АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 червня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючої: Щолокової О.В.
Суддів: Міхасішина І.В., Вавшка В.С.,
При секретарі: Зозулі Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області на постанову Гайсинського районного суду Вінницької області від 09 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Гайсинському районі про зобов’язання нарахувати щомісячну доплату до пенсії як дитині війни,-
в с т а н о в и л а :
В липні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Гайсинському районі про зобов’язання управління Пенсійного фонду України Гайсинського району у Вінницькій області провести перерахунок відповідно до чинного законодавства та виплатити недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу з 01.01.2006 року по час звернення до суду в розмірі, передбаченому Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Гайсинського районного суду Вінницької області від 09 вересня 2009 року позов задоволено. Визнано бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Гайсинському районі протиправною, в частині не нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі, встановленому ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», за період з 01 липня 2008 року по 01 вересня 2009 року. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Гайсинському районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», та провести відповідні виплати з 01 липня 2008 року по 01 вересня 2009 року з урахуванням проведених виплат. Судові витрати компенсовано за рахунок державного бюджету України.
В апеляційній скарзі УПФ України в Гайсинському районі Вінницької області просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що дана скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
По справі встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким визначено статус дитини війни, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1 (а.с. 7).
Положенням ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. (у редакції, чинній до 01 січня 2008 року) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Однак, згідно з пунктом 17 ст. 77 Закону України від 20 грудня 2005 р. «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. зупинено на 2006 р.
Її дію відновлено Законом України від 19 січня 2006 р. «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Із положень Закону України від 20 грудня 2005 р. «Про Державний бюджет України на 2006 рік» виключено пункт 17 ст. 77 вказаного вище Закону, а новою редакцією ст. 110 цього ж Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р., запроваджуються у 2006 р. поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Між тим, Кабінет Міністрів України протягом 2006 р. не приймав рішення на виконання вимог ст. 110 Закону України від 20 грудня 2005 р. «Про Державний бюджет України на 2006 рік».
Отже, пільги для дітей війни, передбачені ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р., безпосередньо у 2006 р. запроваджено не було.
В свою чергу, пунктом 12 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 р. «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. зупинено на 2007 р. із урахуванням ст. 111 названого вище Закону.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 р. № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 р. «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 р. дію ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. із урахуванням ст. 111 цього ж Закону.
При цьому, підпунктом 2 пунктом 41 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 р. «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» норми ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни викладено в новій редакції. А саме дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до ч.4 ст. 14 Закону України від 22.10.1993 року №3551- XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії,
З 01.01.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 по серпень 2009 року включно позивачу було нараховано та виплачено зазначене підвищення встановленого розміру, що підтверджується відповідними довідками УПФ України в Гайсинському районі від 26.08.2009 року №№1702, 1703 (а.с. 28-29). підвищуються на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни, внесені підпунктом 2 пунктом 41 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 р. «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Розмір мінімальної пенсії за віком згідно ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (№1058-IV) встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Законом, який визначає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у даному випадку є Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік».
Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли в грудні 2008 року.
Таким чином, ОСОБА_1 має право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р., як дитина війни з 22 травня 2008 року по вересень 2009 року.
При цьому, на виконання вимог п.2 ч.1 ст. 161 КАС України судом першої інстанції було вирішено питання щодо пропуску строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст. 99 КАС України, в частині позовних вимог за період з 01.01.2006 року по 01.07.2008 року та оцінивши докази у справі, за своїм внутрішнім переконанням, визнано причину пропуску строку звернення до суду неповажною, та задоволено вимоги позивача за період з 01.07.2008 року по 01.09.2009 року, виходячи з того, що позивач звернувся до суду 31.07.2009 року.
Таким чином, суд першої інстанції, повно та всебічно дослідив обставини спору, дав належну оцінку наявним доказам, а тому прийшов до обґрунтованого висновку про те, що УПФ України в Гайсинському районі Вінницької області як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсії та доплат до них, повинен був діяти відповідно до вимог ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. і здійснити відповідні перерахування. Однак, відповідач у порушення зазначених положень цього Закону таких нарахувань не проводив, а тому висновок суду першої інстанції про визнання дій відповідача щодо недонарахування та недоплати позивачу підвищення до пенсії неправомірними є обґрунтованим.
За таких обставин, суд першої інстанції з урахуванням правової позиції Конституційного Суду України та вимог ч.2 ст. 99 КАС України, дійшов обґрунтованого висновку про те, що такий перерахунок пенсії ОСОБА_1. повинен бути проведений з 01.07.2008 року по 01.09.2009 року.
Постанова суду є законною та обґрунтованою, прийнятою з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування не вбачається.
Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області відхилити.
Постанову Гайсинського районного суду Вінницької області від 09 вересня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення та з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
З оригіналом вірно: