АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 червня 2009р. м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Артеменко І.А.

Суворова В.О.

при секретарі: Ксендзюк І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2008р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2007р. ОСОБА_3 3вернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що спільне життя неможливе через складні взаємини, що призвели до втрати один до одного поваги. З серпня 2003р. вони спільне господарство не ведуть, а тому збереження шлюбу вважає недоцільним.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2008р. шлюб зареєстрований 12 листопада 1994р. першим відділом РАЦС Суворовського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис № 1270 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - розірвано.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді доповідача, доводи апеляційної Скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін, з наступних підстав.

За правилами ст. 308ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги та розриваючи шлюбні відносини, суд першої інстанції виходив з того, що з серпня 2003р. подружжя разом не проживають, шлюбні відносини не підтримують, можливість збереження сім’ї втрачена.

Справа № 22ц-114/2009 Категорія ЦП: 47

Головуючий у інстанції: Бузовський В.В.

Доповідач: Градовський Ю.М.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об’єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що згідно свідоцтва серії НОМЕР_2 від 18 січня 2007р. (свідоцтво повторне) ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстрували свій шлюб 12 листопада 1994р. у першому відділі РАГС Суворовського районного управління юстиції в м. ОдеС. І. Після шлюбу відповідачка прийняла прізвище „ОСОБА_2" (а.с. 5). ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась донька ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_1 від 18 січня 2007р. (а.с. 6).

Як зазначив позивач, цей факт не спростував і представник відповідачки, з серпня 2003р. подружжя припинили свої стосунки, разом не проживають, можливість збереження сім’ї втрачена.

За правилами ч.2 ст. 112СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Виходячи із зазначеної норми Закону, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що фактично шлюбні стосунки сторін припинились у 2003р., подальше проживання разом не можливо, а тому можливість збереження сім’ї втрачена.

В судовому засіданні суду першої інстанції, представник відповідача вищевказані висновки суду підтвердила, але зазначила, що шлюб не можливо розірвати, оскільки позивач приписаний в квартирі представника відповідача, у Добровільному порядку знятися з реєстрації не бажає.

При таких обставинах, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обгрунтованого висновку про те, що подружжя разом з 2003р. не проживають, спільне господарство не ведуть, а тому можливість подальшого збереження сім’ї втрачена. Посилання представника ОСОБА_2 на те, що ОСОБА_3 не бажає знятися з реєстрації за місцем проживання представника відповідача та надати згоду на виїзд дитини за межі України, не можуть бути підставою для відмови у розірванні шлюбу. Це інші правовідносини, за вирішенням яких сторони мають право звернутися до суду.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судовоїколегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

При таких обставинах, судова колегія вважає, що рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 210, 213 ЦПК України, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 308, 315ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

 Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2008р. залишити без зміни.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.