08.06.2021

Справа № 431/2820/21

Провадження №2-о/431/1079/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2021 року Старобільський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Пелиха О.О.,

за участю секретаря с/з Бітарової В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Старобільську Луганської області у приміщенні Старобільського районного суду Луганської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Старобільському району та місту Брянка Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення факту смерті,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті.

В обґрунтування своєї заяви посилається на те, що його мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Луганськ. Про її смерть видано свідоцтво, яке не є дійсним на території України. У зв`язку з чим просив суд винести рішення, яким встановити факт того, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 , представник Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Старобільському району та місту Брянка Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) не з`явилися, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, у зв`язку з чим суд на підставі ч.3 ст.211, ч.3 ст. 294 ЦПК України вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності заявника та заінтересованої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Померла ОСОБА_2 була матір`ю заявника, що підтверджується копією свідоцтва про народження заявника.

Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Допустимими за змістом статті 78 ЦПК України є докази, одержані в порядку, встановленому законом.

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 105 від 20.04.2021 року, ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , причина смерті: хронічна серцева недостатність, дифузний кардіосклероз.

Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 р. №595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей», встановлено, що міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям забезпечити до 1 грудня 2014 р. переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Переміщення здійснюється лише тих бюджетних установ, підприємств та організацій, що у разі зміни місцезнаходження зможуть забезпечити провадження своєї діяльності.

Розпорядженням КМУ №1085-р від 07.11.2014 затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, до якого включено м. Луганськ.

За загальним правилом документи, видані органами, їх посадовими та службовими особами на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом, їх акти (рішення, документи) є недійсними і не створюють правових наслідків.

Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлює обов`язковість прецедентів Європейського суду для національних судів України та впроваджує в українське судочинство практику європейських стандартів прав людини.

Згідно ст.17 вказаного Закону суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Оцінюючи ксерокопію вище вказаного свідоцтва про смерть, виданого установою на тимчасово окупованій території України, суд враховує практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), зокрема висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту смерті для реалізації майнових прав заявника, суд вважає, що надана заявником ксерокопія довідки про смерть є підтвердженням того, що дійсно ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та оскільки встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, то суд вважає заяву, про встановлення факту, що має юридичне значення - законною, обґрунтованою та такою, що підлягає повному задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.317, п.8 ч.1 ст.430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити рішення до негайного виконання.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 268, 293-294, 317, 319, п.8 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Старобільському району та місту Брянка Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення факту смерті - задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка м. Ровеньки Луганської області, громадянка України, яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Луганськ, причина смерті: хронічна серцева недостатність. Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Старобільський районний суд Луганської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Суддя О.О. Пелих