Справа № 2 –а-11-2010

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

           ,,12” березня  2010  року                                                                                      м. Слов’янськ

                                  Слов'янський  міськрайонний  суд  Донецької  області  в  складі:

                                                        головуючий суддя – Лаптєв М.В.

                                                        при секретарі –           Хміль О.М.

розглянувши   у  відкритому  судовому засіданні в залі  суду  міста Слов'янська адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Слов’янської районної державної адміністрації, за участю третьої особи - Головного Управління Державного Казначейства України у Донецькій області про визнання дій незаконними і зобов’язання вчинення дій , -

В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_1   звернулась до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Слов’янської районної державної адміністрації, за участю третьої особи - Головного Управління Державного Казначейства України у Донецькій області про визнання дій незаконними і зобов’язання вчинення дій, мотивуючи свої вимоги тим, що вона ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дитину – ОСОБА_2. З липня 2006 р. по 23 травня 2009 р. вона перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і отримувала відповідну державну допомогу, передбачену законодавством України.

    З 01 квітня 2007 р. і досі вищевказану допомогу їй виплачувало Слов’янське районне  Управління праці та соціального захисту населення на підставі Постанови КМУ від 11.01.2007 р. № 13 ,,Деякі питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми” і Постанови КМУ від 16.01.2007 р. № 32 ,,Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку”.

    Згідно зі ст. 43 Закону України ,,Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

    Одночасно п. 7 ст. 71 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 р. № 489-V було зупинено на 2007 рік дії ст.ст. 41, 43 Закону України ,,Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”( 2240-14) щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

    Згідно зі ст. 56 Закону № 489-V допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначалась у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’їв розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

    Зважаючи на це, з 01 квітня 2007 р. Слов’янське районне  Управління праці та соціального захисту населення виплачувало їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у таких розмірах:

              - з 01.04.2007 р. по 30.09.2007 р. – 129,03 грн.

              - з 01.10.2007 р. по 31.12.2007 р. – 130,64 грн.

              - з 01.01.2008 р. по 31.03.2008 р. – 144,10 грн.

              - з 01.04.2008 р. по 23.05.2009 р. – 130,00 грн.

    Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 було визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними), пункт 7 ст. 71 ( 489-16) в частині зупинення на 2007 рік дії статей 41,43 Закону України ,,Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” ( 2240-14) щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

    Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

    Згідно з п. 23 Постанови КМУ від 11.01.2007 р. № 13 ,, Деякі питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми” у разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку перераховується без звернення осіб, яким вона призначена, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий розмір прожиткового мінімуму.

    Зважаючи на це, Слов’янське районне  Управління праці та соціального захисту населення повинно було виплачувати  їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку щомісячно у  розмірі 525,00 грн. з 09 липня 2007 р. по 30 вересня 2007 р.; 532,00 грн. з 01 жовтня 2007 р. по 31 грудня 2007 р.

    З 01 січня 2008 р. у зв’язку з виключенням статтей 40-44 Закону № 2240-ІІІ Законом України ,,Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” їй була призначена допомога у розмірі 130,00 грн. на підставі Закону України ,,Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, який регулював розмір, порядок виплати цієї допомоги особам, не застрахованим в системі загальнообов’язкового державного страхування” ( ст. 13).

    Однак Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 було визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконтитуційними), положення ст. 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу ІІ ,,Внесення змін до деяких законодавчих актів України” та пункту 3 розділу ІІІ ,,Прикінцеві положення” Закону України  ,,Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

    Крім того, вищевказаним рішенням Конституційного Суду України було закріплено, що положення Закону України ,,Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, які визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України ,,Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнаних неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

    Згідно зі ст. 152 Конституції України закони, інші нормативно-правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

    Таким чином, з 22 травня 2008 р. допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна була виплачуватися їй, як особі, застрахованій у системі загальнообов’язкового державного страхування, на підставі ст. 43 Закону України ,,Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, тобто в розмірі прожиткового мінімуму.

    Згідно зі ст. 58 Закону України ,,Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць був затверджений з 1 квітня  - 605,00 грн.; з 1 липня  – 607,00 грн.;  з 1 жовтня – 626,00 грн.

    Законом України ,,Про Державний бюджет на 2009 рік” прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць був затверджений у розмірі 626,00 грн.

    У зв’язку з цим, за строк з 09.07.2007 р. по 23.05.2009 р. відповідач не доплатив їй кошти у розмірі 6775, 31 грн.

    У серпні 2009 року вона звернулася до відповідача із відповідною заявою про перерахунок допомоги і виплати їй недоплачених коштів. Однак відповідач своїм листом № 05/44-807 від 21.08.2009 р. відмовив їй, обгрунтовуючи свою відмову тим, що він діяв на підставі Постанови КМУ від 11.01.2007 р. № 13 ,,Деякі питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми” і Постанови КМУ від 16.01.2007 р. № 32 ,,Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку”.

      Вважає відмову відповідача протиправною, оскільки на підставі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повновжень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    Згідно з ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Веровною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

    Оскільки Закон України ,,Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” має вищу юридичну силу ніж вищевказані постанови КМУ, до того ж Постанова КМУ від 16.01.2007 р. № 32 ,,Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку” була прийнята відповідно до ст. 56 Закону України ,,Про Державний бюджет на 2007 рік”, яка була визнана неконституційною Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, то вважає, що у своїй роботі відповідач мав керуватись саме Законом України ,,Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, оскільки до народження дитини вона працювала і була застрахована у системі загальнообов’язкового страхування.

У зв'язку з цим вона вимушена звернутися до суду з цією позовною заявою, де просить визнати незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Слов’янської районної державної адміністрації щодо виплати їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленому Постановою КМУ від 11.01.2007 р. № 13 ,,Деякі питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми” і Постановою КМУ від 16.01.2007 р. № 32 ,,Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку”.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Слов’янської районної державної адміністрації виплатити їй недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 6775,31 грн.

Судові витрати покласти на відповідача.    

Позивач ОСОБА_1  у судове засідання не з’явилась, але надала суду заяву, просила справу слухати у її відсутність, позовні вимоги просила задовольнити у повному обсязі.

    Представник відповідача, - Управління праці та соціального захисту населення Слов'янської районної державної адміністрації Донецької області,  - Бондаренко О.М. у судовому засіданні не визнала позовні вимоги ОСОБА_1 і суду зазначила, що  ОСОБА_1 – є застрахованою особою і  УПСЗН допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку їй, як застрахованій особі, виплачується з 01.04.2007 року згідно з Постановою Кабунету Міністрів Україн № 13 від 11.01.2007 р.

    В 2007 р. всі підприємства передали до Управлінь праці документи своїх працівників для виплати  допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку УПСЗН. У зв’язку з цим Постановою Кабінету Міністрів України № 13 від 11.01.2007 р. був затверджений Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов’язкового державного страхування. Так як в 2007 році Законом України ,,Про державну допомогу сім’ям з дітьми” виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснювалася тільки незастрахованим особам за рахунок державних коштів, то ПКМУ № 13 в частині затвердження вказаного Порядку не може бути підзаконним актом Законом України ,,Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.

    Тільки пунктом 2 цього Порядку ( і ніякими іншими законодавчими актами) обумовлено, що призначення і виплата допомоги застрахованим особам здійснюється управлінням праці за рахунок державних коштів. Згідно з пунктом 7 вищевказаного Порядку право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа, яка фактично здійснює догляд; згідно з пунктом 9 ця допомога надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 23 відсотків зазначеного прожиткового мінімуму. В рішенні Конституційного Суду України від 9 липня № 6-рп/2007 ці норми не визнаються неконституційними.

    Згідно з Порядком допомога призначена в наступних розмірах: з 01.04.2007 р.  в сумі 129,03 грн., з 01.10.2007 р. в сумі 130,64 грн. щомісяця.

    Також просять врахувати при  винесенні рішення, що ОСОБА_1 одержувала допомогу малозабезпеченим сім’ям, яка розраховується як різниця між рівнем забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом за попередні 6 місяців. Тобто, якщо б заявниця одержувала допопомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в більшому розмірі, то призначена допомога малозабезпеченим сім’ям була б зменшена на цю суму.

    УПСЗН є бюджетною установою, а також розпорядником бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, тому при виконанні своїх функцій та відносин, які виникають у процесі складання розподілів, затверджень, виконань Державного бюджету України керується Бюджетним Кодексом України ( ст. 1, 2, 20, 21, 22, 23 Бюджетного Кодексу України).

    Відповідно п. 5 ст. 51 Бюджетного Кодексу України розпорядники бюджетних коштів приймають бюджетні зобов’язання й проводять витрати тільки в межах бюджетних призначень, затверджених кошторисами.

    Управлінням праці та соціального захисту населення не делеговані повноваження щодо розпорядження коштами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності і допомога і вінших розмірах, ніж вказаних в Порядку, має призначатися за місцем основної роботи.

    Згідно ст.ст. 37, 52 Бюджетного Кодексу Кабінет Міністрів України вносить у Верховну Раду на розгляд проект Закону України ,,Про державний бюджет України” і проект внесення змін в Закон України ,,Про державний бюджет України”. Таким чином, на виконання рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп, саме Кабінет Міністрів України повинен був підготувати і подати у Верховну Раду України Закон України ,,Про внесення змін в Закон України ,,Про державний бюджет України”, оскільки виплату даної допомоги у розмірі прожиткового мінімуму неможливо здійснювати без внесення змін в даний Закон.

    В статтях 22, 23 Закону України ,,Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії” сказано, що координацію діяльності органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування щодо вживання державних соціальних стандартів і нормативів фінансового забезпечення надання державних соціальних гарантій здійснюють спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади, які відповідають за реалізацію державної політики у сфері фінансів і соціального захисту.

    Допомога по догляду за дитиною з 01.01.2008 року заявниці виплачувалась згідно з Законом України ,,Про державну допомогу сім’ям з дітьми” № 2811-ХІІ від 21.11.1992 р. із змінами та доповненнями та відповідно до пункту 23 Закону України ,,Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107-VІ від 28.12.2007 р., яким внесені зміни до цього закону, що відповідає чинному законодавству. ( В Рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2008 року в частині визнання неконституційними  деяких положень немає п. 23 Закону України ,,Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107-VІ від 28.12.2007 р.)

    Зокрема, в пункті 23 Закону зазначено, що в ст. 13 виключені слова ,,не застрахована в системі загальнообов’язкового державного страхування”, а частину першу статті 15 викладено в такій редакції: ,,Допомога по догляду за дитиною  до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну  особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень”. Документи для перерахунку допомоги з урахуванням доходів заявниця до управління не надавала, так як це призвело б до зменшення розміру допомоги малозабезпеченим сім’ям, допомога виплачувалась згідно чинного законодавства.

Також, відповідно до ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав свобод та інтересів особі встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

    Позивачу було відомо  про розміри виплаченої їй допомоги з квітня 2007 р., бо допомога щомісячно перерахувалася з Держбюджету, на особистий рахунок позивача, відкритий в банку, але з позовом до суду ОСОБА_1 звернулася  лише 19 жовтня  2009 року.

    Крім того, згідно ст. 23 Закону України ,,Про державну соціальну допомогу сім'ям з дітьми" рішення органу, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, може бути оскаржено у вищестоящих органах виконавчої влади  або у судовому порядку, але всупереч чинному законодавству, позивач звернулася до Управління з заявою щодо перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку 06 серпня 2009  року. Відповідь Управлінням надана 21 серпня  2009 року. До вищих органів виконавчої влади з зазначеною заявою позивач  не зверталася.

    Враховуючи, що ОСОБА_1 у позовній заяві не доводить переконливих підстав ( тяжке захворювання, знаходження за межами України та інші), які напрацьовані в судовій практиці і можуть бути зараховані для визнання  поважною причини щодо пропущення строку звернення до суду за захистом своїх прав, а статтею 57 Конституції України кожному гарантується право знати свої права, Управління клопоче про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1   на підставі п. 1 ст. 100 КАС України.

    Просять у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Представник третьої особи у судове  засідання не з'явився, але Головне Управління Державного Казначейства України в Донецькій області в особі Управління Державного Казначейства у м. Слов'янськ надало суду заяву, просили справу слухати без участі їх представника.

    Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що  позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Слов’янської районної державної адміністрації, за участю третьої особи - Головного Управління Державного Казначейства України у Донецькій області про визнання дій незаконними і зобов’язання вчинення дій не підлягають задоволенню з наступних підстав.

         Як встановлено в судовому засіданні,  ОСОБА_1   є матір’ю   ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8 ). З  01.04.2007 року  УПСЗН Слов’янської  районної державної адміністрації здійснювало виплату допомоги ОСОБА_1  по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  згідно з постановою Кабунету Міністрів України № 13 від 11.01.2007 р. ( зі змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів Україн № 900 від 11.07.2007 р.), якою затверджено Порядок призначення і виплати  допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов’язкового державного страхування.

    ОСОБА_1  Управлінням праці та соціального захисту населення Слов’янської  районної державної адміністрації надавалась допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі: з 01.04.2007 р. по 30.09.2007 р. – 129,03 грн.; з 01.10.2007 р. по 31.12.2007 р. – 130,64 грн.; з 01.01.2008 р. по 31.03.2008 р. – 144,10 грн.; з 01.04.2008 р. по 31.12.2008 р. – 130,00 грн.; з 01.01.2009 р. по 23.05.2009 р. – 130,00 грн. ( а.с. 10 )

    Статтею 56 ЗУ «Про Державний бюджет України за 2007 рік» встановлено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах:

    Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку – у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні  шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

           Згідно з Рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007                  ( справа про цивільні гарантії громадян) положення аб. 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України за 2007 рік», щодо розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до вимог Закону України « Про державну соціальну допомогу сім’ям з дітьми»  визнано таким, що не відповідають Конституції України                                    (є неконституційними).

    Положення статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України за 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення Конституційним судом вказаного Рішення, при цьому додаткових вимог стосовно порядку його виконання не визначено. Конституційний суд України не зобов’язав законодавчу та виконавчу гілки влади внести відповідні зміни до чинного законодавства, які надавали б можливість змінити розрахунки та виплачувати державну соціальну допомогу  у збільшених розмірах. Зазначене рішення КСУ не підтверджено фінансовими ресурсами, а тому можна вважати таким, що тягне за собою зміни у виплатах.

Допомога по догляду за дитиною з 01.01.2008 року позивачу виплачувалась згідно з Законом України ,,Про державну допомогу сім’ям з дітьми” № 2811-ХІІ від 21.11.1992 р. із змінами та доповненнями та відповідно до пункту 23 Закону України ,,Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107-VІ від 28.12.2007 р., яким внесені зміни до цього закону, що відповідає чинному законодавству. ( В Рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2008 року в частині визнання неконституційними  деяких положень немає п. 23 Закону України ,,Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107-VІ від 28.12.2007 р.)

    Зокрема, в пункті 23 Закону зазначено, що в ст. 13 виключені слова ,,не застрахована в системі загальнообов’язкового державного страхування”, а частину першу статті 15 викладено в такій редакції: ,,Допомога по догляду за дитиною  до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну  особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень”. Документи для перерахунку допомоги з урахуванням доходів позивач до управління не надавала,  тобто допомога виплачувалась згідно чинного законодавства.

    Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів  особі встановлюється річний строк, який, обчислюється з дня , коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

    Частина друга статті 100 КАС України передбачає,  що якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

    Позивачем до суду надано клопотання, в якому вона просить визнати поважною причину пропуску строку  для звернення до суду, поновити строк та розглянути заяву,  посилаючись на те, що  про порушення свого права на отримання державної допомоги  по догляду за дитиною  до досягнення нею трьох років вона дізналась лише у серпні 2009 року.Тобто саме з серпня  2009 року починається перебіг строку позовної давності для звернення до суду.

Статтею 102 КАС України не визначено переліку поважних причин, які дають підстави суду для поновлення строку звернення громадянина з позовною заявою за захистом своїх прав.

    Пропуск строку звернення до суду дає поважність причин, якщо мали місце обставини, які не залежали від позивача і які, проте, не є підставою для зупинення перебігу строків позовної давності.

    У судовій  практиці поважними обставинами, як правило, визначають:

             - тяжку хворобу позивача;

             - безпорадний стан;

             - неписьменність;

             - перебування в довготривалому закордонному відрядженні;

             - перебування у місцях позбавлення волі з наступною реабілітацією.

Суд не може прийняти до уваги посилання позивача на ту обставину, що  саме з серпня 2009 року починається перебіг позовної давності для звернення до суду, оскільки  вона дізналася  про порушення свого права на отримання державної допомоги  саме у серпні 2009 року, так як пунктом 6 рішення Конституційного суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визначено, що рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у   «Віснику Конституційного Суду України» та в інших офіційних виданнях України. Звернення до суду з даними позовами безперечно неодноразово публікувалось в різних засобах масової інформації, зокрема, і в місцевій газеті «ТВ плюс»,  однак вони не були  офіційно опубліковані у встановленому законом порядку як рішення Конституційного суду, а носили просто інформаційний характер. Окрім того, позивач, посилаючись на поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, окрім посилань в клопотанні, нічим свої доводи не підтверджує.  Тобто,  ніяких   доказів та документів  щодо причини пропуску звернення до суду  позивач до суду не надає.

    Враховуючи той факт, що ОСОБА_1  не доводить поважні причини пропуску строку  звернення до суду з даним адміністративним позовом,  відповідач наполягав  на застосуванні  положень ст.100 КАС України стосовно наслідків пропущення строку на звернення до суду, суд набуває висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1   задоволенню не підлягають на підставі ч. 1 ст. 100 КАС України.

Керуючись  ст.13- 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»,  ст.62, 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007рік», «Про Державний бюджет України на 2008рік», Рішеннями Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007р, та №10-рп від 22.05.2008року,  ст. 99, 100, 158,  159, 161, 162,163  КАС України, суд,-

П  О  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Слов’янської районної державної адміністрації, за участю третьої особи - Головного Управління Державного Казначейства України у Донецькій області про визнання дій незаконними і зобов’язання вчинення дій -  відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

        Постанова  може бути оскаржена в  апеляційному порядку до Донецького  Апеляційного Адміністративного суду через Слов'янський  міськрайонний суд Донецької  області  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення  постанови  заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова складена в одному екземплярі в нарадчій кімнаті.

Суддя Слов'янського міськрайонного суду                                            М.В. Лаптєв