Справа № 2-а-107\2010 р.  

                                   П О С Т А Н О В А  

                             І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И  

     03 червня 2010 року                                 м.Звенигородка

      Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:  

           головуючого судді                     Іванова А.А.

           при секретарі                         Дрига А.В.                                                                                          

  з участю:представника позивача                 ОСОБА_1                

    розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Звенигородка адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВДАІ з обслуговування адміністративної території м.Стрий ГУМВС України у Львівській  області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,  

                                    в с т а н о в и в:  

    Позивач ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому вказав, що  04 травня 2010 року о 16 годині під час керування  автомобілем “volkswagen LT28”, державний номер НОМЕР_1, рухаючись по м.Стрий ОСОБА_2 був зупинений старшим інспектором ДПС ВДАІ м.Стрий лейтенантом міліції Хваловим О.П. На місці зупинки відповідач склав протокол про адміністративне правопорушення, де було зазначено, що ОСОБА_2 04.05.2010 року о 16 годині в м.Стрий на нерегульованому перехресті вул.Болехівська-Сколівська керуючи автомобілем “volkswagen LT28”, державний номер НОМЕР_1, не надав дорогу автомобілю, який наближався до даного перехрестя по головній дорозі праворуч, коли сам повертав ліворуч на другорядну дорогу. Крім того, безпосередньо після складання протоколу на місці зупинки відповідачем було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення ВС №103394, відповідно до якої на нього було накладено штраф в розмірі 425 грн. за скоєння  адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП. Позивач вважає постанову незаконною і такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав. Відповідно до ч.2 ст.256 КУпАП протокол підписується особою, яка його склала і особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, при наявності свідків протокол може бути підписано також і цими особами. Оскільки позивач був зупинений в людному місці, у відповідача була можливість залучити до підписання протоколу свідків, учасника дорожнього руху, якого він ніби не пропустив при здійсненні маневру, але цього зроблено не було, а отже, все викладене в протоколі є суб’єктивною думкою відповідача. Постанова була винесена на місці зупинки, незважаючи на те, що КУпАП не передбачає можливості винесення постанови про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 на місці вчинення правопорушення. Це призвело до того, що позивач не зміг скористатися правами, наданими йому ч.1 ст.268 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення взагалі не складався. Тому позивач просить суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 04.05.2010 року, винесену старшим інспектором ДПС ВДАІ м.Стрий лейтенантом міліції Хваловим О.П., відповідно до якої на ОСОБА_2 було накладено штраф в розмірі 425 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а також просить справу закрити.  

   В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.  

   Представник ВДАІ з обслуговування адміністративної території м.Стрий ГУ МВС України у Львівській області в судове засідання не з’явився по не відомій суду причині. Про день час та місце слухання справи повідомлявся завчасно. Згідно п.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і  місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

   Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

   Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються ї вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

   Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Стаття 7 КпАП України, передбачає ніхто не  може  бути  підданий  заходу  впливу  в  зв'язку  з адміністративним  правопорушенням  інакше  як  на  підставах  і  в порядку, встановлених законом. Відповідно до статті 251 КпАП України доказами в справі про адмінправопорушення, є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення. Це пояснення особи, яка притягається, потерпілих, свідків, висновки експерта, речові докази, показання технічних приладів. Стаття 268 КпАП України передбачає права особи, яка притягається до адмінвідповідальності. А саме, мати право ознайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися допомогою адвоката. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адмінвідповідальності.  

    Судом встановлено, що при винесенні постанови від 04.05.2010 року, старшим інспектором ДПС ВДАІ м.Стрий л-м міліції Хваловим О.П. порушено вимоги ст.251, ст.268 КпАП України.  

     Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем доказів на підтвердження  правомірності свого рішення судові не надано, а надана позивачем постанова не може бути належним доказом вини у вчиненні адміністративного правопорушення, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

    Згідно  до ст.293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може прийняти рішення про скасування постанови і закриття провадження у справі.  

     Оскільки в судовому засіданні не достовірно встановлено факт вчинення правопорушення ОСОБА_2, то суд вважає за необхідне провадження у справі закрити в зв'язку з відсутністю події та складу правопорушення.  

    На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.4-9,13,14,159,160,161,162,163 КАС України, ст.ст.247,292,293 КУпАП, суд -  

                                п о с т а н о в и в:  

      Адміністративний позов ОСОБА_1 до ВДАІ з обслуговування адміністративної території м.Стрий ГУМВС України у Львівській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

      Скасувати постанову старшого інспектора  ДПС ВДАІ м.Стрий лейтенанта  міліції Хвалова о.п. про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.122 КоАП України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 425  гривень.  

     Провадження у адміністративній справі відносно ОСОБА_2 закрити в зв’язку з відсутністю події та складу правопорушення.  

Від сплати державного мита позивач звільнений на підставі ч.4 ст. 288 КУпАП.

Копію постанови направити відповідачу.    

    Постанову може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду.

    Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Заява та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Звенигородський районний суд, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою до апеляційної  інстанції.

    Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви, або апеляційної скарги, якщо такі подані не були.

                Суддя