Справа №199/299/21

Провадження № 2/932/450/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2021 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді - Куцевола В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у місті Дніпрі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

20.01.2021 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 24911,58 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що на підставі укладеного договору № б/н від 29.04.2009 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», складає між ним та Банком Договір. Відповідач зобов`язався погашати кредит, сплачувати відсотки за користуванням ним у терміни та на умовах, що передбачені договором. Позивач свої зобов`язання виконав, надавши ОСОБА_1 доступ до коштів на його картковому рахунку. Відповідач не виконує свої зобов`язання за договором, в зв`язку з чим станом на 31.10.2020 року утворилась заборгованість у розмірі 27196,73 грн., яка складається з:

- заборгованість за тілом кредиту - 1967,01грн.;

- заборгованість за простроченими відсотками - 22803,68 грн.;

- нарахована пеня - 2426,04 грн.

Позивач зазначає, що кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом. Таким чином, заборгованість до стягнення становить 24911,58 грн. грн., яка складається з наступного:

- заборгованість за кредитом - 1967,01 грн.;

- заборгованість за простроченими відсотками - 22803,68 грн.;

- нарахована пеня - 140,89 грн..

Ухвалою суду від 19.03.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам встановлено строк на подання заяв по суті справи.

19.03.2021 року відповідачем отримано копію позовної заяви з додатками та ухвали суду від 19.03.2021 року.

Представником відповідача ОСОБА_1 , адвокатом Проценко В.М. подано відзив на позовну заяву, згідно якого, він прохав відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи у межах наданих позивачем письмових доказів, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду з позовом, банк зазначив, що 29.04.2009 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», складає між ним та Банком Договір. Відповідач зобов`язався погашати кредит, сплачувати відсотки за користуванням ним у терміни та на умовах, що передбачені договором. Позивач свої зобов`язання виконав, надавши ОСОБА_1 доступ до коштів на його картковому рахунку. Відповідач не виконує свої зобов`язання за договором, в зв`язку з чим станом на 31.10.2020 року утворилась заборгованість у розмірі 27196,73 грн., яка складається з:

- заборгованість за тілом кредиту - 1967,01грн.;

- заборгованість за простроченими відсотками - 22803,68 грн.;

- нарахована пеня - 2426,04 грн.

Позивач зазначає, що кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом. Таким чином, заборгованість до стягнення становить 24911,58 грн. грн., яка складається з наступного:

- заборгованість за кредитом - 1967,01 грн.;

- заборгованість за простроченими відсотками - 22803,68 грн.;

- нарахована пеня - 140,89 грн.

Проте до матеріалів справи додана анкета - заява ОСОБА_1 який звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, датована 25.05.2009 року.

Таким чином судом встановлено, що відповідач звернувся до позивача в зв`язку з отриманням банківських послуг 25.05.2009 року і позивачем не надано будь-яких доказів звернення відповідача до банку з метою отримання банківських послуг 29.04.2009 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З доданої до матеріалів справи заяви позичальника вбачається, що заява підписана відповідачем 25.05.2009 року, тобто майже на місяць пізніше ніж укладено кредитний договір, на який посилається позивач і за порушення виконання якого просить стягнути заборгованість з відповідача.

Позивачем не надається будь-яких доказів того, що за даною заявою договірні відносини між сторонами виникли 29.04.2009 року, а не 25.05.2009 року.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини,на як івона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 6 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно вимог ч. 1 ст. 76 ЦПК України, засобами доказування в цивільній справі є показання свідків, письмові докази, речові, електронні докази і висновки експертів.

Відповідно до ст.ст. 77-78 ЦПК України, суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вже зазначалось вище, позивач в поданій позовній заяві не навів обґрунтування своїх позовних вимог щодо стягнення заборгованості та не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт укладання кредитного договору між ним та відповідачем 29.04.2009 року.

За даних обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не доведено факту укладення кредитного договору з відповідачем 29.04.2009 року.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приймає до уваги, що відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд приходить до висновку, що понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору з відповідача не стягуються та покладаються на позивача.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України та може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська.

Суддя В.В. Куцевол