Справа № 2-215/2010 р.
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2 червня 2010 року смт. Веселинове
Миколаївської області
Веселинівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Орленко Л.О.,
при секретарі Крайнюкові М.М.,
за участю представника позивача Охріменко Л.Є.,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Веселинове цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго” до відповідпача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 144 грн. 71 коп.,
В С Т А Н О В И В:
Відкрите акціонерне товариство енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 144 грн. 71 коп.
В заяві зазначено, що Відкрите Акціонерне Товариство Енергопостачальна Компанія „Миколаївобленерго” та її структурний підрозділ філія Веселинівського району є уповноваженим державою органом з продажу електроенергії на території України і, зокрема, Веселинівського району.
Згідно з п. 1 Закону України „Про електроенергетику” від 16.10.1997 р. електроенергія є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу, а також згідно з п. 20 „Правил користування електроенергією для населення”, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999 р., споживач повинен вчасно проводити розрахунки за спожиту електроенергію. Але всупереч вимогам чинного законодавства відповідач своєчасно не проводив розрахунки за спожиту електроенергію, внаслідок чого склалася заборгованість в сумі 144 грн. 71 коп.
Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ВАТ ЕК „Миколаївобленерго” заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 144,71 грн., 51 грн. держмита та 30 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді.
В судовому засіданні представник ВАТ ЕК „Миколаївобленерго” Охріменко Л.Є. позовні вимоги уточнила, зазначивши, що на час подачі позову до суду за відповідачем існувала заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 144,71 грн., яку він сплатив добровільно 20.05.2010 року, проте залишилися не відшкодовані судові витрати, пов’язані з розглядом цивільної справи. Тому, відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме судовий збір – 51 грн. та 30 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково та пояснив, що дійсно за ним рахувалася заборгованість за спожиту електроенергію в розмірі 144, 71 грн., проте не мав змоги вчасно оплачувати вартість використаної електроенергії, але 20.05.2010 року заборгованість повністю сплатив та заборгованості за спожиту електроенергію не має. А тому просить відмовити у стягненні з нього судових витрат.
Заслухавши представника позивача Охріменко Л.Є., відповідача, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідач ОСОБА_2 є споживачем електричної енергії, на нього відкритий особистий рахунок № 222741 (а.с. 8). Відповідно до довідки ВАТ ЕК « Миколаївобленерго» станом на 1.04.2010 року заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту електроенергію становила 144,71 грн. (а.с. 6), про що сторони в судовому засіданні не заперечують.
20.05.2010 року відповідачем ОСОБА_2 заборгованість була повністю сплачена, що підтверджується квитанцією № 46 від 20.05.2010 року. Це також підтвердила в судовому засіданні представник позивача.
Таким чином, враховуючи, що відповідач задовольнив вимоги позивача та сплатив заборгованість за спожиту електроенергію і між сторонами в цій частині спору не має, то суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні вимоги щодо стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.
Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача.
Тому, оскільки понесені судові витрати позивачем підтверджуються платіжними дорученнями про їх сплату, і позивач просить стягнути їх з відповідача, то суд, з врахуванням вимог ч.1 ст.89 ЦПК України дійшов висновку про наявність законних підстав для стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 4, 6, 15, 60, 79, 88, 89, 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову Відкритого Акціонерного Товариства Енергопостачальна Компанія „Миколаївобленерго” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 144 грн. 71 коп. – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого Акціонерного Товариства Енергопостачальна Компанія „Миколаївобленерго” 51 (п’ятдесят одну) гривню судового збору та 30 (тридцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Веселинівський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Миколаївської області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення суду набуває законної сили протягом 10 днів з дня проголошення рішення, якщо не буде подано заяву про апеляційне оскарження.
Суддя Веселинівського районного суду
Миколаївської області Л.О. Орленко