Номер провадження: 22-ц/813/3501/21

Номер справи місцевого суду: 2-218/11

Головуючий у першій інстанції Пепеляшков С.М.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2021 року                                                                 м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.

                        за участю секретаря: Дубрянської Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей:  ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 , за участю Відділу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Дачно-будівельного кооперативу «Металург», ОСОБА_9 , Одеської міської ради (третя особа - Головне управління Держземагенства в Одеській області) про визнання частково недійсним протоколу загальних зборів, визнання недійсними державних актів на землю, скасування рішення Одеської міської ради, витребування земельної ділянки у добросовісного набувача, на рішення Приморського районного суду м. Одеси, ухваленого під головуванням судді Кравчук Т.С. 20 грудня 2012 року у м. Одеса, -

встановила:

У червні 2009 року ОСОБА_5  звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовом, який було уточнено, до ОСОБА_6 ,  ОСОБА_7 ,  ОСОБА_8 , ДБК «Металург»,  ОСОБА_9 , ОМР (третя особа  Головне управління Держземагенства в Одеській області) про визнання частково недійсним протоколу загальних зорів, визнання недійсними державних актів на землю, скасування рішення Одеської міської ради, витребування земельної ділянки у добросовісного набувача (т. 1 а.с. 3-4, 142-144,147-149, т. 2 а.с. 63-66, 168-172).

В обґрунтування позову ОСОБА_5 посилалась на те, що з 24 жовтня 1989 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі зі співвідповідачем ОСОБА_6 , який рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2005 року був розірваний.

У 1994 році ОСОБА_5 було сплачено пай у розмірі 5 млн. карб. за домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , вона була прийнята до членів ДБК Металург», та з цього часу, як зазначала позивачка, вона почала проживати у зазначеному домоволодінні, здійснювала догляд за земельною ділянкою.

Як стверджувала ОСОБА_5 , у 2005 році, після розірвання шлюбу, ОСОБА_6 почав протизаконно позбавляти її майна разом зі співвідповідачем ОСОБА_7 .

За захистом порушених прав ОСОБА_5 звернулася до правоохоронних органів, та за результатами розгляду її заяви було порушено кримінальну справу за ознаками ч.1 ст.358 КК України.

В рамках цієї кримінальної справи було встановлено, що протокол № 1 від 14 серпня 1994 р. загальних зборів членів ДБК «Металург», відповідно до якого ОСОБА_5 була прийнята до членів ДБК «Металург», був підроблений.

Враховуючи, що внаслідок незаконних дій співвідповідачів за даним позовом, із законного володіння та розпорядження ОСОБА_5 вибуло належне їй домоволодіння, вона вважала за необхідне звернутися з даним позовом до суду.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2012 року позов  ОСОБА_5  було задоволено. Визнано незаконними дії щодо внесення виправлень до рішення загальних зборів членів ДБК «Металург», оформленого протоколом № 1 від 14 серпня 1994 року. Визнано частково недійсним протокол № 1 від 14 серпня 1994 року загальних зборів членів ДБК «Металург» в частині передачі паю  ОСОБА_10  – ОСОБА_7 . Зобов`язано ДБК «Металург» поновити членство ОСОБА_5  в ДБК «Металург» з 14 серпня 1994 року, визнавши її право на пай в розмірі 5 млн. карб., сплачений за 41\100 частину домоволодіння  АДРЕСА_1 , яка розташована на земельної ділянці площею 0,0515 га. Рішення Одеської міської ради № 3245-IV від 11.10.2004 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність  ОСОБА_7  земельної ділянки площею 0,0515 га за адресою:  АДРЕСА_1 скасовано.  Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку по  АДРЕСА_1 Серія ОД № 046738 від 16 грудня 2004 року, виданий ОСОБА_7 . Витребувано у  ОСОБА_9  земельну ділянку, яка розташована за адресою:  АДРЕСА_1 . Скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку по  АДРЕСА_1 , виданий на ім`я ОСОБА_9 (т. 2 а.с. 213-217).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 03 квітня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилено. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 212 року залишено без змін (т. 2 а.с. 359-361).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 12 вересня 2013 року касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилено. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 03 квітня 2013 року залишено без змін (т. 3 а.с. 229-230).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2013 року задоволено заяву ДБК «Металург» про роз`яснення рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ДБК «Металург», ОСОБА_9 , ОМР (за участю третьої особи - Головного управління Держземагентства в Одеській області) про визнання частково недійсним протоколу загальних зборів, визнання недійсними державних актів на землю, скасування рішення Одеської міської ради, витребування земельної ділянки у добросовісного набувача в частині зобов`язання ДБК «Металург» поновлення членства ОСОБА_5 в ДБК «Металург», наступним чином: зобов`язано ДБК «Металург» поновити членство ОСОБА_5 в ДБК «Металург» з 14 серпня 1994 року, визнавши її право на пай в розмірі 5 млн. карб., сплачений за 41/1000 частину домоволодіння АДРЕСА_1 , яка розташована на земельної ділянці площею 0,0515 га., шляхом видачі ОСОБА_5 довідки про членство ОСОБА_5 в ДБК «Металург» та про сплату ОСОБА_5 пайового внеску в повному обсязі (т. 3 а.с. 256-257).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2013 року заяву ОСОБА_5 було задоволено. Роз`яснено рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2012 року, зазначено, що виконання виконавчого документу № 2-218/11 від 16 грудня 2013 року в частині витребування у ОСОБА_9 на користь ОСОБА_5 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , повинно бути виконано шляхом виселення ОСОБА_9 з земельної ділянки по АДРЕСА_1 (т. 3 а.с. 267-268).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 06 червня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_9 було задоволено частково. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2013 року скасовано, в заяві ОСОБА_5 про роз`яснення рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2012 року відмовлено (т. 4 а.с. 190).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2014 року провадження з розгляду заяви ОСОБА_9 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2012 року зупинено до вступу в спадщину правонаступників після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 5 а.с. 27-28).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26 червня 2015 року провадження у справі відновлено (т. 5 а.с. 54).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04 серпня 2015 року в задоволенні заяви ОСОБА_9 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2012 року відмовлено (т. 5 а.с. 81-84).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 25 листопада 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_9 відхилено. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 04 серпня 2015 року залишено без змін (т. 5 а.с. 142-146).

У вересні 2016 року ОСОБА_1 оскаржила у апеляційному порядку рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2012 року. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так, на думку апелянта, суд першої інстанції, зазначаючи в оскаржуваному судовому рішенні про те, що ОСОБА_5 на правових підставах була прийнята до членів ДБК «Металург» та виключена з членів ДБК злочинним шляхом, що ОСОБА_5 платила пай в розмірі 5 млн.карбованців, - не врахував, що вказане не підтверджене жодним належним доказом, при цьому суд безпідставно не прийняв до уваги пиьмові докази щодо заперечень на позов (сплати паю ОСОБА_7 , судових рішень та ін.). Також, ОСОБА_1 посилається у апеляційній скарзі на те, що вона є дружиною відповідача ОСОБА_9 та є співвласником будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , які були придбані під час спільного проживання та за спільні кошти подружжя (т. 6 а.с. 40-51).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження у справі підлягає закриттю, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2012 року позов  ОСОБА_5  було задоволено. Визнано незаконними дії щодо внесення виправлень до рішення загальних зборів членів ДБК «Металург», оформленого протоколом № 1 від 14 серпня 1994 року. Визнано частково недійсним протокол № 1 від 14 серпня 1994 року загальних зборів членів ДБК «Металург» в частині передачі паю  ОСОБА_10  – ОСОБА_7 . Зобов`язано ДБК «Металург» поновити членство ОСОБА_5  в ДБК «Металург» з 14 серпня 1994 року, визнавши її право на пай в розмірі 5 млн. карб., сплачений за 41\100 частину домоволодіння  АДРЕСА_1 , яка розташована на земельної ділянці площею 0,0515 га. Рішення Одеської міської ради № 3245-IV від 11.10.2004 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність  ОСОБА_7  земельної ділянки площею 0,0515 га за адресою:  АДРЕСА_1 скасовано.  Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку по  АДРЕСА_1 Серія ОД № 046738 від 16 грудня 2004 року, виданий ОСОБА_7 . Витребувано у  ОСОБА_9  земельну ділянку, яка розташована за адресою:  АДРЕСА_1 . Скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку по  АДРЕСА_1 , виданий на ім`я ОСОБА_9 (т. 2 а.с. 213-217).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 03 квітня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилено. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 212 року залишено без змін (т. 2 а.с. 359-361).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 12 вересня 2013 року касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилено. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 03 квітня 2013 року залишено без змін (т. 3 а.с. 229-230).

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2012 року обґрунтовано тим, що суд визнав належним доказом протокол загальних зборів членів « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 14 серпня 1994 року, який підтверджує сплату ОСОБА_5 паю в розмірі 5 млн. карб., виходячи з наступного.

Із постанови заступника прокурора Приморського району м. Одеси від 01 вересня 2005 року про порушення кримінальної справи за фактом підробки документів невстановленими особами, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.358 КК України та висновку спеціаліста ОНІІСЕ № 11215 від 26 серпня 2005 р. та експерта № 10974МО-13 від 27 квітня 2011 року вбачається, що в протоколі зборів ДБК «Металург» № 1 від 14 серпня 1994 року, зміст тексту піддавався змінам шляхом дорисовки і дописки до знаків первісних записів елементів знаків читаємих записів та виконання на місці видалених штрихів первісних записів - інших за змістом знаків відповідно:

- У рядку 2 першої сторінки тексту протоколу первісний запис «...   и ОСОБА_5 » змінений на читаємий «...и ОСОБА_11 »,

- У рядку 6 рядку другої сторінки первісний запис «... ОСОБА_12 анж...є Гри...ревне» змінений на «.. . ОСОБА_11 »

- У рядку 9 запис «.. . ОСОБА_5 » змінений на читаємий « ОСОБА_11 ....»

- У запису в 10 рядку запис «Павлюк А.Г....» змінений на читаємий «... Павлюк Н.М....».

Також, заступник прокурора Приморського району м. Одеси у вищезазначеної постанові про порушення кримінальної справи вважав, що ОСОБА_5 являлася та досі являється, членом ДБК «Металург», та виключена була із членів ДБК незаконно, шляхом підробки протоколу загальних зборів. Крім того, відповідно до ст.13 Закону України «Про кооперативи», членство в кооперативі припиняється у разі: добровільного виходу з нього; припинення трудової участі в діяльності виробничого кооперативу; несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу; смерті члена кооперативу - фізичної особи; ліквідації члена кооперативу - юридичної особи; припинення діяльності кооперативу.

Аналіз вищевикладеного дав суду першої інстанції підстави зробити висновок, що ОСОБА_5 на правових підставах була прийнята до членів ДБК «Металург», так як відповідно до законодавства сплатила належний пай, а тому на даний час продовжує бути членом ДБК «Металург», оскільки не було жодної правової підстави для виключення позивачки з членів ДБК, остання була виключена із членів ДБК злочинним шляхом, а саме, шляхом підробки протоколу загальних зборів.

У межах розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , ухвалою апеляційного суду Одеської області від 03 липня 2018 року було призначено по справі № 2-218/11 судову-технічну експертизу документу, доручивши її проведення Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення експерта поставлені наступні питання:

-чи вносились у текст протоколу № 1 загальних зборів від 14 серпня 1994 року зміни; якщо вносилися, то яким чином (підчистка, дописка, травлення, виправлення тощо) і який зміст первинного тексту;

-який зміст замаскованого (зафарбованого, забрудненого, замазаного тощо) тексту;

-який зміст знебарвленого тексту;

-чи є в даному протоколі № 1 загальних зборів від 14 серпня 1994 року невидимий текст і якщо є, то який саме;

-чи є на протоколі № 1 загальних зборів від 14 серпня 1994 року удавлені штрихи, утворені писальним приладом (знакодрукувальним пристроєм тощо); якщо є то який зміст тексту, що утворений удавленими штрихами;

-чи виготовленні (виконані) фрагменти протоколу № 1 загальних зборів від 14 серпня 19994 року у різний час.

27 серпня 2019 року до Одеського апеляційного суду надійшов висновок судової експертизи №18-2850, згідно якого експертом встановлено наступне.

У наданому для дослідження “Протоколі загальних зборів ДСК “Металург” №1 від 14 серпня 1994 року” у пункті 2 другого аркушу протоколу у рукописних записах: « ОСОБА_11 » у словах « ОСОБА_13 » раніше були виконані інші рукописні записи, які були змінені на нині читані шляхом підчистки, у яких частково вдалося прочитати наступне:

- у слові « ОСОБА_14 ” у п.2 другого аркуша протоколу встановлено в нині читаних буквах “Н...к...” раніше находилися букви “А...ж...», які були змінені на нині читані;

- у слові “Марковичу” у п.2 другого аркуша протоколу встановлено в нині читаних буквах “М...р..” раніше находилися букви “Г...к..”, які були змінені на нині читані.

Однак, повний зміст первинних рукописних записів у словах « ОСОБА_13 » не є можливим внаслідок значного видалення поверхневого шару паперу з первинними текстами, а також із-за того, що залишки штрихів первинних записів не несуть будь-якого смислового навантаження і можуть бути частиною відразу декількох букв одночасно.

У наданому для дослідження “Протоколі загальних зборів ДСК “Металург” №1 від 14 серпня 1994 року” на 2 аркушах, ознаки замаскованого тексту, знебарвленого тексту тощо - відсутні.

Вирішення шостого питання експертом не проводилось, оскільки вказане не входить до його компетенції.

Колегія суддів доходить до висновку, що вказаний висновок експерта не є належним доказом, яким би спростовувались висновки спеціаліста ОНІІСЕ № 11215 від 26 серпня 2005 р. та експерта № 10974МО-13 від 27 квітня 2011 року.

Крім того, колегія суддів вважає безпідставними посилання у апеляційній скарзі ОСОБА_1 про те, що вона є дружиною відповідача ОСОБА_9 є співвласником будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , які було придбано під час спільного проживання та за спільні кошти подружжя.

Так, з п.10 Договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки від 08 квітня 2009 року вбачається, що нотаріус роз`яснив продавцю - гр. ОСОБА_7 заяву покупця ОСОБА_9 про те, що нерухоме майно, що є предметом цього договору, не є спільною сумісною власністю, тому що він на час придбання вказаного у договорі нерухомого майна не перебуває у шлюбі та не проживає однією сім`єю з жінкою, не перебуваючи при цьому у шлюбі (т.6 а.с. 76).

Згідно Свідоцтва про шлюб від 17 березня 2015 року вбачається, що ОСОБА_9 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 17 березня 2015 року.

Колегія суддів враховує, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 03 жовтня 2016 року у справі №522/2736/16-ц був встановлений факт того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_9 проживали однією сім`єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу у період з червня 2008 року по 17 березня 2015 року, тобто до дати укладення шлюбу. Постановою Апеляційного суду Одеської області від 24 травня 2018 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 жовтня 2016 року залишено без змін.

Однак, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 листопада 2018 року постанову Апеляційного суду Одеської області від 24 травня 2018 року було скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Таким чином, колегія суддів доходить до висновку, що у межах розгляду даної цивільної справи апелянт ОСОБА_1 не надала належних та допустимих доказів того, що її права та обов`язки було вирішено оскаржуваними рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2012 року позов, оскільки апелянтом не надано жодного належного доказу, який би підтвердив, що остання є власником/співвласником спірного майна - земельної ділянки площею 0,0515 га за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до вимог статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їхніх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Разом з тим, судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо з мотивувальної частини рішення вбачаються висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або в резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб.

Відповідно до вимог статті 362 ЦПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, зокрема, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи прийнято оскаржуване судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника, про які саме, в якій саме частині судового рішення прямо вказано про таке, та після встановлення цих обставин вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права, інтереси та/або обов`язки заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права та/або обов`язки, та/або інтереси стосовно сторін у справі судом не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

Отже, сама по собі наявність у особи вірогідності правового інтересу у справі не обов`язково свідчить, що суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та обов`язки. Це питання підлягає вирішенню, виходячи з конкретних обставин справи та з урахуванням змісту судового рішення.

Подібні висновки щодо права оскарження судових рішень особою, що не брала участі у справі, висловлені Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 07 квітня 2020 року у справі № 504/2457/15.

Колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 не довела наявності свого права на спірне майно, оскільки не представила а ні рішення суду про таке право, а ні правовстановлюючих документів на спірне майно - земельну ділянку, а відтак судовим рішенням, на яке нею подано апеляційну скаргу, не могло вирішуватись питання про її права, інтереси та обов`язки, у зв`язку із чим апеляційне провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст. 362, 367, 368, 369, 390 ЦПК України, колегія суддів, --

постановила:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей:  ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 , за участю Відділу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Дачно-будівельного кооперативу «Металург», ОСОБА_9 , Одеської міської ради (третя особа - Головне управління Держземагенства в Одеській області) про визнання частково недійсним протоколу загальних зборів, визнання недійсними державних актів на землю, скасування рішення Одеської міської ради, витребування земельної ділянки у добросовісного набувача, на рішення Приморського районного суду м. Одеси, ухваленого під головуванням судді Кравчук Т.С., 20 грудня 2012 року в м. Одеса, – закрити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 01 червня 2021 року.

Головуючий                                                        С.О. Погорєлова

Судді                                                        А.П. Заїкін

                                                       О.М. Таварткіладзе