КОПІЯ

                                                                                                    Справа №2-а- 50 / 2010рік      

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ           УКРАЇНИ

25  березня 2010 року                                                

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді -             Альошиної Н.М.,

при секретарі   -                 Сахненко Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Полтавського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій неправомірними, стягнення заборгованості сум щорічної разової допомоги як учаснику бойових дій до дня Перемоги 2410 грн. за 2008 рік, 2380 грн. за 2009 рік, треті особи; Міністерство праці та соціальної політики України, Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, Міністерство оборони України,

Встановив;

         Позивач ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду з позовом до  Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Полтавського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій неправомірними, стягнення заборгованості сум щорічної разової допомоги як учаснику бойових дій до дня Перемоги 2410 грн. за 2008 рік, 2380 грн. за 2009 рік, та просив суд визнати:

 Неправомірними дії Житомирського обласного центру по  нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо виплати  йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня , як учаснику бойових дій за 2008 рік, у розмірі меншому ніж це визначено ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» згідно із Законом № 367-ХІV (367-14)  від 25.12.98 року.

Стягнути з відповідача – Житомирського обласного центру по  нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь позивача різницю недоплаченої йому щорічної разової грошової допомоги, як учаснику бойових дій за 2008 рік, у сумі 2410 грн. 00 коп.

Визнати неправомірними дії Полтавського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо виплати  позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, за 2009 рік у розмірі меншому ніж це визначено ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції згідно із Законом № 367- ХІV (367-14) від 25.12.98 року.

Стягнути з відповідача – Полтавського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на мою користь  різницю недоплаченої мені щорічної допомоги, як учаснику бойових дій за 2009 рік у сумі 2380 грн. 00 коп.

На обгрунтування позовних вимог посилався на те, що він є учасником бойових дій, що підтверджується довідкою про встановлення статусу учасника бойових дій та має право на пільги від 03.10.2007 року № 407 згідно довідки військової частини А 3977 та відповідного посвідчення учасника бойових дій серії АБ № НОМЕР_1, виданого 24 березня 2009 року Головним управлінням особового складу Генерального Штабу Збройних Сил України.

Згідно ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції згідно із Законом № 367-ХІV (367-14) від 25.12.98 року йому щорічно до 5 травня повинна надаватися разова грошова допомога у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.

У Постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2008 року та 16 грудня 2008 року (справи про перерахунок пенсій) роз’яснено:

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Тому вважає, що застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Всупереч зазначеному законодавству, належна йому разова щорічна грошова допомога, як учаснику бойових дій у 2008-2009 роках, протиправно, виплачувалась в неповному розмірі: у 2008 році – Житомирським обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, у 2009 році – Полтавським обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат. У 2008 році згідно Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» йому було виплачено 310,00 грн. У 2009 році йом у  було виплачено 340,00 грн.

За ч. 2 ст. 19 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року з подальшими змінами та доповненнями, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі мінімального споживчого бюджету. В умовах кризового стану економіки та спаду виробництва мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі не нижче меж малозабезпеченості.

Виходячи зі змісту Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» від 28 грудня 2007 року № 107-VІ, зі змінами та доповненнями розмір мінімальної пенсії за віком з 1 квітня 2008 року складає 544 грн. 00 коп., така ж сума і у  2009 році.

Розмір щорічної разової грошової допомоги йому, як учаснику бойових дій, мав складати:

        У 2008 році – 544,00 Ч 5 = 2720 грн. 00 коп.

        У 2009 році – 544,00 Ч 5 = 2720 грн. 00 коп.

        Отже розмір недоплати зазначеними відповідачами складає:

        У 2008 році – 2720,00 – 310,00 = 2410 грн. 00 коп.

        У 2009 році – 2720,00 – 340,00 = 2380 грн. 00 коп.

Відповідачі, недоплативши належну щорічну разову грошову допомогу, як учаснику бойових дій, всупереч ч. 2 ст. 2, ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст.ст. 1, 3, 6, 8, 21, п. 3 ст. 22, 48 ч. 1 ст. 55, ст. 64, 92, 95, 152 Конституції України; ст. 69 Закону України «Про Конституційний Суд України»; Рішенням Конституційного Суду України від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004 року, 1 грудня 2004 року, № 20 – рп/2004, 11 жовтня 2005 року № 8 – рп/2005 року, 09.07.2007 року № 6 – рп/2007 та 22 травня 2008 року № 10 – рп/2008, протиправно звузили  існуючий обсяг прав і свобод, щодо отримання  щорічної допомоги до 5 травня , як учаснику бойових дій, виходячи з розміру 5 мінімальних пенсій за віком щорічно, і утворили відповідно заборгованість по зазначеним допомогам за 2008 рік – Житомирським обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у сумі 2410 грн., за 2009 рік – Полтавським обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у сумі 2380 грн., які в добровільному порядку відмовляються виплатити, що змушує його звертатися до суду.

В попередньому судовому засіданні відповідно до ухвали Миргородського міськрайонного суду від 01.03.2010року до участі в справі в якості 3х осіб, що не заявляють самостійних вимог залучені; Міністерство праці та соціальної політики України, Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, Міністерство  оборони України, які здійснюють перерахунок цих коштів та контроль за їх використанням.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав.

Відповідач - Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в своїх письмових запереченнях (а.с 24-26) просив розглянути справу у їх відсутність та відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю, поскільки позивачем отримано разову грошову допомогу у розмірах, встановлених ЗУ «Про державний бюджет України» на відповідний рік.

Відповідач – Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області в своїх письмових запереченнях (а.с.27,36 ) просив розглянути справу у їх відсутність та відмовити в задоволенні позову за безпідставністю, пославшись  на те, що у 2009році розмір допомоги і порядок виплати зазначений постановою КМУ  від 18.03.2009р № 211 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2009 році відповідно до ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і для учасників бойових дій складає 340грн., виплата цієї суми ОСОБА_1 проведена 28 травня 2009 року.

Згідно ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Залучені до участі в справі як 3і особи Міністерство праці та соціальної політики України, Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, Міністерство  оборони України, що належним чином повідомлені про день і час слухання справи, свого представника в судове засідання не направили та не надали письмових пояснень.

Вивчивши та проаналізувавши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 відповідно до наданої довідки (а.с.17) проходив військову службу у військовій частині А 3977 по участі національних контингентів у міжнародній миротворчій операції на території Косово, Союзна Республіка Югославія, у складі українсько – польського батальйону від 07.06.2000року з 12.04.2007року по 03.10.2007року та згідно із ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993року має право на пільги, як учасник бойових дій та має посвідчення серії АБ №  НОМЕР_1.(а.с.11).

Відповідно до довідок (а.с.12,18)позивач ОСОБА_1 отримав щорічну разову допомогу до 9 травня від Житомирського обласного центру по нарахуванню та здісненню соціальних виплат в 2008році в розмірі 310грн., яка йому була перерахована на рахунок в Приват Банку 21 квітня 2008році (а.с58) та в 2009році від Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області 340грн., що було зараховано на рахунок в Миргородському ощадбанку № 3088 28 травня 2009року(а.с.57).

Відповідно  до п.20 розділу 2 ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік  та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до ст.12-15 ЗУ «Про статус ветеранів війни ,гарантії їх соціального захисту» внесено зміни в частині визначення розміру суми разової грошової допомоги, який визначається КМУ в межах бюджетних призначень. Розмір цієї допомоги визначений Постановою КМУ № 183 від 12.03.2008 року і становив в 2008 році 310грн, який і був виплачений позивачеві у квітні місяці 2008 року, тобто до 22.05.2008 року.

 Посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від  22.05.2008 року, та те, що це є можливістю зворотної дії в часі є недоречним, поскільки рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10 – рп по справі про соціальні гарантії громадян положення п.20 розділу 2 ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік визнано таким, що не відповідає Конституції України –є неконституційним  та таким, що втратив чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 22.05.2008 року.

Відповідно до ст.3 ч.1Бюджетного Кодексу , бюджетний період для всіх бюджетів, що входять в бюджетну систему становить один  календарний рік , що починається з 1січня і закінчується 31 грудня того ж року. Виплата разової грошової допомоги проводиться до 5 травня кожного року. Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зворотньої сили не має, їх дія чітко зазначена в самому рішенні, тому вимоги позивача щодо визнання дій Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат неправомірними та про стягнення заборгованості по виплаті сум щорічної разової допомоги до Дня Перемоги за 2008 рік в сумі 2410 грн, є безпідставними та такими що не  підлягають до задоволення.

Щодо виплати щорічної разової грошової  допомоги за 2009рік Полтавським обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат судом встановлено, що статтею 12 ч.5 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» станом на день фактичної виплати допомоги встановлений розмір щорічної разової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій становить 5 мінімальних пенсій за віком.

Мінімальний розмір пенсії за віком в 2009 році згідно ЗУ «Про державний бюджет України на 2009рік» становив 544грн.,обмежень щодо розміру виплати в бюджеті не зазначено, отже позивачеві необхідно було нарахувати розмір щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій відповідно до ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998року в 2009 році - 2720грн.( 544грн.х 5).Так як відповідачем виплачено 340грн., до стягнення підлягає  2380грн.( 2720грн.- 340грн.). Тому вимоги позивача ОСОБА_1 про неправомірні дії відповідача Полтавського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, за 2009 рік у розмірі меншому ніж це визначено ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції згідно із Законом від 25.12.98 року є обґрунтованими, підлягаючими задоволенню та стягненню з відповідача – Полтавського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 різниці недоплаченої щорічної допомоги, як учаснику бойових дій за 2009 рік у сумі 2380 грн. 00 коп.

             Керуючись ст. 8,9,10,11,86,158-163,167,186 КАС України, ст. ст.2 ч.2,ст.12 ЗУ  «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998року, ЗУ «Про державний бюджет України на 2008рік», Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008року № 10- рп/ 2008р., ЗУ «Про державний бюджет України на 2009рік», ч.2 Перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами», суд

                                                            ПОСТАНОВИВ;

           Позовні вимоги ОСОБА_1 до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Полтавського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій неправомірними, стягнення заборгованості сум щорічної разової допомоги як учаснику бойових дій до дня Перемоги 2410 грн. за 2008 рік, 2380 грн. за 2009 рік -  задовольнити частково.

          Визнати неправомірними дії Полтавського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо виплати ОСОБА_1, як учаснику бойових дій, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2009рік у розмірі меншому ніж передбачено ст.12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону № 367 від 25.12.1998року.

         Стягнути з Полтавського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 2380грн.(дві тисячі триста вісімдесят) різниці недоплаченої щорічної разової допомоги, як учаснику бойових дій за 2009 рік.

          В позовних вимогах ОСОБА_1 до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій неправомірними, стягнення заборгованості сум щорічної разової допомоги як учаснику бойових дій до дня Перемоги 2410 грн. за 2008 рік – відмовити за безпідставністю.

                       Копію постанови направити сторонам.

                       Постанова  може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд шляхом подання заяви про її апеляційне  оскарження протягом 10 днів з моменту  проголошення та поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

        Головуюча, суддя           (підпис)      Н.М.Альошина.

           Оригіналу відповідає; суддя

Миргородського міськрайонного суду                           Н.М.Альошина.