Справа № 2-а- 217 /2010р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2010 року,

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючої – судді Альошиної Н.М.,

при секретарі – Кононенко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавської роти ДПС УДАІ ГУМВС в Полтавській області, третя особа; Петрелик Богдан Сергійович, інспектор Полтавської роти ДПС УДАІ  ГУМВС України в Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду з адміністративним позовом до Полтавської роти ДПС УДАІ ГУМВС в Полтавській області, третя особа; Петрелик Богдан Сергійович, інспектор Полтавської роти ДПС УДАІ  ГУМВС України в Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якій просив суд скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ВІ № 091055 від 05.03.2010р. про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу 425грн.

На обгрунтування позовних вимог посилався на те, що 05.03.2010 року третьою особою по справі була винесена відносно нього постанова серії ВІ № 091055, згідно якої його визнано винним у скоєнні адміністративного проступку, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу 425грн.

Він вважає зазначену постанову незаконною та такою що винесена з порушенням процесуального права, так як він не порушував ПДР України і не проїздив регульований пішохідний перехід на заборонений сигнал світлофору. Розгляд цієї справи є одностороннім, оскільки порушене його право на захист про яке він указав в протоколі, а сам протокол та постанова винесені з порушенням ст. 245-249,251,252,271 КУ п АП.

В судовому засіданні позивач та його адвокат ОСОБА_3 позов підтримали і просили його задовольнити.

Представник відповідача та третя особа в судове засідання не з’явились, відповідач надав суду письмові заперечення, в яких просив в задоволенні позовних вимог відмовити, пославшись на законність винесеної постанови, просив оглянути наданий ним диск в судовому засіданні та пояснив, що порушення ПДР України наряд міліції побачив та зафіксував на відеокамеру, після чого складено протокол та винесено постанову про накладення штрафу за ч.2 ст. 122 КУпАП в сумі 425грн.

          У відповідності з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

 Заслухавши позивача, адвоката детально вивчивши матеріали справи та оглянувши в судовому засіданні наданий диск відповідачем судом встановлено;

05.03.2010року о 19год.50хв. Петрелик Богдан Сергійович - інспектор Полтавської роти ДПС УДАІ  ГУМВС України в Полтавській області в м. Полтава на вул. К. Шоссе склав відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення у зв’язку з тим, як указується в протоколі,  ОСОБА_1 в зазначений день і час керував автомобілем АУДІ 80 держномер НОМЕР_1 в м. Полтава та здійснив проїзд на регульованому пішохідному переході на заборонений сигнал світлофора, порушивши вимоги п. 8.7.3 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.2 ст. 122 КУ п АП.

З цим протоколом ОСОБА_1 категорично не погодився та надав письмове пояснення.

В порушення  ст.251 КУпАП, де доказами в справі про адміністративне  правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають  значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими  доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, що використовуються в автоматичному режимі при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.  

         Суд критично відноситься до наданого відповідачем, як він зазначає, речового доказу в вигляді диску який не оформлений належним чином, і міг слугувати як речовий доказ так як зйомка проводилась із невідомого приладу з рухаючогося позаду автомобіля, а не в автоматичному режимі, як вимагає того Закон, тобто походження цієї зйомки невідоме.  Із проглянутого в судовому засіданні неможливо зробити категоричний висновок про наявність позначеного регульованого пішохідного переходу, та забороненого сигналу світлофора дати, часу, руху транспортного засобу саме в зазначений в протоколі день і час. Фото чи відео зйомки яка б працювала в автоматичному режимі не проводилось, оскільки відсутні про це відмітки в зазначеному документі та є порушенням вимог ст.258 КУпАП .

 Тобто,  жодного з вищевказаних доказів, які б підтверджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, на момент винесення постанови про накладення адміністративного стягнення не існувало відповідно до вимог Закону.

Відповідно до ст. 7 КУпАП застосування уповноваженими на те органами і  посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Згідно ст.245 КУпАП своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної  справи, вирішення її в точній відповідності  з законом є завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення. Ст.246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими  особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

                 В  протоколі про адміністративне правопорушення,(а.с3) з яким категорично не погодився позивач і який повинен був розглядатися у відповідності зі ст.268, 279 КУпАП, де встановлено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, під час розгляду якої оголошується протокол про адміністративне правопорушення, заслуховуються особи, які беруть участь у  розгляді  справи,  досліджуються  докази, зазначено, що правопорушення підтверджується згаданою постановою про вже накладене на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу 425грн., тобто ця постанова вже існувала під час складення протоколу .

                Згідно ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.162 КАС України суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень і про скасування або визнання нечинним рішення.

Таким чином, суд вважає, що протокол серії ВІ № 121895, постанова ВІ № 091055 від 05.03.2010р. про накладення на позивача ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. винесені з порушенням закону, за відсутності доказів вини водія в правопорушенні.

 Доказів правомірності свого рішення відповідач під час розгляду справи судом, в порушення вимог ч.2 ст.71 КАС України, не надав.

              Керуючись ст.ст. 11, 71, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163,186 КАС України, ст.ст. 7, 222, 245, 246,  251, 279, КУпАП  суд, -

                                            П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1  задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати;

протокол про адміністративне правопорушення серії ВІ № 121895 від 05.03.2010року,

постанову серії ВІ № 091055 від 05.03.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, та накладений штраф в сумі 425 грн.(чотириста двадцять п’ять гривень)  винесені інспектором Полтавської роти ДПС УДАІ ГУМВС України в Полтавській області Петрелик Богданом Сергійовичем відносно ОСОБА_1.

Копію постанови направити відповідачеві, 3й особі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Миргородський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення та подання апеляційної скарги на постанову суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає чинності після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву подано не було.

Суддя:  (підпис)  Н.М.Альошина.

Оригіналу відповідає ; суддя

Миргородського міськрайонного суду                               Н.М.Альошина.