КОПІЯ                                                 Справа № 2 – 8 /2010 рік.

                                                                      УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

14 квітня  2010 року                                                                                     місто Миргород

                             Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

                                                 головуючої судді –   Альошиної Н.М.

                                                 при секретарі          -   Сахненко Н.Ю.,

                                   представників сторін, адвоката – ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород справу за позовом  ОСОБА_3 до ОСОБА_4, про визнання права власності на Ѕ частку матеріалів, що були використані в процесі незавершеного будівництва, набутого  за час шлюбу,

в с т а н о в и в:

Позивачка ОСОБА_3 звернулася до Миргородського міськрайонного суду з відповідним позовом до відповідача ОСОБА_4

На обгрунтування позовних вимог позивачка зазначала, що з відповідачем ОСОБА_4 перебувала в шлюбі з 01 серпня 1992 року. Їх сім’я не склалася та розірвано шлюб 19 травня 2008 року.

 В період зареєстрованого шлюбу відповідно до рішення Миргородської міської ради від 11.11.2005 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів та передачу у приватну власність земельної ділянки площею 1000кв.м. ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та земельної ділянки площею 1000кв.м. для ведення садівництва в АДРЕСА_1, останньому передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 1000кв.м. для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та земельної ділянки площею 1000кв.м. для ведення садівництва, цим же рішенням надано право отримання Державних актів на право власності на земельну ділянку.

Рішенням виконкому Миргородської міської ради  від 19.09.2006року №328 «Про індивідуальне будівництво» дозволено ОСОБА_4 будівництво жилого будинку та господарських споруд.

26 лютого 2008року на ОСОБА_4 зареєстровано право власності на цей об’єкт незавершеного будівництва з 50% готовності вартістю 79.862грн.Вважаючи ці будівлі майном, набутим в період шлюбу відповідно до діючого Сімейного Кодексу України просила у зв’язку з розірванням шлюбу, визнати за нею право власності на Ѕ частку матеріалів, обладнання, та іншого майна, що були використані в процесі будівництва незавершеного жилого будинку з 50% готовності за адресою АДРЕСА_1 та вартістю 79.862грн. та право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 1000кв.м.для для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та на Ѕ частку земельної ділянки площею 1000кв.м. для ведення садівництва, стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.

18.01.2010року після проведення судової технічної експертизи, позивачка ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою про збільшення позовних вимог, де просила виділити їй в порядку поділу спільного сумісного майна – будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що були використані в процесі незавершеного будівництва жилого будинку та земельних ділянок, розташованих по АДРЕСА_1

Приміщення 1 площею4,30кв.м.,

Частину приміщення 2 площею 6,80 кв.м.,

Приміщення 4 площею 3,7кв.м.,

Приміщення5, площею 13,3 кв.м.,

Приміщення 6 площею 20,2 кв.м.

Приміщення 7 площею 2,7 кв.м, загальною площею 51 кв.м. на суму 35.093грн.

Виділити їй земельну ділянку площею 952,5 кв.м. та стягнути з відповідача на її користь компенсацію різниці часток 8498грн.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про затвердження мирової угоди, згідно якої позивачка ОСОБА_3 відмовляється від позовних вимог до ОСОБА_4 про поділ спільного сумісного майна та визнання права власності на Ѕ частку земельної ділянки площею 1000кв.м. для ведення садівництва, та уточнених (збільшених) позовних вимог про виділення їй в порядку поділу спільного сумісного майна – будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що були використані в процесі незавершеного будівництва жилого будинку та земельних ділянок, розташованих по АДРЕСА_1

Приміщення 1 площею4,30кв.м.,

Частину приміщення 2 площею 6,80 кв.м.,

Приміщення 4 площею 3,7кв.м.,

приміщення5, площею 13,3 кв.м.,

Приміщення 6 площею 20,2 кв.м.

Приміщення 7 площею 2,7 кв.м, загальною площею 51 кв.м. на суму 35.093грн.,що зображено на експертному висновку по варіанту №1 синім кольором;

Виділення їй земельної  ділянки площею 952,5 кв.м. зафарбованої на плані синім кольором та залишення в спільному користуванні сторін земельної ділянки площею 95кв.м. позначеної на плані жовтим кольором, лінія поділу якої починається від вул. Зуєнка на відстані 31,69 м. від правої поворотної точки з лінійними розмірами 12,1м.,4,9 м, 19,1м. і закінчується від межі із землею міської ради, що ділиться на відрізки на 26,7м. та 38,2м. , стягнення з відповідача на її користь компенсації різниці часток 8498грн. та понесених  нею судових витрат.

Обидві сторони погоджуються на визнання за ОСОБА_3 та виділення їй у власність;

 Ѕ частини незавершеного будівництвом жилого будинку за адресою АДРЕСА_1, що складається з будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, які були використані в процесі його будівництва;

Ѕ частину земельної ділянки площею 1000кв.м.для для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1

Статтею 205 ч.1 п.4 ЦПК України передбачено закриття провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом.

У разі закриття провадження у справі згідно ч.3 ст.206 ЦПК України повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Зазначена заява про затвердження мирової угоди не суперечить чинному законодавству та не порушує прав сторін.

Керуючись ст. 175,205 ч.1 п.4, 206,293 ЦПК України, суд –

                                                Ухвалив;

             Затвердити мирову угоду між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про поділ спільного сумісного майна, визнання права власності на Ѕ частку матеріалів, що були використані в процесі незавершеного будівництва, набутого  за час шлюбу,  згідно якої визнати за ОСОБА_3 право власності та передачу їй у користування;

 Ѕ частини незавершеного будівництвом жилого будинку за адресою АДРЕСА_1, що складається з будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, які були використані в процесі його будівництва;

Ѕ частини земельної ділянки площею 1000кв.м. для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1.

            Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, про визнання права власності на Ѕ частку земельної ділянки площею 1000кв.м. для ведення садівництва,  та уточнених (збільшених) позовних вимог про виділення їй в порядку поділу спільного сумісного майна – будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що були використані в процесі незавершеного будівництва жилого будинку та земельних ділянок, розташованих по АДРЕСА_1

Приміщення 1 площею4,30кв.м.,

Частину приміщення 2 площею 6,80 кв.м.,

Приміщення 4 площею 3,7кв.м.,

приміщення5, площею 13,3 кв.м.,

Приміщення 6 площею 20,2 кв.м.

Приміщення 7 площею 2,7 кв.м, загальною площею 51 кв.м. на суму35.093грн.що зображено на експертному висновку по варіанту №1 синім кольором;

Виділення їй земельної  ділянки площею 952,5 кв.м. зафарбованої на плані синім кольором та залишення в спільному користуванні сторін земельної ділянки площею 95кв.м. позначеної на плані жовтим кольором, лінія поділу якої починається від вул. Зуєнка на відстані 31,69 м. від правої поворотної точки з лінійними розмірами 12,1м.,4,9 м, 19,1м. і закінчується від межі із землею міської ради, що ділиться на відрізки на 26,7м. та 38,2м. , стягнення з відповідача на її користь компенсації різниці часток 8498грн. та понесених  нею судових витрат.

Роз’яснити сторонам положення ст. 206 ЦПК України.  

            Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 5 днів з часу її проголошення та подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з часу подачі заяви про апеляційне оскарження.

            Суддя: (підпис)       Н.М. Альошина

Оригіналу відповідає

Суддя Миргородського

міськрайонного суду                        Н.М. Альошина