Справа № 2а-476/10
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2010 року м. Дніпродзержинськ
Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська у складі головуючого судді Подобєд О.К., при секретареві Севастьяновій Л.М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпродзержинську справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі міста Дніпродзержинська про визнання протиправними дій, -
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі міста Дніпродзержинська про визнання протиправними дій , у якому вказує, що вона ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року та відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни. Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону їй з 1 січня 2006 року повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. У 2006 – 2008 роках така допомога не виплачувалася. Вважає дії Управління пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська щодо не нарахування підвищеної пенсії протиправними; просить суд зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком і стягнути з відповідача на її користь недоплачену допомогу за 2006-2008 р. р. в сумі 3891 грн. 90 коп.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлений позов підтримала повністю та пояснила, що відповідач не нараховує підвищення пенсії згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», просить зобов’язати відповідача нарахувати підвищення пенсії як дитині війни за 2006 – 2008 роки, стягнути з відповідача 3891 гривень 90 копійок .
Представник відповідача Бринза С.О заявлений позов не визнав і пояснив, що дійсно позивач має статус дитини війни. Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2007 рік . Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року було визнано такими, що не відповідають Конституції положення Закону України «Про державний бюджет України» на 2007 рік», якими було зупинено дію Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією Закону України «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, а не з коштів Пенсійного фонду України, які мають цільове призначення тільки для виплати пенсій.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов необхідно частково задовольнити з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року та відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, що підтверджено її пенсійним посвідченням.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії , підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком .
При цьому, дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року. Кабінетом Міністрів України у 2006 році не було визначено порядку виплати до пенсії особам, які мають статус «дитини війни». Тому суд вважає необхідним у задоволені позовних вимог у цій частині позивачу відмовити.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року були визнанні неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено дію на 2007 рік ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була відновлена.
Статтею 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, після прийняття рішення Конституційного Суду України відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії у розмірах передбачених Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Прожитковий мінімум, згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» для осіб, які втратили працездатність у 2007 році складає: з 1 січня – 380 гривень, з 1 квітня – 406 гривень, з 1 жовтня – 411 гривень.
При таких обставинах відповідач був зобов’язаний підвищити позивачу пенсію починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
При таких обставинах суд вважає, що дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати позивачу підвищення до пенсії як «дитині війни» в період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року є неправомірними тому , що відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення щодо призначення, донарахування та перерахунку пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного Фонду України за проживання пенсіонерів .
Суд не приймає до уваги заперечення Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська, що доплати до пенсії дітям війни, які передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», провадяться саме з Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, а також ствердження відповідача про те, що розмір доплат дітям війни до пенсії не передбачено діючим законодавством України, оскільки це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом. Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Європейський Суд з прав людини у справі «Кечко проти України» констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Відносно вимог позивача за 2008 рік суд вважає, що вони є аналогічними з 2007 роком . Підстави для підвищення пенсії за період з січня по 22 травня 2008 року відсутні, оскільки позивачу пенсія виплачувалася у збільшеному розмірі, тому позовні вимоги за цей період не підлягають задоволенню.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положенням Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» щодо викладення положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в новій редакції.
Таким чином, відновлено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня – 470 гривень, з 1 квітня – 481 гривня, з 1 липня – 482 гривні, з 1 жовтня – 498 гривень .
Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року , що не було зроблено .
Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, які своєчасно не одержані з вини органу, який виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком .
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивачкою було сплачено державне мито в розмірі 3 грн. 40 коп., які необхідно стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1
Керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , ст. 2 , 6, 8 , 9 , 69 , 94 , 104 , 159 , 162 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
П О С Т А Н О В И В:
Заявлений позов задовольнити частково .
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська щодо не нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська здійснити перерахунок та виплати підвищення пенсії ОСОБА_1 згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з бюджету Баглійського району м. Дніпродзержинська на користь ОСОБА_1 судові витрати 3 гривні 40 копійок .
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного суду через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження рішення суду і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Повний текст складено 28.05.2010 року.
.
Суддя О.К. Подобєд