ПОСТАНОВА

іменем України

01 червня 2021 року                                                                м. Кропивницький

справа № 383/301/20

провадження № 22-ц/4809/907/21

       Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Черненка В.В.

за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 18 січня 2021 року у складі судді Адаменко І.М.,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2020 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним.

В обґрунтування заявленого позову посилався на те, що 10.07.2019 позивачем на ОСОБА_4 та ОСОБА_5 була видана нотаріально посвідчена довіреність, якою він уповноважував довірителів оформити документи на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею до 2,0 га та здійснити пошук особи, що візьме вказану земельну ділянку в оренду зі сплатою орендної плати у розмірі 7000 грн щороку. У листопаді 2019 року через свого представника він дізнався, що на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області від 25.09.2019 №11-5488/14-19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» став власником земельної ділянки кадастровий номер 3520884000:02:000:5304, загальною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Костомарівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області.

Як учаснику АТО йому було відомо про шахрайські дії з земельними ділянками, тому він вирішив припинити дію довіреності, проте за інформацією з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна встановлено, що земельна ділянка відповідно до договору купівлі-продажу за №4558 від 11.10.2019, посвідченого приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Бабіч Л.Ю. перейшла у власність ОСОБА_2 .

Зазначав, що своєї згоди на продаж земельної ділянки не надавав, грошові кошти від продажу не отримував. Вважає дії його представника за довіреністю та відповідача зловмисною домовленістю, оскільки дії вчинені всупереч його волі. Так, позивач не знав, що на його ім`я була оформлена земельна ділянка, не збирався здійснювати продаж земельної ділянки та вважав, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення не може бути продана у зв`язку з дією мораторію на її продаж, з позивачем не погоджувалися умови продажу, кошти він не отримував. З огляду на зазначені обставини просив визнати договір купівлі-продажу недійсним.

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 18 січня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення його позову у повному обсязі. Посилався на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи.

Правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористалася.

У засіданні апеляційного суду ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач та його представник у судове засідання апеляційного суду не з`явилися. Про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином. Про причини неявки суду не повідомили. Колегія суддів постановила ухвалу про слухання справи у відсутності сторін на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що 10.07.2019 приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциною Н.В. посвідчена довіреність за №1261, згідно з якою ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_4 та ОСОБА_5 бути представниками в будь-яких органах, установах, підприємствах та організаціях з питань виділу, приватизації, оформлення, державної реєстрації права власності на земельну ділянку орієнтовною площею 2 гектари для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Кіровоградської області з правом визначати представникам на власний розсуд місце знаходження земельної ділянки, її розмір, межу, площу та будь-які інші умови. Після цього надано право представникам користуватися та розпоряджатися цією ж земельною ділянкою (здачу в оренду, позичку, продажу, міни, укладення договорів емфітевзису, суперфіцію, а також будь-яких інших цивільно-правових правочинів, угод, дозволених законодавством) за ціну та на умовах за своїм розсудом, при цьому всі істотні та факультативні умови договорів, в тому числі, але не виключно, строк дії договорів оренди та розмір орендної плати, суму, за яку буде продаватися земельна ділянка тощо, представник вправі визначати самостійно згідно їх попередніх домовленостей. Довіреність видана з правом передачі повноважень третім особам, строком на п`ять років та дійсна по десяте липня дві тисячі двадцять четвертого року включно (а.с.7).

Згідно з  наказом   Головного  управління Держгеокадастру  в Кіровоградській області №11-5488/14-19-СГ  від 25.09.2019  року «Про  затвердження документації  із землеустрою  та надання  земельної ділянки  у власність»   ОСОБА_1   надано у  власність земельну  ділянку площею  2  га (кадастровий номер 3520884000:02:000:5277)   із земель  сільськогосподарського призначення  для ведення  особистого селянського  господарства,  розташовану на  території Костомарівської сільської ради  Бобринецького  району  Кіровоградської  області   (а.с.8).

За змістом інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта 04.10.2019 року за номером 18351261 здійснено запис про право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3520884000:02:000:5304 за ОСОБА_1 (а.с.51).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 11 жовтня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Бабіч Л.Ю.,  ОСОБА_5 , яка діяла на підставі зазначеної довіреності від 10 липня 2019 року, продала земельну ділянку, кадастровий номер 3520884000:02:000:5304 загальною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Костомарівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.47-49).

Як убачається з інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 11 жовтня 2019 року земельна ділянка з кадастровим номером 3520884000:02:000:5304 загальною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства належить ОСОБА_2 (а.с.12).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3520884000:02:000:5304 загальною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Костомарівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області від 11 жовтня 2019 року, зареєстрований у реєстрі за №4558, посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Бабіч Л.Ю., зареєстрований відповідно до вимог закону та укладений від імені позивача уповноваженою ним особою на підставі довіреності, а тому позовні вимоги є необґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з такого.

Статтею 215 Цивільного кодексу України  передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені у статті 203 Цивільного Кодексу України, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

За загальним правилом довірена особа, яка виступає від імені довірителя, зобов`язана діяти в її інтересах добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Статтею 248 ЦК України визначено, що представництво за довіреністю припиняється у тому числі у разі скасування довіреності особою, яка її видала. У разі припинення представництва за довіреністю представник зобов`язаний негайно повернути довіреність.

Відповідно до статті 249 ЦК України особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення.

Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 ЦК України).

Згідно із частиною третьою статті 215 ЦК України у разі, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з частиною першою статті 232 ЦК України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Для задоволення позовних вимог за статтею 232 ЦК України, на підставі якої заявлено позов ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_1 , необхідно на підставі певних доказів встановити, що представник за правочином вступив у зловмисну домовленість із другою стороною і діє при цьому у власних інтересах або в інтересах інших осіб, а не в інтересах особи, яку представляє.

У пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»  судам роз`яснено, що для визнання правочину недійсним на підставі  ст.232 ЦК України  необхідним є  встановлення умислу  в діях  представника:  представник усвідомлює,  що вчиняє  правочин всупереч  інтересам довірителя  та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя. При цьому не має значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю.

Тобто, для визнання недійсним правочину, вчиненого в результаті зловмисної домовленості, необхідно встановити факт зловмисної домовленості представника з іншою особою (свідоме вчинення правочину всупереч інтересам довірителя), наявність збитків та причинний зв`язок між зловмисною домовленістю та завданими збитками.

Судом першої інстанції встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3520884000:02:000:5304 загальною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Костомарівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, укладено 11.10.2019, зареєстровано приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Бабіч Л.Ю. в реєстрі за №190412815, було підписано представником позивача ОСОБА_5 на підставі довіреності, виданої приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциною Н.В. за реєстровим номером 4558.

Вказаною довіреністю ОСОБА_1  уповноважив ОСОБА_5 бути його представником, користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою, кадастровий номер 3520884000:02:000:5304, загальною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Костомарівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, (здавати в оренду, позичку, продажу, міну, укладення договорів емфітевзису, суперфіцію, а також будь-яких інших цивільно-правових правочинів, угод, дозволених законодавством) за ціну та на умовах за своїм розсудом, при цьому всі істотні та факультативні умови договорів, в тому числі, але не виключно, строк дії договорів оренди та розмір орендної плати, суму, за яку буде продаватись земельна ділянка, тощо, представник вправі визначати самостійно.

Вищевказані особи мали оформити документи на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею до 2,0 га при цьому конкретне місце знаходження земельної ділянки, її розмір, межі, площу та будь-які інші умови представники вправі визначати на власний розсуд, а також будь-які інші умови представники вправі визначати на власний розсуд. після чого надано право на користування та розпорядження цією ж земельною ділянкою, як-то здачу в оренду, позичку, продаж, міну, укладення договорів емфітевзису, суперфіцію та будь-яких інших цивільно-правових угод, дозволених законодавством за ціною та на умовах за своїм розсудом.

У подальшому позивачем було прийнято рішення про припинення дії довіреності. Однак, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 27.11.2019 року №190412815 земельна ділянка відповідно до договору купівлі - продажу, серії та номер 4558 від 11.10.2019 року посвідченого приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Бабіч Л.Ю. перейшла у власність ОСОБА_2 . Зазначав, що згоди на продаж земельної ділянки не надавав, грошові кошти від такого продажу не отримував.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що позивач та його представник не довели належними та допустимими доказами, що оспорюваний договір купівлі-продажу земельної ділянки від 11 жовтня 2019 року, зареєстрований в реєстрі за №4558, укладений ОСОБА_5 суперечить інтересам ОСОБА_1 , та розходиться з волею довірителя та волевиявленням повіреного щодо укладення такого договору, оскільки ним добровільно була підписана довіреність на ім`я ОСОБА_5 , яка посвідчена нотаріально приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциною Н.В. за реєстровим номером 1261, згідно з якою він уповноважив останню на продаж земельної ділянки з правом підписання за нього та отриманням коштів.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджено обставини, що мають значення для справи, висновки суду відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги також не спростовують правильність висновків оскаржуваного рішення, оскільки ці доводи зводяться до посилання на ті ж самі обставини та наведення обґрунтувань заявлених вимог, які вказані у позовній заяві позивача, яким суд першої інстанції надав належну оцінку в оскаржуваному рішенні і колегія суддів повністю погоджується із цією оцінкою та прийнятим рішенням у даній цивільній справі.

Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому на підставі  статті 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргуОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 18 січня 2021 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10 червня 2021 року.

Головуючий суддя         О.І. Чельник

Судді C.М. Єгорова

В.В. Черненко