справа № 2-3237-2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М            У К  Р А Ї Н И

26 травня 2010 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого                       судді         Кузнецова Р.В.

при секретарі                     Копійко Г.С.

розглянувши в попередньому відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов’янська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд, -

В С Т А Н О В И В :

    Позивач ОСОБА_1 звернулась до Слов”янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вказавши, що їх спільне життя не склалось через відсутність взаєморозуміння. На теперішній час однією сім”єю вони не проживають з 1999 року. Просила розірвати шлюб між нею та відповідачем.

    В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з”явилась, подала заяву (а.с. 9), в якій просила слухати справу у її відсутності, позовні вимоги підтримала. Рішення просила винести в попередньому судовому засіданні.

    Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з”явився, про день, час та місце судового розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Подав заяву (а.с. 10), в якій вказав, що визнає позовні вимоги, просить слухати справу у його відсутності, винести рішення в попередньому судовому засіданні.

    Вивчивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

    У судовому засіданні встановлено, що сторони уклали шлюб, що був зареєстрований 23 червня 1973 року Райгородською селищною радою Слов"янського району Донецької області, актовий запис № 22 (а.с. 4).

    Від спільного життя позивач та відповідач неповнолітніх дітей не мають.

Фактичні шлюбні відносини сторони припинили, проживають окремо. Майнових суперечок сторони не мають.

    Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

    Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

    Враховуючи ступінь конфліктних відносин та причини припинення шлюбних відносин, суд вважає, що вживати заходів щодо примирення подружжя не доцільно, оскільки це суперечить моральним засадам суспільства.

    З’ясувавши обставини справи, з урахуванням фактичних взаємин подружжя, мотивів та причин розлучення, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню, оскільки почуттів взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки у родині немає, тобто морально – правові основи шлюбу відсутні, заходи щодо примирення подружжя та збереження родини неможливі.

    Витрати, пов"язані з реєстрацією розірвання шлюбу, на думку суду, слід покласти на відповідача, оскільки позивач поніс витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи – 30 грн., а також по сплаті судового збору у сумі 8,50 грн.

    Керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10,11,209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Шлюб, зареєстрований 23 червня 1973 року Райгородською селищною радою Слов"янського району Донецької області, актовий запис № 22, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2  – розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути державне мито на користь держави з ОСОБА_2 в сумі 17 (сімнадцять) грн., а ОСОБА_1 від сплати державного мита звільнити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Суддя

Слов’янського міськрайонного суду                         Р.В. Кузнецов