Справа № 309/26/21

П О С Т А Н О В А

Іменем України

        17 травня 2021 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Собослой Г.Г.,

суддів: Куштан Б.П., Мацунич М.В..

з участю секретаря: Балаж Н.С..

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на рішення Хустського районного суду від 02 лютого 2021 року у справі № 309/26/21 (Головуючий: Піцур Я.Я.), -

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про оголошення померлою ОСОБА_3 , останнє відоме місце проживання якої АДРЕСА_1 .

Заява мотивована тим, що 21 листопада 2017 року, його дружина ОСОБА_3 , вийшла з дому і не повернулася по теперішній час, жодної інформації про її місцезнаходження немає, наразі дружина перебуває у розшуку. Оголошення померлою ОСОБА_3 необхідно заявнику для можливості виїзду за кордон неповнолітніх дітей без згоди матері. Також це потрібно для оформлення дітям пенсії по втраті годувальника.

Рішенням Хустського районного суду від 02 лютого 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про оголошення померлою ОСОБА_3 – відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для відмови у задоволенні заяви відсутні, так як суд у зв`язку з відмовою у оголошенні фізичної особи померлою, порушуються інтереси дітей, а саме на отримання пенсії по втраті годувальника та можливість відпочинку за кордоном. Так, зникла ОСОБА_3 мала тісні соціальні зв`язки, мала двох малолітніх дітей яких дуже любила, мала благополучну сім`ю, матеріальний достаток, працювала касиром, доглядала дітей, їй допомагала свекруха із якою у неї були досить дружні відносини. На роботі жодних проблем у зниклої не було, як до зникнення, так не було виявлено після зникнення. До відповідальності кримінальної чи адміністративної не притягалась, підстав відповідно до яких вона могла б переховуватися від правоохоронних органів не було. Фактично не існувало жодних причин для раптового зникнення молодої жінки, мами малолітніх дітей, тим більше її відсутності протягом такого тривалого часу.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 – адвоката Мацола А.В., яка підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Встановлено, що 15.10.2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено шлюб, прізвище дружини після реєстрації шлюбу – ОСОБА_5 .

Від даного шлюбу народилося двоє дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які зареєстровані та проживають разом з батьком за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно довідки Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області від 29.12.2020 року №17045/106/28/1-2018 гр. ОСОБА_3 , проживаюча та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у розшуку і розшукується відділом поліції, як безвісти зникла, яка 21 листопада 2017 року біля 4:45 год вийшла з дому і не повернулася по теперішній час. Її місцезнаходження невідоме.

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових і матеріальних умов громадянина від 09 грудня 2020 року, складеного депутатом Рокосівської сільської ради, ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але більше трьох років не проживає, її місце проживання з 22.11.2017 року невідомо.

Згідно з ч. 1 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку - протягом шести місяців.

Стаття 47 ЦК України передбачає, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Рішення про оголошення фізичної особи померлої може бути прийняте судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців.

Виняток встановлений у ч. 2 ст. 46 ЦК України, де зазначено, що фізична особа, яка пропала безвісти, у зв`язку з воєнними діями, може бути оголошена судом померлою після сплину двох років від дня закінчення воєнних дій; неможливість одержання відомостей про місце перебування особи, незважаючи на вжиті заходи.

Особливістю цієї категорії справ, є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

При постановленні рішення суд першої інстанції з урахуванням доказів, наданих заявником обґрунтовано вважав, що матеріали справи не містять належні та допустимі докази на підставі яких можна зробити вірогідне припущення про смерть ОСОБА_3 і сама по собі її відсутність за зареєстрованим місцем проживання понад три роки, не є достатньою підставою для оголошення її померлою. При цьому суд надав належну оцінку фактичним обставинам, встановлені судом, поясненням свідків, доказам, які відхилені судом та мотиви їх відхилення, обґрунтування про наявність певних обставин, які б могли свідчити про існування небезпеки для життя ОСОБА_3 більше трьох років за місцем свого проживання, не є достатньою для встановлення вирогідного припущення про її можливу смерть.

Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування не має.

Доводи апеляційної скарги, судова колегія до уваги не приймає так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи і не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, судова колегія,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Хустського районного суду від 02 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено – 25 травня 2021 року.

Головуючий:        (підпис)

Судді:                            (підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя Закарпатського

апеляційного суду Г.Г. Собослой