору банківського вкладу, посилаючись на те, що 23.04.2008 року між нею та відповідачем ТОВ «Укрпромбанк» було укладено договір № 1/0404589003339001 на вклад «Впевненість» та додатковий договір, згідно яких вона передала банку грошові кошти в сумі 234 500, 00 грн. строком на 1095 днів з 23.04.2008 року по 22.04.2011 року з умовою виплати банком відсотків по вкладу. 29.01.2009 року ОСОБА_2 звернулася до банку з заявою про дострокове розірвання вказаного договору, однак станом на 01.03.2009 року відповідач кошти не повернув. Просила розірвати зазначений договір, стягнути з банку на її користь 234 500, 00 грн. та 10 000 грн. моральної шкоди.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 14 травня 2009 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «Укрпромбанк» на користь ОСОБА_2 суму вкладу в розмірі 234 500, 00 грн., 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди, а також 30 грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представника банку Вакули Д.М. оскаржується рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, та ставиться питання про скасування рішення суду в цій частині за тих підстав, що висновки суду не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову в її задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що 23.04.2008 року між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ТОВ «Укрпромбанк» було укладено договір банківського вкладу № 1/0404589003339001 від 23.04.2008 року та додатковий договір № 1/0404589003339001 від 15.09.2008 року, згідно яких позивач передав банку грошові кошти в сумі 234 500 грн. строком на 1095 днів з 28.04.2008 року по 22.04.2011 рік (а. с. 5, 6).
Умовами договору банківського вкладу від 23.04.2008 року (п. 2.4.4, 4) передбачено дострокове його розірвання вкладником.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.01.2009 року позивач ОСОБА_2 звернулася до ТОВ «Укрпромбанк» з заявою про дострокове розірвання договору банківського вкладу № 1/0404589003339001 (вклад «Впевненість») від 23.04.2008 року (а. с. 7).
Згідно повідомлення адміністрації Вінницької філії ТОВ «Укрпромбанк» № 417 від 29.01.2009 року, ОСОБА_2 було відмовлено в достроковому розірванні зазначеного договору (а. с. 8).
Враховуючи обставини справи та відповідно до положень ст. 1058 ч. 1, ст. 1060 ч. 2 ЦК України суд цілком обґрунтовано ухвалив рішення про розірвання договору банківського вкладу та стягнення з ТОВ «Укрпромбанк» на користь ОСОБА_2 суми вкладу в розмірі 234 500, 00 грн.
Разом з тим, дійшовши вірного висновку про те, що порушенням зобов'язань з боку відповідача позивачу була спричинена моральна шкода, суд першої інстанції на обґрунтування свого висновку невірно застосував норму матеріального права, а саме ч. 1 ст. 1167 ЦК України. В даному випадку слід застосовувати положення ст. 611 ЦК України, відповідно до якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Про застосування даної норми матеріального права, як на підставу відшкодування спричиненої йому моральної шкоди, посилався і позивач у своїй додатковій позовній заяві (а. с. 33).
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції, виходячи із вимог розумності і справедливості, цілком обґрунтовано врахував ступінь та характер, обсяг та тривалість заподіяних позивачеві моральних страждань, а також ступінь вини відповідача в даному випадку.
Вимоги позивача, заявлені в суді апеляційної інстанції, про відшкодування витрат за надання правової допомоги не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ст. 214 ЦПК України встановлено інший порядок вирішення даних питань.
За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не можуть бути прийняті до уваги.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» - керуючого Вінницькою філією ТОВ «Укрпромбанк» Вакули Дмитра Миколайовича відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 14 травня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення та з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.