АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33-422/09

Категорія ч. 1 ст. 41

КУпАП

Суддя по 1 інстанції –

Смоляр А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2009 р. м. Черкаси

Суддя апеляційного суду Черкаської області Соломка І.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення № 3-1397/08 відносно ОСОБА_2, що надійшли з Придніпровського районного суду м. Черкаси за апеляційною скаргою останнього, -

встановив:

Постановою судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08 травня 2009 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючий в АДРЕСА_1 -

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП України, і до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в сумі 510 гривень.

З даної постанови вбачається, що ОСОБА_2 на протязі лютого-березня 2009 року, будучи директором КП «Черкасиелектротранс», порушив вимоги чинного законодавства про працю, що проявилось у наступному:

- виплаті протягом лютого-березня 2009 року заробітної плати працівникам підприємства не в повному обсязі, в квітні 2009 року - не виплаті взагалі, станом на 01 квітня 2009 року на підприємстві існувала заборгованість із виплати заробітної плати на загальну суму 550, 2 тис. грн., що є порушенням вимог ст. 115 КЗпП, ст. 24 Закону України «Про оплату праці» щодо строків, періодичності виплати заробітної плати;

- при наданні щорічних відпусток чотирьом працівникам підприємства у лютому-березні 2009 року не проведено виплату заробітної плати за час перебування їх у відпустці, що є порушенням вимог ч.3 ст. 115 КЗпП України, ст. 21 Закону України «Про відпустки»;

- 21 працівнику не виплачено допомогу у зв’язку тимчасовою втратою працездатності, на загальну суму 16, 3 тис. грн., що є порушенням вимог ст. 253 КЗпП, ст. ст. 4, 52 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням».

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить вказану постанову суду скасувати, при цьому він ставить питання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження. Як підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт наводить той факт, що він був неналежним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду адміністративної справі, відповідно про існування постанови про притягнення його до адміністративної постанови він дізнався лише 26.06.2009 року.

Свої апеляційні вимоги ОСОБА_2 мотивує тим, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності прийнята при неповному з’ясуванні всіх обставин справи, з допущенням невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.

Заслухавши думку правопорушника ОСОБА_2 про підтримання своєї апеляції, думку представника Територіальної державної інспекції праці у Черкаській області Докукіна С. І. та, перевіривши матеріали справи, які надійшли з Придніпровського районного суду м. Черкаси, і обміркувавши над доводами скарги, вважаю, що вона підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, в матеріалах справи дійсно відсутні які-небудь дані про те, що ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. При відправці йому судової повістки суд припустився помилки, вказуючи адресу правопорушника, тому вона повернулася до суду без вручення (а. с. 8)

Але, незважаючи на це, суддя першої інстанції розглянув справу за відсутності правопорушника, чим порушив його право на захист, тому строк на апеляційне оскарження ОСОБА_2 пропустив з поважних причин, що є підставою для поновлення апелянту вказаного строку.

Частиною другою ст. 7 та ст. 245 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного і об’єктивного з’ясування всіх обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП суддя при розгляді адміністративної справи зобов’язаний з’ясувати всі сторони адміністративного правопорушення, оцінити його наслідки, дослідити дані про особу, яка притягується до такої відповідальності.

Вказаних вимог процесуального закону суддя місцевого суду в повному обсязі не дотримався, що призвело до неповноти з’ясування фактичних обставин справи та передчасного ухвалення зазначеної постанови.

Мотивувальна частина постанови є неконкретною. Суддя при обгрунтуванні вини правопорушника послався на дані протоколу про адміністративне правопорушення від 22.04.2009 року № 23-01-26/114, акту перевірки № 23-01-26/116 від 21.04.2009 року, звіту за січень - березень 2009 року, не розкривши при цьому об’єктивної сторони правопорушення.

Досліджуючи матеріали справи та наданих апелянтом документів, вбачається, що, відповідно до Додаткової угоди до договору на державне замовлення по компенсації збитків від перевезення окремих пільгових категорій громадян міським електричним транспортом на 2009 рік № 2-18 тр. від 30.01.2009 року замовник в особі Департаменту житлово-комунального комплексу відшкодовує КП «Черкасиелектротранс» фактично понесені збитки від перевезень пасажирів, які користуються правом безкоштовного проїзду за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, в межах, передбачених в міському бюджеті на 2009 рік в сумі 9012196, 51 грн. В журналі проводок за 1 Квартал 2009 року КП «Черкасиелектротранс» 311, 481 вказано, що розмір надходжень субвенцій з місцевого бюджету складає в загальній сумі 572, 921, 06 грн.

Виходячи із письмових роз’яснень даних Територіальній державній інспекції праці у Черкаській області, на 2009 рік по розрахунках підприємства компенсація збитків від пільгових перевезень складає 13722, 4 тис. грн., а фактично бюджетом передбачено 9012, 2 тис. грн. За січень - березень 2009 року збитки від пільгових перевезень склали 3015, 8 тис. грн., при цьому фактично було профінансовано 979, 6 тис. грн. Відповідно заборгованість складає 2081, 2 тис. грн.

Згадане вище недофінансування і є основною причиною виникнення заборгованості із заробітної плати перед працівниками підприємства, яка на 01.04.2009 року склала 566, 5 тис. грн, із них 16, 3 тис. грн заборгованих по лікарняних листах.

Вищенаведене в сукупності наводить на сумніви щодо належного обгрунтування вини ОСОБА_2 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП. Відповідно до вимог процесуального закону вони повинні бути враховані на його користь, а це свідчить про те, що при таких обставинах в його діях відсутній склад згаданого правопорушення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

постановив:

Поновити строк на апеляційне оскарження ОСОБА_2

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовільнити повністю.

Постанову судді Придніпровського районного суду від 08.05.2009 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП скасувати, провадження по справі закрити у зв’язку з відсутністю в його діях складу зазначеного правопорушення.

Постанова остаточна й оскарженню не підлягає.