АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-3338 Головуючий у 1 інстанції 2010 р. Геєць Ю.В.
Суддя-доповідач: Калашнікова О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“03” червня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Калашнікової О.В
Суддів : Онищенко Е.А.
ОСОБА_3
При секретарі: Черненко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_4
на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від “24” березня 2010 року по справі за позовом
ОСОБА_5 до Житлово-будівельного кооперативу „Електрон-2”, ОСОБА_4, 3-тя особа: ОП ЗМБТІ про визнання права власності в порядку спадкування за законом та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Житлово-будівельного кооперативу „Електрон-2” про встановлення факту знаходження у шлюбних відносинах, встановлення права користування квартирою, -
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2008 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ЖБК „Електрон-2”, 3-ті особи: ОСОБА_4, ОП ЗМБТІ про встановлення родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом, який в ході судового розгляду справи уточнив.
В позові зазначав, що його рідна сестра проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 Зазначена квартира належала ЖБК „Електрон-2” і її вартість була остаточно сплачена у грудні 1980 року, але право власності у встановленому законом порядку ОСОБА_6 не зареєструвала. У ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6 померла, на час її смерті у зазначеній квартирі проживала та була зареєстрована її донька та племінниця позивача – ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Посилаючись на те, що ОСОБА_7 постійно проживала у спірній квартирі після смерті матері, але право на спадщину у встановленому порядку не оформила, а він є єдиним спадкоємцем ОСОБА_7, ОСОБА_5 просив суд визнати за ОСОБА_7 право власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_6, визнати за ним право власності на зазначену вище квартиру в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, зобов’язати ОП ЗМБТІ зареєструвати право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_5
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ЖБК „Електрон-2”, 3-ті особи: ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
В позові зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_7, з якою він знаходився у фактичних шлюбних відносинах з червня 2002 року по день її смерті. З червня 2002 року він, за згодою ОСОБА_7 та її матері ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, поселився у квартиру АДРЕСА_1, як член сім’ї наймача. Спірна квартира знаходиться у власності ЖБК „Електрон-2”, відповідальним наймачем квартири була ОСОБА_6 Посилаючись на те, що він вселявся у квартиру, як член сім’ї наймача, постійно після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_7 постійно проживає у спірній квартирі, сплачує комунальні послуги, має намір стати членом ЖБК „Електрон-2”, позивач просив суд встановити факт родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, в період з червня 2002 року по 05 лютого 2008 року, як чоловіка та жінки без шлюбу та факт постійного проживання в АДРЕСА_1 як члена сім’ї, визнати за ним право постійного користування зазначеною квартирою як члена сім’ї померлих ОСОБА_6 та ОСОБА_7
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 березня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково. Визнано право власності за ОСОБА_7 в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Визнано за ОСОБА_5 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено. Позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Встановлено факт проживання однією сім’єю ОСОБА_4 та ОСОБА_7 як чоловіка та жінки без шлюбу з 2002 року по 05 лютого 2008 року. Позовні вимоги ОСОБА_4 в іншій частині залишено без задоволення.
Не погоджуючись частково з рішенням суду ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати частково та постановити нове рішення, яким визнати за ним факт постійного проживання та користування квартирою АДРЕСА_1, а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовити.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у судовому засіданні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною 3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку, він не заявив про відмову від неї.
Як роз’яснено в п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про спадкування” у разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому, входить до складу спадщини на загальних підставах. Якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди
Як встановлено судом першої інстанції і зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи, ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, проживала у кв. АДРЕСА_1 і була членом ЖБК „Електрон-2”. Пай за квартиру нею було сплачено в повному обсязі ще в грудні 1980 року, у зв’язку з чим на підставі ст. 15 Закону України „Про власність” ОСОБА_6 набула право власності на зазначену вище квартиру.
У спірній квартирі разом із ОСОБА_6 була зареєстрована та проживала її донька, ОСОБА_7, яка на підставі ст. 1268 ЦК України фактично прийняла спадщину у вигляді квартири АДРЕСА_1 шляхом постійного проживання разом зі спадкодавцем у зазначеній квартирі.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7 померла. Після її смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. ст. 1258, 1261, 1262, 1263 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.
Як роз’яснено в Постанові Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про спадкування” проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі статті 1261 ЦК України.
Судом першої інстанції встановлено і в цій частині рішення суду не оскаржується, що ОСОБА_4 та ОСОБА_7 проживали однією сім’єю як чоловік та жінка без шлюбу з 2002 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року, між тим проживання однією сім’єю ОСОБА_7 та ОСОБА_4, не є підставою для виникнення для останнього права на спадкування за законом у першу чергу після померлої ОСОБА_7
Отже, спадкоємці, які б відносилися до першої та другої черги, у ОСОБА_7 відсутні. ОСОБА_5 є дядьком померлої ОСОБА_7 і як спадкоємець третьої черги після померлої племінниці у строк передбачений ст. 1270 ЦК України звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Враховуючи наведені обставини справи та вимоги чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Висновок суду першої інстанції про залишення без задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про визнання за ним права користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 також є обґрунтованим. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 проживаючи разом із ОСОБА_7 у спірній квартирі, зберігав за собою право користування іншим жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_2, про що свідчать відмітки у паспорті про його реєстрацію за вказаною адресою з 25.05.2001 року, та про зняття з реєстрації за вказаною адресою під час розгляду цієї справи у суді, 24.07.2009 року.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, встановив дійсні правовідносини сторін та постановив законне та обґрунтоване рішення. Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від “24” березня 2010 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: