Справа № 22-ц-844-ф/2009р. Головуючий у першій інстанції
Морозова Л.М.
Суддя-доповідач Іщенко В.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2009 року м. Феодосія
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого судді: Іщенка В.І., суддів Аврамі ді Т. С.,
Полянської В. О., при секретарі: Алієвій Е.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Приватного підприємства «Торговий Дім «Гарант XXI» про стягнення матеріальних збитків і моральної шкоди, за апеляційною скаргою представника Приватного підприємства «Торговий Дім «Гарант XXI» на рішення Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 08 квітня 2009 року,
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2008 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «Торговий Дім «Гарант XXI» про стягнення матеріальних збитків у розмірі 14600 грн. і моральної шкоди у розмірі 20000 грн., та судових витрат у розмірі 3700 грн., який мотивує тим, що 02.07.2005 року він купив у магазині «Гарант XXI» , який розташований у м. Сімферополі, по вул. Київська 57/1, телевізор SAMSUNG, модель SP34H3HTX|BWT, з гарантійним строком три роки. Однак, через два роки телевізор зламався і 24 липня 2007 року він здав телевізор на ремонт, який було виконано до 06 серпня 2007 року. За доставку телевізора на ремонт він заплатив 400 грн. Після ремонту телевізор пропрацював деякий час та 25 жовтня 2007 року знов зламався. Він здав телевізор до сервісного центру «Албі», однак недоліки в телевізорі не були усунені за відсутності запасних деталей, оскільки така модель була знята з виробництва. 25 жовтня 2007 року ОСОБА_4 звернувся з вимогою до відповідача про розірвання договору купівлі-продажу телевізора і повернення його вартості 14600 грн., однак отримав відповідь про відмову у виплаті вартості телевізора. В подальшому відповідач погодився сплатити 6790 грн., вказавши, що аналогічний телевізор, на момент звернення, коштує саме таку суму коштів і саме таку суму вони можуть сплатити, оскільки позивач не надав магазину платіжний документ про сплачену суму коштів. Однак, позивач вважає, що йому має бути сплачено повну вартість Лілевізора 14600 грн., яку він фактично сплатив за договором купівлі-продажу, а квитанцію про оплату він не може надати, оскільки працівники магазину забрали у нього квитанцію.
Рішенням Судацького міського суду АР Крим від 08 квітня 2009 р. позов ОСОБА_4 до Приватного підприємства «Торговий Дім «Гарант XXI» був задоволений частково: стягнуто з відповідача на користь позивача вартість телевізора у розмірі 14600 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 грн.. 5000 грн. моральної шкоди, за проведення експертизи 938, 40 грн. та 276 грн., в решті частини вимог було відмовлено; стягнуто з відповідача у дохід держави судоні витрати 146 грн. та 51 грн.
Приватне підприємство «Торговий Дім «Гарант XXI» не погодилося з таким рішенням суду і подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати і постановити нове, яким у позові ОСОБА_4 відмовити. В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування суттєвих обставинам по справі і надання неналежної правової оцінки доказам, які надавалися апелянтом.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Приватного підприємства «Торгів Дім «Гарант XXI» підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами по справі 02 липня 2005 року був укладений договір купівлі-продажу телевізора SAMSUNG, модель SP34HT3HTX|BWT, вартістю 14600 грн. і ?.& даний телевізор була надана гарантія терміном три роки, що підтверджується гарантійним талоном. У період гарантійного терміну телевізор вийшов з ладу, що підтверджено актом про технічний стан телевізора і його неякісність. Відповідно до висновку експертизи № 2211 від 17 жовтня 2008 року та довідки торгової палати про вартість телевізора, вартість телевізора на 02.07.2005 року складала 15000грн.. Факт придбання телевізора ОСОБА_4 за 14600 грн. підтверджується показаннями свідка ОСОБА_5 Суд першої інстанції вважав, що позивачу спричинено моральну шкоду, внаслідок якої він страждав та захворів. Також суд вважав, що підлягають стягненню витрати на проведення експертизи у розмірі 938, 40 грн. і 276 грн. та 30 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
З такими висновками суду частково не погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі досліджених доказів, яким надана неналежна правова оцінка. Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин, однак постановлено рішення, яке не в повній мірі відповідає вимогам матеріального і"процесуального закону.
Відповідно до ст. 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам, не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектні вироби, якщо інше не встановлено договором.
З матеріалів справи вбачається, що дійсно 02 липня 2005 року позивач, у магазині відповідача, придбав телевізор, який в липні 2007 року зламався і в подальшому сервісним центром «Албі» було встановлено, що телевізор є неналежної якості і не підлягає ремонту, оскільки така модель телевізора знята з виробництва і відсутні запасні частини до нього. ОСОБА_4 звернувся до продавця з вимогою про заміну товару, однак запропоновані моделі телевізорів його не задовольнили і він відмовився від заміни телевізора і звернувся з вимогою про виплату вартості телевізора в розмірі 14600 грн., вказавши, що ця сума коштів була ним сплачена магазину. Представник магазину запропонував позивачу надати квитанцію про сплату коштів за телевізор, однак позивач квитанцію не надав і вказав, що квитанція у нього були забрана працівником магазину при купівлі телевізора. Магазином було запропоновано позивачу отримати вартість телевізора, на момент його звернення до продавця, у розмірі 6790 грн., оскільки без платіжного документу неможливо виплатити вказану ним суму коштів.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду про те, що позивач доказав, що ним сплачено за телевізор 14600 грн., пославшись на показання свідка ОСОБА_5, оскільки показання свідка не підтверджені іншими належними письмовими доказами, якими можуть бути платіжні документи та інше, не можуть бути визнані як залежний доказ. Також, не може бути визнано належним доказом висновок експерта №2211 від 17 жовтня 2008 року про встановлення вартості телевізора, оскільки експертом не надано відповіді на питання поставлені судом і висновок не відповідає вимогам Закону України «Про судову експертизу».
Колегія суддів вважає, що з відповідача підлягає стягненню 6790 грн. в відшкодування матеріальної шкоди, тобто середня вартість, аналогічної моделі телевізора придбаної позивачем, на день його звернення до продавця за заміною товару.
Відповідно до ст.88 ЦПК України частково підлягають стягненню судові витрати у розмірі 442 грн., за проведення експертизи, на користь позивача та судовий збір у дохід держави у розмірі 67 грн. 90 коп., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а в іншій частині судові витрати не підлягають стягненню, оскільки вони не повязані з розглядом даної справи.
Відповідно до ст. 4 ч.1 п.5 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, мають право на відшкодування моральної(немайновоГ) шкоди, завданої небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_4 і стягнувши на користь позивача в відшкодування моральної шкоди 5000грн., суд першої інстанції не врахував вимог вказаної норми закону і ухвалив рішення, яке не ґрунтується на законі і яке підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні позову про стягнення моральної шкоди, оскільки позивачем не надано доказів, що йому завдано моральної шкоди небезпечною для життя і здоров'я продукцією.
Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині стягнення моральної шкоди підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_6 про стягнення моральної шкоди та зміні рішення суду в частині стягнення на користь позивача вартості телевізора у розмірі 14600 грн. і зменшення суми стягнення до 6790 грн. та судових витрат до 442 грн. на користь ОСОБА_6 та в дохід держави судових витрат до 67 грн. 90 коп. В решті рішення суду необхідно залишити без змін, оскільки воно сторонами не оскаржено і ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального закону.
На підставі наведеного і, керуючись статтями 303, 307, 309, 313 314 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу представника Приватного підприємства «Торговий Дім «Гарант XXI» задовольнити частково.
Рішення Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 08 квітня 2009 року в частині стягнення на користь ОСОБА_4 компенсації в рахунок відшкодування моральної шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 до Приватного підприємства «Торговий Дім «Гарант XXI» про стягнення моральної шкоди відмовити.
В частині стягнення з Приватного підприємства «Торговий Дім «Гарант XXI» на користь ОСОБА_4, вартості телевізора у розмірі 14600 грн. та за
проведення експертизи у розмірі 938, 40 грн. та 276 грн., рішення Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 08 квітня 2009 року змінити, зменшивши розмір стягнення з Приватного підприємства «Торговий Дім «Гарант XXI» на користь ОСОБА_4 в відшкодування матеріальних збитків, завданих продажем товару неналежної якості, до 6790( шести тисяч сімсот дев'яносто) грн., судових витрат до 442 грн. та в дохід держави судовий збір до 67(шістдесяти семи) грн. 90 коп.
В решті рішення Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 08 квітня 2009 року залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції