ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

19.07.06 р.                                                                               Справа № 18/152                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді     Л.Ф.Чернота

При секретарі судового засідання Єрохіної В.В.

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство “Укрпромцинк” м. Біла Церква Київської області

до відповідача: Акціонерного товариства закритого типу “Інженер”                                     м. Костянтинівна Донецької області

про  стягнення  14 546,44 грн.

             Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство “Укрпромцинк” м. Біла Церква Київської області звернулось з позовом до відповідача, Акціонерного товариства закритого типу “Інженер” м. Костянтинівка Донецької області про стягнення суми в розмірі 14 546,44грн. завданих збитків за недопоставлені 3,650кг готової  продукції.

             В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на  акт звірки взаємних розрахунків від 16.01.2004 року, договір виготовлення продукції з давальницької сировини № 0708\2 від 08.07.2003 року, додаток № 1 до договору, акти приймання передачі переробленої давальницької сировини від 09.07.2003 року, 24.07.2003 року, видаткові накладні від 09.07.2003 року, 24.07.2003 року, накладні № 2 від 25.07.2003 року,  № 22\8 від 22.08.2003 року,   рахунок-фактуру № СФ-0000003 від 25.07.2003 року, податкову накладну № 3 від 25.07.2003 року.

           Відповідач проти позивних  вимог заперечує з посиланням на те, що договір на виготовлення продукції з давальної  сировини передбачає експериментальний характер роботи на невідомій сировині, а тому не можна встановити точний вихід готової продукції. Крім того позивачем не повністю оплачені виконані роботи.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 10.12.2004р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства „Укрпромцинк” м. Біла Церква Київської області  до Акціонерного товариства закритого типу „Інженер” м. Костянтинівка Донецької області про стягнення  збитків за недопоставлену продукцію в сумі  14 546,44грн., задоволені.

          Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.02.2005р. рішення господарського суду від 10.12.2004р. скасовано. У задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробничому підприємству „Укрпромцинк” м. Біла Церква Київської області  до Акціонерного товариства закритого типу „Інженер” м. Костянтинівка Донецької області про стягнення  збитків за недопоставлену продукцію в сумі  14 546,44грн., відмовлено.

          Постановою Вищого Господарського суду України від 20.10.2005р. рішення Господарського суду Донецької області від 10.12.2004р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.02.2005р. скасовано, а справа передана на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

           Під  час нового  розгляду  справи,  суд  ретельно  дослідив  матеріали  справи  та  врахував вказівки, викладені  в  Постанові  Вищого  Господарського  суду  України  від 20.10.2005р.

          Від позивача через канцелярію суду надійшла телеграма, в якій просить перенести слухання по справі у зв`язку з неможливістю явки в судове засідання представника. Суд розглянув телеграму та відклав розгляд справи.

          Позивач надав клопотання б/н від 09.02.2006р., в якому просить поставити при проведенні експертизи певні питання. Суд розглянув клопотання та задовольнив частково.

          Ухвалою від 09.02.2006р. у зв’язку з тим, що для  роз`яснення питань, які виникли при вирішенні справи № 18/152  необхідні спеціальні знання, суд призначив хімічну судову експертизу для встановлення фактичних обставин справи, проведення якої доручив Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз, зупинив провадження у справі.

          Листом № 325 від 27.02.2006р. Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз повернув матеріали справи у зв’язку з тим, що в інституті відсутній спеціаліст та необхідна приборна база для відповіді на поставлені питання.

          Відповідно до ст. 11112 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

          Тому, суд ухвалою від 16.03.2006р.  призначив хімічну судову експертизу, яку доручив Харьківському науково-дослідному інституту судових експертиз.

          Листом № 1797 від 18.04.2006р. Харьківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Засл. Професора М.С. Бокаріуса надіслав клопотання про надання зразків для дослідження та калькуляцію кошторисної вартості висновку експертизи                № 2559 від 24.03.2006р.

          Суд розглянув клопотання інституту  та ухвалою від 05.05.2006р. зобов’язав сторін надати на адресу Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул.Золочівська, 8а, м.Харків, 61077) зразки сировини для дослідження, відповідно до клопотання № 1797 від 18.04.2006р.;  на адресу Господарського суду Донецької області пропозиції щодо організації чи спеціаліста, які володіють необхідними для вирішення питання № 2; здійснити оплату витрат, пов’язаних з проведенням експертизи, відповідно до  рахунку № 10923 від 13.04.2006р.

Але, ні позивач, ні відповідач вимоги ухвали суду від 05.05.2006р. не виконали, зразки сировини для дослідження не надали.

Харьківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Засл. Професора М.С. Бокаріуса листом № 2559 від 13.06.2006р. повернув матеріали справи з повідомленням про неможливість дати висновок експертизи № 2559,  оскільки протягом місяця зразки сировини для дослідження не надані.

Ухвалою від 12.07.2006р. суд поновив провадження по справі та зобов’язав сторін надати певні документи. Але, сторони в судове засідання 19.07.06р. не з’явились, причин неявки не пояснили,  тому суд  приймав  рішення у  відповідності із  вимогами ст.ст. 33, 36, 38, 43, 75  та 77 ГПК  України.

          Представника позивача  було  ознайомлено   з  правами  та  обов’язками  у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

У  судовому  засіданні  складено  протокол, який  долучено  до  матеріалів  справи.

           Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив, що  08.07.2003 року між сторонами був укладений договір підряду № 0708\2 на виготовлення продукції з давальної сировини (далі по тексту – Договір), згідно п. 1 якого замовник доручає, а підрядчик зобов’язується за власний ризик виконувати у відповідності до умов Договору роботу, а замовник зобов’язується приймати цю роботу та оплачувати її.

Характер робіт, що виконуються підрядчиком – виробництво сухих цинкових білил на виробничих площах підрядчика з матеріалів замовника (п. 2 Договору).

Предметом Договору  є переробка партії окису цинку сірого Марки А в обсязі 50 тон (п.3.1 Договору).

Якість предмету підряду повинна відповідати вимогам Замовника згідно технічного завдання і державного стандарту України – 50% продукції, та повинна мати не нижче 97,5% ZnO (п.3.2 Договору).

           Згідно  п. 4.4 договору та додатку № 1 до договору, сторони досягли згоди про те, що вихід готової продукції з однієї тони сировини становить 90%.

            09.07.2003р. та 24.07.2003 року позивачем була передана, а відповідачем прийнята сировина – окись цинку сіра марки А у кількості 48370 кг, що підтверджено накладними № 0709\2 та 0724\1, а також актами прийома-передачі.

           Після переробки 25,267тон сировини, (що підтверджується рахунком фактурою № СФ-0000003 від 25.07.2003 року) відповідачем по накладним № 2 та 22\8 від 22.08.2003 року було передано, а позивачем отримано 19,09  тон готової продукції, в той час, як відповідно до умов договору відповідач був зобов’язаний виготовити з зазначеної кількості сировини 22,74 тони продукції.

          Таким чином, відповідачем невиконані взяті ним зобов’язання і кількість не виготовленої  і непереданої продукції склала 3,650 тони.

           Посиланням відповідача на те, що розбіг показників обумовлений експериментальним характером роботи, судом відхиляється з наступних підстав.

           Відповідно до ст. 332 Цивільного кодексу України (в ред. 1963 року) за договором підряду, підрядник зобов’язується виконати  на свій ризик обумовлену роботу, а замовник - прийняти і оплатити її. Сторонами передбачена   зазначена умова  у п.1 вищевказаного  договору.

            За  умовами  договору не має  жодної  вимоги  щодо експериментального  характеру  роботи. Договір підписаний  сторонами  без  розбіжностей.

            У  даному  випадку,  суд  відповідно  до  ст. 43 ГПК України,  приймає  до  уваги  висновки  фахівця у  даній  галузі діяльності,  а  саме   висновки  Випробувальної фізико-хімічної лабораторії Донецького державного науково-дослідного і проектного інституту кольорових металів (у подальшому-Інститут). Після проведених випробувань за результатами хімічного аналізу проб (протокол № 32с) Інститутом зроблений висновок, згідно з яким, можливий вихід готової продукції із проданої позивачем сировини з урахуванням застосованого обладнання та температурного режиму може складати                 90-110 %  та  експертного  висновку  Київської  обласної  торгово-промислової  палати № Ц-181  від 09.12.2004р. (арк.спр. 126)  в  підтвердження  з’ясування вартості 1 тони  окису  цинку,  який  було  зроблено у  справі № 6/64,  але  який  має відношення   до  справи 18/152.

            З  огляду на  вищевикладене, відповідач мав реальну змогу виконати свої зобов’язання за договором.

            Відповідно до вимог  ст. 161 Цивільного кодексу України (в ред. 1963 року) зобов’язання повинні виконуватись належним чином, відповідно з умовами договору.

            Стаття 208 Цивільного кодексу України (в ред. 1963 року) передбачає, що у разі невиконання боржником зобов’язання виконати певну роботу, кредитор має право вимагати відшкодування збитків.

             Згідно з кошторисом витрат, вартість 1 тони сировини, переданої відповідачу на переробку становить 3586,40 грн. На виготовлення 19,09  тони продукції відповідачем мало бути використано не 25,267 тон сировини, а 21,211 тон (25,267 тн.  х 90%).

            Таким чином перевитрата сировини становить 4,056 тн, а збитки позивача складають -14 546,44 грн. (4,056тн. х 3586,40 грн.).

             Суд  відхиляє посилання відповідача на те, що позивачем не повністю оплачена вартість виконаних робіт та  існує  заборгованість,  з приводу того, що відповідачем не заявлена до суду зустрічна вимога, а тому зазначена обставина не є предметом спору за даною справою.

            Приймаючи до уваги викладене і враховуючи, що дія договору закінчилась 31.12.2003 року, тобто до набуття чинності новим Цивільним кодексом України, суд застосовує норми права, які були чинними під час дії спірних правовідносин.

З огляду на вищевикладене,   керуючись ст.ст. 161, 208  Цивільного  кодексу  України та  на підставі ст.ст. 42, 43, 22, 33, 36, 43, 44, 48, 49, 75, 77, 79, 82-85, 11112  Господарського процесуального кодексу України, господарський  суд, -

                                                   В И Р І Ш И В :

        Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю  Науково-виробниче підприємство “Укрпромцинк” м. Біла Церква Київської області до  відповідача, Акціонерного товариства закритого типу “Інженер” м. Костянтинівка Донецької області про стягнення суми в розмірі 14 546,44грн. завданих збитків за недопоставлені 3,650кг готової  продукції – задовольнити.

        Стягнути з Акціонерного Товариства закритого типу „Інженер” м. Костянтинівна Донецької області ( вул. Б. Хмельницького, 1, м. Костянтинівна, Донецька область, 85102) на користь Товариства  з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство  “Укрпромцинк” м. Біла Церква Київської області ( вул. П. Запорожця, 359, м. Біла Церква, Київська область, 09100) 14 546,44 грн. збитків, витрати по сплаті державного мита в сумі 145,46 грн., витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00грн.

 Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          

Суддя                                                                         Чернота Л.Ф.                               

Надруковано 3 примірника:

1 позивачу

1 відповідачу

1 у справу 18/152