У Х В А Л А

Справа №338/684/21

Провадження № 6/338/11/21

10 червня 2021 року                                                                               селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді                               Рибки Л.Я.,

з участю секретаря                                 Полек Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання головного державного виконавця Богородчанського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Здерко Марини Мирославівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа,

в с т а н о в и в:

Головний державний виконавець Богородчанського районного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Здерко М.М. звернулась до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа.

На обґрунтування подання головний державний виконавець зазначає, що на виконанні Богородчанського районного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) знаходиться виконавче провадження №64534250з примусового виконання постанови судді Богородчанського районного суду Івано-Франківської області у справі №338/494/20 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн.

На даний час постанову не виконано, декларацію про доходи та майно боржником ОСОБА_1 не надано, будь-яких дій, спрямованих на сплату штрафу він не вчиняє. Вжитими державним виконавцем в ході примусового виконання постанови заходами встановлено, що у боржника відсутнє майно, яке належить йому на праві власності. Враховуючи те, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання постанови суду, на виклики державного виконаця не з`являється, про причини неявки не повідомляє, просила обмежити боржника у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань, покладених на нього постановою суду, без вилучення паспортного документа.

Відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України суд негайно розглядає подання про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Головний державний виконавець Богородчанського районного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Здерко М.М. в судове засідання не з`явилась, від неї надійшла заява про розгляд подання без її участі, вимоги подання підтримує.

Дослідивши матеріали подання, суд приходить до висновку, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 441 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця.

Судом встановлено, що постановою головного державного виконавця Богородчанського районного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Здерко М.М. від 17 лютого 2021 року відкрито виконавче провадження №64534250 з примусового виконання постанови судді Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 11 червня 2020 року, яка набрала законної сили 22 червня 2020 року, у справі №338/494/20 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. Вказаною постановою від 17 лютого 2021 року ОСОБА_1 зобов`язано подати декларацію про доходи та майно (а.с. 5).

Відомості про направлення ОСОБА_1 виклику до державного виконавця на 25 лютого 2021 року, копія якого долучена до матеріалів подання, відсутні (а.с. 6).

З наданої відповіді Міністерства внутрішніх справ України видно, що транспортні засоби у боржника відсутні. Крім того,  ОСОБА_1  пенсію не отримує, на обліку в органах ДПС України не перебуває, місце роботи не відоме (а.с. 8 - 11). Запит про надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, щодо боржника ОСОБА_1 державним виконавцем не подавався.

Відповідно до повідомлення Державної прикордонної служби України від 02 червня 2021 року, ОСОБА_1 27 березня 2021 року перетнув кордон України, напрям перетину - на виїзд (а.с. 7).

Згідно з  ч. 1  та п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26 грудня 2003 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України.

Таким чином, подання повинно містити докази на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" (з подальшими змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Таким чином право державного виконавця на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього судовим рішенням зобов`язань.

З матеріалів справи видно, що головний державний виконавець звернулась до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, посилаючись на те, що заходи, направлені на виконання поставнови суду, не дають позитивного результату, боржник ухиляється від виконання покладених на нього судовим рішенням зобов`язань.

Розглядаючи подання та вирішуючи питання, чи дійсно боржник ухилявся від виконання постанови, суд виходить з положень ч. 5 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", де зазначені обов`язки боржника, зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Разом з тим, державним виконавцем не надано доказів на підтвердження умисного ухилення   ОСОБА_1 від виконання судового рішення, не вказано, які перешкоди державному виконавцеві вчинені з боку боржника для проведення виконавчих дій, обґрунтування ухилення боржника від виконання зобов`язання; не здійснено заходи щодо встановлення наявності у боржника нерухомого майна, відсутні документи, які б свідчили про направлення боржнику викликів до державного виконавця та отримання ним таких, а також отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження й інших документів. Подання не може ґрунтуватися на припущеннях.

Невиконання боржником самостійно зобов`язань не може свідчити про ухилення останнього від виконання покладених на нього судовим рішенням обов`язків, задоволення подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.

Крім того слід зауважити, що звернення державного виконавця до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України повинно застосовуватись до боржника як крайній захід, коли державним виконавцем вже виконані всі можливі дії щодо примусового виконання судового рішення, оскільки це веде до обмеження конституційного права громадянина на свободу пересування.

Отже, звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, державний виконавець не надала доказів того, що нею вчинено всі дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", а також того, що боржник ухиляється від виконання зобов`язань. За таких обставин підстави для тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України на даний час відсутні.

Керуючись ст. 260, 353, 441 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити у задоволенні подання головного державного виконавця Богородчанського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Здерко Марини Мирославівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                                                    Л.Я. Рибка