Справа № 127/5278/21

       Провадження № 2/127/950/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2021                                                                         м. Вінниця

       Вінницький міський суд Вінницької області

       у складі головуючого судді Луценко Л.В.,

       при секретарі судового засідання Мутовкіній В.І.,

       за участю відповідача ОСОБА_1 ,

       розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 12 серпня 2006 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області між сторонами зареєстровано шлюб, про що 12 серпня 2006 року зроблено відповідний актовий запис №1982.

Під час перебування у шлюбі у сторін народилось троє доньок, а саме ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Спільне життя сторін не склалося, оскільки останні мають несумісні характери та різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння, повага один до одного. Сторони разом не проживають, не ведуть спільне господарство та фактично припинили шлюбні відносини. Подальше формальне збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам та інтересам дитини, тому позивач вирішив звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03 березня 2021 року клопотання позивача задоволено, відстрочено сплату судового збору за даним позовом до ухвалення судового рішення у справі.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08 квітня 2021 року клопотання відповідача про надання строку на примирення сторін задоволено частково, надано сторонам строк для примирення тривалістю 2 місяці, на час примирення провадження у справі зупинено.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08 червня 2021 року провадження у справі поновлено у зв`язку із закінченням наданого строку на примирення сторін.

Позивач ОСОБА_2 до судового засідання не з`явилася, однак раніше надала суду заяву про розгляд справи у його відсутність, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, оскільки наданий судом строк для примирення жодного результату не дав.

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав, заперечив щодо розірвання шлюбу, оскільки бажає зберегти сім`ю.

Заслухавши пояснення відповідача та дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Так, у судовому засіданні достовірно встановлено, що 12 серпня 2006 року сторони зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, про що 12 серпня 2006 року складено актовий запис №1982 відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 12 серпня 2006 року. Дошлюбне прізвище дружини - " ОСОБА_5 " (а.с.3).

     Від шлюбу у сторін є троє доньок, а саме ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується їх свідоцтвами про народження (а.с.7-9).

           Спільне подружнє життя сторін не склалося, оскільки останні мають несумісні характери та різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння, повага один до одного. Сторони разом не проживають, не ведуть спільне господарство та фактично припинили шлюбні відносини. Подальше формальне збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам та інтересам їх дитини, сім`я сторін розпалася і зберегти її неможливо, під час розгляду справи у суді сторони також не досягли згоди щодо збереження сім`ї, наданий судом строк на примирення позитивного результату не дав.

     Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

    Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

     У п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" звернуто увагу судів на те, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей. Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.

Згідно зі статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Як вказувалось вище, наданий судом у даній цивільній справі строк на примирення сторін позитивного результату не дав, фактично у сторін була процесуальна можливість досягнути примирення протягом більше ніж двох місяців, якою вони не скористалися.

Частиною 1 статті 24 СК України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Частина перша статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.

При цьому, суд звертає увагу сторін на положення ч.3-4 ст.56 СК України, відповідно до яких кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в частині 1 підпункту «с», «однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання».

Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.06.2019 № 605/434/18 (61-3235св19).

Суд враховує, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, що, у свою чергу, свідчить про її стійке бажання розлучитися і не мати сімейних (шлюбних) стосунків із відповідачем. Примушування одного з подружжя до перебування у шлюбі, який проти цього заперечує, порушуватиме його законні права та інтереси і суперечитиме вимогам закону.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що шлюб між сторонами носить формальний характер, що підтверджується матеріалами справи, а подальше спільне проживання у шлюбі стало неможливим, оскільки взаєморозуміння між сторонами втрачено і збереження шлюбу буле суперечити інтересам позивача, а також положенню ст. 51 Конституції України, відповідно до якого шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. При таких обставинах шлюб підлягає розірванню.

     Судові витрати слід стягнути з відповідача на користь держави, оскільки при подачі позову судом було відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, як вказувалось вище.

На підставі викладеного, керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 24, 55-56, 104, 105, 110, 112, 113 СК України, ст.ст. 4, 7, 10, 76-82, 89, 133, 141,  206, 211, 263-265, 273-279ЦПК України, суд,

       ВИРІШИВ:

       Позов задовольнити.

       Шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , зареєстрований 12 серпня 2006 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, про що 12 серпня 2006 року зроблено відповідний актовий запис №1982, - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн 00 коп (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду складено 11 червня 2021 року.

Суддя