РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2007 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого        судді Кашперської Т.Ц.,

при секретарі        Зозуля Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області при попередньому розгляді справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у праві спільній сумісній власності на квартиру, -

встановив:

В жовтні 2007 року позивач звернулася до суду із позовом про визначення часток у праві спільної сумісної власності на квартиру. В позові посилалась на те, що на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 14.03.2000 року, виданого на підставі розпорядження виконавчого комітету Ірпінської міської ради № 32 від 24.02.2000 року, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , на праві спільної сумісної власності відповідачу ОСОБА_2 , їй і ОСОБА_3 належить квартира АДРЕСА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, після її смерті відкрилася спадщина на належну їй частку квартири за вказаною адресою, вона і відповідач є спадкоємцями першої черги в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 як дочка і чоловік спадкодавця, прийняла спадщину після смерті матері шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном як така, що проживала із спадкодавцем на день її смерті. Відповідач від спадщини після смерті ОСОБА_3 відмовився на її користь шляхом подачі заяви до Ірпінської міської державної нотаріальної контори. Разом з тим, отримати у державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину вона змоги не має, оскільки частки у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 між співвласниками не визначені, тому вона змушена звернутися до суду. Посилається на те, що оскільки на день приватизації квартири кожен із членів сім`ї мав рівне право на користування квартирою, то частка кожного із співвласників в праві власності на квартиру є рівною, тобто по 1/3 частини за кожним. В зв`язку із викладеними обставинами позивач просила визначити частки в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 по 1/3 частки квартири за нею, відповідачем ОСОБА_2 та померлою ОСОБА_3

В попередньому судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити і постановити рішення в попередньому судовому засіданні.

Відповідач в попередньому судовому засіданні позов визнав і не заперечував проти його задоволення, просив постановити рішення в попередньому судовому засіданні.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає заявлений позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Так, в судовому засіданні встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 14.03.2000 року, виданого відповідно до розпорядження виконавчого комітету Ірпінської міської ради № 32 від 24.02.2000 року, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 належить квартира АДРЕСА_2 .

Наведені обставини підтверджуються копією свідоцтва про право власності (а. с. 8).

Відповідно до ст. 368 ЦК України, спільна власність двох і більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Відповідно до ст. 370 ЦК України у разі виділу части із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників в праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ним, законом або рішенням суду.

Судом під час розгляду справи було встановлено, що квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 , виданого 14.03.2000 року виконавчим комітетом Ірпінської міської ради відповідно до розпорядження від 24.02.2000 року № 32, свідоцтво зареєстроване в БТІ м. Ірпеня за № 250. Оскільки учасники спільної сумісної власності отримали квартиру на підставі Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду”, володіли та користувалися нею в рівних частках, суд визначає, що частки кожного із співвласників становлять по 1/3 частині вищезазначеної квартири.

Таким чином, суд задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги в повному обсязі.

Оскільки суд задовольняє заявлені позовні вимоги в повному обсязі, суд стягує із відповідача на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 30 грн.

Оскільки відповідач є особою, що постраждала від наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС, суд звільняє його від сплати судового збору в доход держави.

На підставі ст. ст. 355, 356, 357, 368, 370 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 256 - 259 ЦЖ України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у праві спільній сумісній власності на квартиру задовольнити.

Визначити частки в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 .

Визнати, що частка в праві власності ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 складає 1/3 частину квартири.

Визнати, що частка в праві власності ОСОБА_1 в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 складає 1/3 частину квартири.

Визнати, що частка в праві власності ОСОБА_2 в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 складає 1/3 частину квартири.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 30 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦЗЖ України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                                Т.Ц. Кашперська