Справа № 2-209/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

26 травня 2010 року Солом’янський районний суд м. Києва

в складі головуючого  судді        - Калініченко О.Б.

при    секретарі                              - Кучерявець О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ЗАТ Фінансова група «Страхові традиції»  про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В :

22.07.2009 року позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом, в якому просила стягнути на її користь з відповідачки ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 1439,70 грн., заподіяну їй внаслідок пошкодження здоров’я, та моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн., а також понесені нею судові витрати, пов’язані із подачею позову та отриманням юридичної допомоги.

Вказує в позові на те, що 24.03.2009 року близько 18-00 год. відповідачка, керуючи автомобілем марки «Мазда», д/н НОМЕР_2, по вул. Краківській при проїзді нерегульованого перехрестя з вул. Бажова в м. Києві, повертаючи ліворуч, не врахувала дорожню обстановку, не надала дорогу пішоходам, які переходили проїзну частину, внаслідок чого здійснила наїзд на позивачку.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 18.05.2009 року відповідачку ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні ДТП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 340,00 грн.

В  результаті даної пригоди позивачці були заподіяні легкі тілесні ушкодження: забій лівої половини грудної клітки. У зв’язку із отриманими травмами та розладом здоров’я вона вимушена була нести додаткові витрати на лікування на загальну суму 1439,70 грн., яку позивачка і просила  стягнути.

09.10.2009 року на попередньому судовому засіданні позивачка та її представник були повідомлені відповідачкою ОСОБА_2 про наявність у неї Полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та можливість позивачки звернутись до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування.

Однак тільки 22.04.2010 року позивачка з урахуванням того, що цивільно-правова відповідальність відповідачки ОСОБА_2 було застрахована в ЗАТ Фінансова група «Страхові традиції» шляхом оформлення полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 31.07.2008 року №0605131, надала суду уточнену позовна заяву, в якій вона просить стягнути з відповідача ЗАТ Фінансова група «Страхові традиції» майнову шкоду в сумі 1436,70 грн., завдану їй внаслідок пошкодження здоров’я, та 46564,00 грн. моральної шкоди, 3000,00 грн. витрат на правову допомогу і судові витрати.

З відповідачки ОСОБА_2 просить стягнути моральну шкоду у розмірі 13436,00 грн., оцінивши загалом  завдану їй моральну шкоду у 60000,00 грн.

В судовому засідання позивачка та представник позивачки позовні вимоги підтримали в повному обсязі і просили суд їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні своє вини у вчиненні ДТП не заперечувала, однак заперечувала проти заявлених до неї позовних вимог, пояснюючи це тим, що на момент скоєння нею ДТП згідно з Полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 31.07.2008 року її цивільно-правова відповідальність була застрахована в СК «Страхові традиції», про що позивачку було повідомлено працівниками ДАІ. Але з заявою про виплату страхового відшкодування до страхової компанії позивачка не зверталась. Крім того, відповідачка заперечувала проти вказаного позивачкою розміру матеріальної шкоди, посилаючись на фіктивність наданих позивачкою чеків.

В задоволенні вимог позивачки про відшкодування моральної шкоди, відповідачка також просила відмовити в повному обсязі, вважаючи розмір моральної шкоди необґрунтованим, а сам факт заподіяння нею моральної шкоди недоведеним в повному обсязі.

Відповідач СК «Страхові традиції» судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомленими про дату та час слухання справи, причини неявки суду не повідомив. За таких обставин суд вважає можливим розглядати справу за відсутності вказаного відповідача, оскільки його неявка не перешкоджає всебічному розгляду справи.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи,  суд  вважає, що  позов підлягає  задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що   24.03.2009 року близько 18-00 год. відповідачка, керуючи автомобілем марки «Мазда», д/н НОМЕР_2, по вул. Краківській при проїзді нерегульованого перехрестя з вул. Бажова в м. Києві, повертаючи ліворуч, не врахувала дорожню обстановку, не надала дорогу пішоходам, які переходили проїзну частину, внаслідок чого здійснила наїзд на позивачку.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 18.05.2009 року відповідачку ОСОБА_2 визнано винною у порушенні п. 16.2 ПДР та за вчинене ДТП на відповідачку накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 340,00 грн.

Згідно з положеннями ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, а отже, виходячи з даних правил, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, якою встановлена вина притягнутої до адміністративної відповідальності особи, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань щодо того, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Враховуючи викладене, суд вважає вину відповідачки ОСОБА_2 у скоєнні ДТП доведеною.

Відтак, внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідачки ОСОБА_2 через порушення нею п.16.2 Правил дорожнього руху, позивачка зазнала тілесних ушкоджень, лікарем ЛШМД допомоги, як це вбачається з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи  від 02.04.2009 року, їй було поставлено діагноз – забій грудної клітини, який згідно з актом судово-медичного обстеження № 1871від 01.04.2009 року за критерієм тривалості розладу здоров’я відноситься до легких тілесних ушкоджень.

З наданих позивачкою чеків від 24.03.2009 року, 30.03.2009 року, 31.03.2009 року та 08.04.2009 року на купівлю медичних препаратів, які відповідають рекомендаціям лікаря, вбачається, що вартість куплених позивачкою ліків для відновлення здоров’я після заподіяних внаслідок ДТП тілесних ушкоджень становила 1439,70 грн.

Постановою №11 Пленуму Верховного Суду України від 29.12.11976 року «Про судове рішення» (з наступним змінами) передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку і перевірені в тому судовому засіданні, в якому постановлюється рішення.

Відповідно до ст.ст. 59,60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.    

Отже, суд приймає вказані чеки як належний та достовірний доказ по справі, оскільки доказів, які б спростували дані чеки, суду не надані, тому суд вважає, що матеріальна шкода, завдана позивачці, підлягає задоволенню у зазначеному обсязі.

Згідно Договору страхування, укладеного між ОСОБА_3 та ЗАТ ФГ «Страхові традиції», оформленого Полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/0605131 від 31.07.2008 року, цивільно-правова відповідальність відповідачки ОСОБА_2 як власника транспортного засобу «Мазда», д/н НОМЕР_2,  була застрахована в ЗАТ ФГ «Страхові традиції».

Відповідно до положень п.24.1 ст. 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів.

Згідно п.33.1.2. ст. 33 Закону учасники ДТП зобов’язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення  страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

На виконання вимог п.33.1.2. ст. 33 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» повідомленням №404 від 27.03.2009 року страхувальник ОСОБА_3 повідомила ЗАТ ФГ «Страхові традиції» про настання страхового випадку. Дане повідомлення було отримане ЗАТ ФГ «Страхові традиції» 27.03.2009 року.

Позивачка із заявою про виплату їй страхового відшкодування звернулася до відповідача ЗАТ ФГ «Страхові традиції» лише 02.12.2009 року. Дана заява була направлена відповідачу ЗАТ ФГ «Страхові традиції» рекомендованим листом і отримана ним, як вбачається з поштового повідомлення, 08.12.2009 року.

Згідно п. 36.1 ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» після розгляду страховиком наданих йому документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення.

Однак до цього часу позивачку не повідомили про результати розгляду її заяви, сума страхового відшкодування позивачці до цього часу не виплачена.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про правомірність пред'явлених позивачем вимог до відповідача ЗАТ ФГ «Страхові традиції» та стягненню з нього страхового відшкодування – матеріальної шкоди в сумі 1436,70 грн.

Щодо заявлених позивачкою вимог про стягнення моральної шкоди, то суд відповідно до ст.ст. 23, 1167 ЦК України, в яких закріплено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, вбачає підстави для задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, оскільки у зв’язку з ДТП позивачка отримала тілесні ушкодження – забій лівої половини грудної клітки, після травматична невралгія, що негативно вплинуло на загальний стан здоров’я позивачки, враховуючи перенесену нею раніше операцію у зв’язку із онкологічним захворюванням і отримання при ДТП забою саме прооперованої частини тіла.

У зв’язку з чим поліклінікою №2 Солом’янського району м. Києва їй було відкрито лікарняний лист №570657 з 30.03.2009 року по 24.04.2009 року та призначено амбулаторне лікування. Крім тог, позивачка проходила курс реабілітації в Ортопедичному науково-виробничому реабілітаційному центрі «Ортес» з 27.04.2009 року по 14.05.2009 року.

Також позивачка, за її поясненнями, пережила нервовий стрес, відчувала негативні емоції та зазнала моральних переживань у зв’язку з цим, а також втратила спокій і життєвий ритм та ділову активність, вимушена була витрачати додаткові грошові кошти на лікування. Відповідно до консультативного висновку Київської міської клінічної психоневрологічної лікарні № 1 № 1009 від 16.12.2009 року позивачка страждає на посттравматичний стресовий розлад, астено - тривожно депресивний   синдром з афективною лабільністю.

Однак суд, з врахуванням обставин справи, суті позовних вимог, негативних наслідків, що настали в результаті дій відповідачів, вважає можливим зменшити розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню позивачці, до 5000,00 грн., вважаючи заявлену позивачкою суму в 60000 грн. явно завищеною.  

Суд звертає увагу на відсутність будь-яких розрахунків і зазначення доказів з боку позивачки та її представника щодо розміру відшкодування моральної шкоди, а його обґрунтування, дане ними в судовому засіданні, полягало лише, виходячи з покладеного на страховика обов’язку стосовно відшкодування шкоди, в розмірі передбаченого договором ліміту, який становить 51000,00 грн., та мало на меті  – покарати такими  чином відповідачку ОСОБА_2

 Надані ж позивачкою та її представником приблизні та усереднені розцінки приватних медичних закладів  на медичні послуги не свідчать про їх необхідність застосування  для позивачки і реального здійснення нею, навіть в майбутньому, витрат на такі лікуванні процедури.  

Згідно п.22.3. ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена п.1, 2 ч.2 ст. 23 ЦК України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог ст. 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 ст. 9 цього Закону.

Обов'язковий ліміт відповідальності страховика у 51000 гривень на одного потерпілого згідно з п 9.3. ст. 9 Закону встановлений за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих,  а, звідси,  моральна шкода, розмір якої встановлений у 5 відсотків ліміту, складає - 2550,00 грн.

За таких обставин суд, з урахуванням п.22.3 ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», приходить до висновку про стягнення  ЗАТ ФГ «Страхові традиції» на користь позивачки моральну шкоду у розмірі 2550,00 грн.

Різницю між сумою  відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, відповідно до ст. 1194 ЦК України та ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Враховуючи те, що розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню потерпілому страховиком не може становити більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 ст. 9  цього  Закону, тобто 2550,00 грн., то суд приходить до висновку про стягнення з відповідачки ОСОБА_2 різницю між сумою відшкодування, визначену судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, що становить 2550,00 грн.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України суд стягує на користь позивачки з відповідача ЗАТ ФГ «Страхові традиції» витрати по оплаті судового збору в розмірі 4,25 та 51,00 грн. та 30,00 грн. витрат з інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а з відповідачки ОСОБА_2 –  4,25 грн. витрат по оплаті судового збору.

Щодо витрат на правову допомогу, то  згідно з п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК до судових витрат серед іншого належать і витрати на правову допомогу. Відповідно до ч. 1 ст. 56 ЦПК правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

В матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про те, що ФОП ОСОБА_4, якій позивачка відповідно до квитанції від 01.04.2009 року згідно з договором № 40 від 01.04.2009 року сплатила 3000 грн. за надання юридичних консультиативних послуг, є фахівцем у галузі права і за з Законом України «Про соціальні послуги» має право на надання такої допомоги.  Вказівка в договорі на свідоцтво про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності  таким документом не є.

Крім того, відповідно до угод від 22.04.2009 року та 10.11.2009 року позивачкою надано повноваження представника інішій особі – адвокату ОСОБА_5, який в процесуальному статусі представника брав участь у справі і за представництво коштів (з відображенням цього у відповідних квитанціях на підтивердження їх сплати) не отримував.

Також постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року N 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» затверджено граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом справ.

Так, граничний розмір витрат, пов’язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення у цивільній справі у випадку, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не повинен перевищувати суму, що обчислюється з огляду на те, що зазначеній особі виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Позивачка не надала підтвердження, що ФОП ОСОБА_4 є фахівцем у галузі права, має право за законом на надання правової допомоги та така допомога надана нею як фахівцем у галузі права, а не представником, а також яким має бути граничний розмір компенсації, виходячи з чого відсутні підстави для присудження з відповідачів понесених позивачкою витрат на юридичні консультативні послуги.  

Керуючись ст. ст. 23, 1167 ЦК України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 10-11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218  ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ЗАТ Фінансова група «Страхові традиції» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з ЗАТ Фінансова група «Страхові традиції» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 1436,70 грн., моральну шкоду в сумі 2550,00 грн., витрати по оплаті судового збору в розмірі 4,25 та 51,00 грн., 30,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди – 2450,00 грн., витрати по оплаті судового збору в розмірі 4,25 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя: