АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2009 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі головуючого судді Джулая О.Б., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Суворовського районного суду м. Одеси від 08.12.2008 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

Зазначеною постановою судді ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і підданий адміністративному стягненню у виді позбавлення права керувати усіма видами транспортних засобів строком на два роки.

Як вбачається з оскарженої постанови, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 04.11.2006 р. о 23.00 год. по вул. Стовбовій в м. Одесі керував автомобілем БМВ д/н НОМЕР_1 у стані алкогольного сп’яніння, відповідно до протоколу медичного огляду, чим порушив вимоги п.2.9 Правил дорожнього руху.

У скарзі правопорушник зазначив, що при розгляді справи суд порушив вимоги ст. 268 КУпАП, тобто справа була розглянута за його відсутністю, ніяких повідомлень про дату розгляду справи він не отримав, а копію постанови отримав лише у травні 2009 роки, у зв’язку з чим строк на оскарження постанови суду був ним пропущений. Крім того, при призначенні стягнення суд не мотивував свого рішення про позбавлення його права керування усіма видами транспортних засобів, не врахував пом’якшуючи його вину обставини, а саме те, що він повністю визнав свою провину, уперше притягується до адміністративної відповідальності, автомобіль потрібен йому для роботи, відсутність будь-яких наслідків скоєного правопорушення.

У зв’язку з вищевикладеним ОСОБА_1 просить поновити йому строк на оскарження постанови суду, а постанову судді скасувати.

Вивчивши доводи скарги та матеріали справи, вважаю, що скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова судді зміні за наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справа розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Розгляд справи у відсутності цієї особи допустимий лише при наявності відомостей про час та місце розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд справи за вказаною в протоколі про адміністративне правопорушення адресою, копія постанови також була йому надіслана, але повернута до суду у зв’язку з перебігом строків зберігання.

Таким чином, ОСОБА_1 дійсно не отримав постанову суду та був позбавлений права на її своєчасне оскарження.

Справа № 33-822/09

Головуючий у першій інстанції Погрібний МО.

З урахуванням вищевказаного, апеляційний суд вважає можливим поновити правопорушнику строк на оскарження постанови судді.

Висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення при зазначених у постанові обставинах, підтверджується змістом протоколу про адміністративне правопорушення, протоколом медичного огляду і в скарзі на постанову судді, фактично, не заперечується, тому апеляційний суд приходить до висновку про те, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Разом з тим, адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначено з порушенням вимог ст. ст. 33 - 35 КУпАП.

У випадках, коли санкція закону, по якому особа визнається винною, передбачає різні види стягнень, суддя при винесенні постанови, повинний мотивувати застосування того або іншого виду стягнення.

Як видно зі змісту мотивувальної частини постанови, суддя не навів жодних мотивів обрання стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Тим часом, з матеріалів справи вбачається наявність підстав до призначення правопорушнику менш суворого адміністративного стягнення у виді штрафу, який також передбачений санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його провини, майнове положення, обставини, які пом’якшують та обтяжують відповідальність.

З матеріалів справи видно, що ці вимоги закону не дотримані, оскільки суддя, при накладенні на правопорушника адміністративного стягнення, не врахував, що той уперше притягується до адміністративної відповідальності, повністю визнав свою вину, автомобіль потрібен йому для роботи, а обставини, що обтяжують його відповідальність у постанові не наведені, отже, вони відсутні.

За наявності таких даних, вважаю, що позбавлення ОСОБА_1 права керувати транспортними засобами, не можна визнати справедливим, законним і обгрунтованим, тому йому необхідно обрати більш м’який вид адміністративного стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови судді Суворовського районного суду Одеської області.

Постанову судді Суворовського районного суду м. Одеси від 08.12.2008 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в частині накладеного адміністративного стягнення, - змінити.

Піддати ОСОБА_1, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративному стягненню у виді штрафу в сумі 255 грн.

В решті зазначену постанову залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.