УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  01  червня 2010 року                       м. Вінниця

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області  в складі:

Головуючого Колоса С.С.      

суддів: Іващука В.А., Вавшка В. С.

при секретарі: Кирилюк Л. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6  про зменшення розміру аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_6  на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від   26  березня 2010 року,  -

В с т а н о в и л а :

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від  26  березня 2010 року  зазначений позов задоволено частково .

Зменшено розмір аліментів, які стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6  на утримання дочки ОСОБА_7  з  1 / 4  до  1 / 6 частини всіх видів заробітку  .

В інших вимогах відмовлено  .

Своє рішення суд мотивував тим, що надані позивачем докази дають підстави для зменшення розміру стягнених з нього аліментів на утримання дочки.  

У апеляційній скарзі ОСОБА_6  просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в позовних вимогах ОСОБА_5  відмовити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недотримання норм матеріального та порушення норм  процесуального права .

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши позивачку, яка просить рішення скасувати з підстав викладених у скарзі, відповідача, який просить рішення залишити без змін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав .

          Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права .

         Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав .

         Задовольняючи позовні вимоги, судом першої інстанції дано належну оцінку наданим по справі доказам .

         Так, судом встановлено, і не заперечується сторонами, що попередніми рішеннями судів з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6  стягуються аліменти на утримання повнолітніх дочки ОСОБА_7  в розмірі  1 / 4  всіх видів доходів та сина ОСОБА_8  в розмірі  1 / 3 частини всіх видів доходів  ( а. с. 6, 7 ), що в цілому складає більшу  50 % його заробітку .

         Давши належну оцінку зазначеному, а також доказам, які вказують на скрутний матеріальний стан позивача, а саме, що є інвалідом третьої групи, хворіє та іншим ( а. с. 15 – 18 ), суд прийшов до обгрунтованого висновку про необхідність зменшення розміру стягнення аліментів на дочку  до  1 / 6 частини всіх видів доходів. При цьому стягнення аліментів на утримання двох дітей складає на користь ОСОБА_6  складає в цілому  50 %  всіх видів доходів, що отримує ОСОБА_5  .

         Твердження викладені у скарзі висновку суду першої інстанції не спростовують .

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін .

   На підставі викладеного керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

   У х в а л и л а  :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 –  відхилити .

Рішення  Ленінського районного суду м. Вінниці від  26  березня 2010 року  - залишити без змін  .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення .

Протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України .

                  Судді:

                                   З оригіналом згідно  :