Справа  2- 482  ?  2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

31 березня  2010 р.            

                                  Шепетівський міськрайонний суд  Хмельницької області  в складі :

головуючої – судді  Губіш О.А.  

секретаря –   Березюк Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шепетівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом посилаючись на те, що сторони є співвласниками будинку АДРЕСА_1 Їй належить 7/8 частини будинку, вартістю 51772 грн., відповідачу – 1/8, вартістю 7396 грн.  Зазначила, що є зареєстрованою за даною адресою та постійно проживає в спірному помешканні, відповідач хоч і є зареєстрованим, проте проживає  за іншою адресою, крім того має у власності частку приватизованої квартири  в АДРЕСА_2

В зв»язку з неприязними відносинами, які склались між ними, спільне володіння житловим будинком з ОСОБА_2 є неможливим, оскільки він по відношенню до неї веде себе грубо, агресивно, висловлює невдоволення, між ними постійно виникають сварки та скандали з приводу спірного майна. Його неприязнь вилилась у нанесення їй 28 жовтня 2010 року тілесних ушкоджень. На примирення відповідач йти не бажає. Отримати  грошову  компенсацію за частку в майні відмовився.

Оскільки, частка відповідача у спірному майні є незначною, її в натурі виділити не можна, що унеможливлює облаштувати відокремлену частину будинку із самостійним виходом, просила суд припинити право власності ОСОБА_2 на належну йому 1/8 частину будинку АДРЕСА_1 стягнути з неї на його користь 7396 грн. вартості вказаної частки, та з відповідача – понесені нею судові витрати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1  заявлений позов, з підстав зазначених в позовній заяві, підтримала повністю. При цьому суду пояснила, що висновок про неможливість виділення в натурі належної ОСОБА_2 частки зроблено нею на підставі інформації отриманої від працівників Шепетівського БТІ, які виготовляли технічну документацію на спірний будинок.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав та суду пояснив, що  позивач категорично відмовляється визнавати за ним право користування належною йому часткою у спірному майні, після смерті матері чинить перешкоди у користуванні такою. Питання щодо виділу належної йому частки в натурі між сторонами не обговорювалося, як і варіанти такого рішення. Оскільки, іншим житлом не забезпечений, на грошову компенсацію належної  йому частки в будинку не погоджується. При цьому ствердив, що фактично сторони спільно володіють та користуються спірним майном.

 Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов  до  задоволення не підлягає, виходячи  з наступних підстав.

Відповідно до  ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо : 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім»ї. Суд постановляє рішенняенн про припиня права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду. Відповідно до ст. 55 Закону України «Про власність» власник не може бути позбавлений права на своє майно, крім випадків встановлених цим законом та іншими законодавчими актами України.

        Як встановлено судом, що сторонами не оспорювалось, останні є співвласниками будинку АДРЕСА_1, в якому 7/8 частин належить позивачу ОСОБА_1, 1/8 частини – відповідачу ОСОБА_2

        Зазначене, крім того, стверджено свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 20.11.2009 року, посвідченого державним нотаріусом Шепетівської міської державної нотаріальної контори, відповідно до якого спадкоємницею зазначеного в заповіті майна ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її дочка –  ОСОБА_1, зареєстрована на момент видачі свідоцтва по АДРЕСА_2 спадкове майно складається з 6/8 частин житлового будинку з належними до нього надвірними будівлями АДРЕСА_1; свідоцтвом про право на спадщину за законом  від 6 липня 1976 року  посвідченого державним нотаріусом Шепетівської  державної нотаріальної контори, відповідно до якого спадкоємцями майна ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є в рівних долях його дружина ОСОБА_3, та діти ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2. Спадкове майно складається з ? житлового будинку АДРЕСА_1; договором дарування від  14 серпня 2009р., відповідно до якого ОСОБА_2 прийняв у дар від ОСОБА_5  належну йому частину будинку АДРЕСА_1.

             Згідно витягу про  реєстрацію права  власності на нерухоме майно станом на 21.08.2009р. ОСОБА_2 є власником 1/8 частини домоволодіння АДРЕСА_1; станом на 27.11.2009р.,  ОСОБА_1  є власником 6/8 частин  домоволодіння АДРЕСА_1.

            Зазначені обставини також стверджені оглянутою в судовому засіданні інвентаризаційною справою на спірне домоволодіння, відповідно до даних якої спірний житловий будинок складається з 4-х  жилих кімнат, коридору, кухні та кладової,  загальною площею 52,9 кв.м.

            Крім того, встановлено,  що сторони  є близькими родичами – рідним братом та сестрою, а в спірному будинку проживали їх батьки – ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Після смерті останньої в спірному помешканні постійно ніхто не проживав, догляд за будинком, надвірними будівлями, земельною ділянкою  здійснювався  сторонами, проте, через неприязні стосунки, які склалися між ними, без попередніх домовленостей та взаємозгоди, на власний розсуд кожного з них.

            Зазначені обставини в судовому засіданні були стверджені поясненнями сторін, показами свідків.

           Так, свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, які проживають  по сусідству з домоволодінням АДРЕСА_1 ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5, які перебувають з сторонами у родинних відносинах, ствердили, що як ОСОБА_1 так і ОСОБА_2 володіють та користуються спірним домоволодінням.

          Крім того, встановлено, що як позивач так і відповідач в спірному помешканні постійно не проживають, хоч і є зареєстрованими за даною адресою. ОСОБА_1 проживає разом з сім»єю по АДРЕСА_2. Відповідач у помешканні, що належить його співмешканці   ОСОБА_11  Такий висновок суд обґрунтовує тим, що  пояснення позивача та  допитаних за її клопотанням свідків, в цій частині є суперечливими та непослідовними. При цьому, суд враховує, що характер неприязних відносин між сторонами вливає і на негативне  відношення свідків ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_10  до відповідача, які показали що про взаємовідносини між сторонами, їх участь у користуванні та володінні спірним майном, знають виключно зі слів позивача.                

          Аналізуючи усі дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо припинення права ОСОБА_2 на належну йому частку в будинку АДРЕСА_1, до задоволення не підлягають, оскільки є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.

          Так, відповідно до ст.60 ЦПК України  кожна сторона  зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Проте, суду доказів того, що частка ОСОБА_2 у спірному будинку є незначною і не може бути виділена в натурі, що будинок  є неподільним,  спільне володіння і користування спірним майном є неможливим, надано не було, і таких  під час розгляду справи здобуто не було.

          При цьому, суд враховує те, що відповідач в установленому законом порядку власником іншого майна, а в даному випадку житла, не значиться,  і припинення його права на 1/8 частку в спірному будинку,  завдасть істотної шкоди його  інтересам.  

          Поряд з тим, суд враховує те, що при зверненні до суду, позивачем, попередньо кошти, відповідно до вартості частки ОСОБА_2 у спільному майні,  в сумі 7396 грн.  на депозитний рахунок суду внесено не було.

         Виходячи з наведеного, керуючись ст. 365 ЦК України, ст. 55 Закону України «Про власність» ст.ст. 10, 11, 60,  212- 215  ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в :

           В позові   ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні  - відмовити.

          Рішення суду набирає законної сили через десять днів з дня його проголошення, якщо не буде подано заяву про його апеляційне оскарження. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана протягом двадцяти днів, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.    

             Протягом десяти днів  з дня проголошення рішення може бути подано заяву про його апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Хмельницької області через Шепетівський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

                                                Головуюча: