справа № 1-590/10

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2010 року                              Подільський районний суд м. Києва

в складі:

                  головуючого – судді Отвіновського П.Л.,

                при секретарі – Петрук Л.Ю.,                                                                                               з участю прокурора – Ковальської О.В.,

                підсудного – ОСОБА_1,

                потерпілого – ОСОБА_2,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

    ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, офіційно непрацюючого, офіційно неодруженого, маючого малолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,-

    у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

встановив:

13 червня 2008 року приблизно о 4 годині ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись за кермом технічно справного автомобіля «Фольксваген Поло», д.н.з. НОМЕР_1, при цьому не маючи  відповідних документів на право керування зазначеним автомобілем та не маючи посвідчення водія, рухався по вулиці М. Гречка зі сторони станції метрополітену «Нивки» в напрямку проспекту Правди в м. Києві зі швидкістю приблизно 70 км/год., чим перевищив допустиму в межах населеного пункту швидкість. Виїхавши на круговий рух пересічення доріг проспекту Радянської України, вулиці М. Гречка та проспекту Правди в м. Києві, не впоравшись з керуванням ОСОБА_1, наїхав на бордюрний камінь, який був розташований попереду нього та в подальшому виїхав за межі проїжджої частини на зелену зону, де скоїв наїзд на електроопору, чим грубо порушив Правила дорожнього руху України, а саме не виконав вимоги:

- п. 1.3 Правил дорожнього руху України (учасники дорожнього руху
зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими);

- п. 1.5 Правил дорожнього руху України ( дія або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальної шкоди. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції або
уповноважений ним орган);

-   -     п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху України (водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення);

-   -     п. 2.1 (6) Правил дорожнього руху України (водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб, а у разі відсутності в транспортному засобі його власника, крім того, - свідоцтво про право спільної власності на цей транспортний засіб чи тимчасовий реєстраційний талон);

-п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України (водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних та токсичних речовин);

- п. 12.1 Правил дорожнього руху України (під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним);

-   -     п. 12.2 Правил дорожнього руху України (у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги);

-   -     п. 12.4 Правил дорожнього руху України (у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.).

    Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_1 виразилися в тому, що він, перебуваючи за кермом транспортного засобу у стані алкогольного сп'яніння, рухаючись по вулиці М. Гречка зі сторони станції метрополітену «Нивки» в напрямку проспекту Правди в м. Києві, не впорався з керуванням та здійснив виїзд за межі проїжджої частини, де скоїв наїзд на електроопору. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «Фольксваген Поло», д.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, отримав, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 468/І від 19.08.2009 року тілесні ушкодження у вигляді: закритої хребтово-спинно-мозкової травми, компресійний уламковий перелом тіла 4 поперекового хребця без порушення функції спинного мозку, яка відноситься до тілесного ушкодження середньої тяжкості (за критерієм тривалості розладу здоров'я).

    Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 1.3., 1.5., 2.9 (а), 12.1, 12.2 та 12.4 Правил дорожнього руху України, знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Допитаний підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України визнав повністю щиро покаявся та пояснив, що 13 червня 2008 року він перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння керував автомобілем «Фольксваген Поло», який належав його сусіду ОСОБА_3, з дозволу останнього. У салоні керованого ним автомобіля, окрім нього перебували його знайомі, серед яких і ОСОБА_2 Рухаючись на цьому автомобілі по вулиці М. Гречка зі сторони станції метро «Нивки» в напрямку проспекту Правди в м. Києві він не впорався з керуванням автомобіля та здійснив наїзд на бордюр, а у подальшому зіткнення з електроопорою. В результаті вказаної автопригоди один із пасажирів, зокрема, ОСОБА_2 зазнав тілесних ушкоджень.

Відповідно до частини 3 ст.299 КПК України та ст.301-1 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.

Таким чином, суд вважає встановленим, що своїми діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження ОСОБА_1 учинив злочин, передбачений ч.1 ст. 286 КК України.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину з необережності, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, особу винного, який раніше не судимий та до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно, має малолітню дитину, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, та обставину, що пом’якшує його покарання – щире каяття, яка передбачена п.1 ч.1 ст.66 КК України.

    Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1, згідно п.13 ч.1 ст. 67 КК України, суд визнає - вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 найсуворіший вид покарання, передбачений санкцієї ч.1 ст.286 КК України, а саме покарання у виді обмеження волі, однак, з урахуванням тяжкості злочину, обставин справи, особи винного, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливі без відбування покарання, та вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

Вирішуючи питання про необхідність призначення ОСОБА_1 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами суд вважає, що даний вид додаткового покарання ОСОБА_1 призначати не можна, оскільки останній не має прав на керування транспортними засобами.

    Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди на загальну суму 26 284 грн., суд вважає за необхідне задовольнити як такий, що був підтриманий потерпілим та визнаний підсудним ОСОБА_1

    При подачі цивільного позову потерпілий ОСОБА_2 двічі сплатив на розрахунковий рахунок УДКУ Подільського району державне мито по справі у розмірах 1064 грн. 20 коп. та 250 грн. про, що надав суду підтверджуючі документи, а саме копії двох квитанцій від 30 вересня 2009 року. Разом із тим, відповідно до положень КПК України цивільний позивач при розгляді цивільного позову в кримінальній справі звільняється від сплати державного мита та інших обов'язкових платежів, які передбачені при розгляді цивільного позову в порядку цивільного судочинства, а тому внесені потерпілим ОСОБА_2 вказані вище грошові кошти необхідно повернути йому як помилково сплачені.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді двох років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку – два роки.

Відповідно до п.п. 2, 3 та 4 ч.1 ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_1: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, залишити без зміни – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

    Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної та моральної шкоди відповідно 21 284 грн. та 5 000 грн., а всього на загальну суму - 26 284 грн.

Повернути потерпілому ОСОБА_2, внесені ним помилково на розрахункові рахунки УДКУ Подільського району відповідно до квитанцій №12 та №13 від 30 вересня 2009 року грошові кошти у сумах відповідно 1064 грн. 20 коп. та 250 грн.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя                                                                                                    П.Л.Отвіновський