ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2021 року Справа №906/219/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І. , суддя Павлюк І.Ю.

при секретарі судового засідання - Єфімчук А.І.

за участю представників сторін:

позивача - Клименко О.В., довіреність №18-0011/55548 від 02.10.2020 р.

відповідача - не з`явився;

третьої особи - не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Коростенський м`ясокомбінат" на рішення Господарського суду Житомирської області від 08.04.2021 р. у справі № 906/219/18 (суддя Лозинська І.В., повний текст рішення 14.04.2021 р.)

за позовом Національного банку України

до Приватного акціонерного товариства "Коростенський м`ясокомбінат"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "Комерційного банку "Фінансова ініціатива"

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 08.04.2021 р., з врахуванням ухвали про виправлення описки від 26.04.2021 р., позов задоволено. В рахунок часткового погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" перед Національним банком України за кредитним договором №52 від 23.10.2008 та договорами про внесення змін до нього в загальній сумі 746 006 575,33 грн з яких, 680 000 000,00 грн. боргу за кредитом; 66 006 575,00 грн боргу за процентами (станом на 05.12.2017).":

- звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 02.12.2009, укладеним між Національним банком України та ВАТ "Коростенський м`ясокомбінат" (правонаступник - Приватне акціонерне товариство "Коростенський м`ясокомбінат", посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мойсеєнко Т.О., зареєстрованим в реєстрі №3280 та за такими договорами про внесення змін та доповнень до іпотечного договору: №1 від 18.03.2010, №2 від 07.06.2012, №3 від 28.11.2012 на цілісний майновий комплекс за адресою: Житомирська область, м. Коростень, вул. Сергія Кемського, 54Б, в тому числі:

1 - літ. А, головний виробничий корпус, загальною площею 9050,8 кв.м.; в тому числі, 2 - літ. А, ковбасний цех загальною площею 1706,2 кв.м.; 3 - літ. А, м`ясожировий цех, загальною площею 7344,6 кв. м.; 4 - літ. Б. адмінкорпус, загальною площею 1264, 5 кв. м., в тому числі, 5 - літ. Б, контора і їдальня, загальною площею 670,0 кв. м.; 6 - літ. Б, побутовий корпус, загальною площею 594,5 кв.м.; 7 - літ. В, блок підсобного приміщення, загальною площею 369,1 кв. м.; 8 - літ. У, санітарна бойня, загальною площею 167,7 кв. м.; 9 - літ. З, контора скотобази, загальною площею 53,4 кв. м.; 10 - літ. К, котельня, загальною площею 467,9 кв.м.; 11 - літ. Г, трансформаторна підстанція, загальною площею 63,5 кв. м.; 12 - літ. Х, водонапорна станція, загальною площею 5,4 кв.м.; 13 - літ. Л,Т, насосна станція для води, для стоків, загальною площею 36,1 кв.м.; 14 - літ. Н, жироловка, загальною площею 95,7 кв.м.; 15 - літ. Ф, заглублений склад, загальною площею 173,0 кв.м.; 16 - літ. Р, склад, загальною площею 853,4 кв.м.;17 - №, огорожа, загальною площею 4242 кв.м., що належить Приватному акціонерному товариству "Коростенський м`ясокомбінат" на праві власності на підставі спільного рішення про створення акціонерного товариства № 319-КАТ від 26.12.1996 Регіонального відділення ФДМУ по Житомирській області та організації орендарів відокремленого структурного підрозділу Житомирського орендного обласного підприємства м`ясної промисловості - Коростенського м`ясокомбінату; право власності на предмет іпотеки зареєстроване в КП "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради 19.02.2001, номер запису 121, в книзі 1, реєстровий №463414 шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", за початковою ціною 33 895 300,00грн.

Пунктом 3 рішення Господарського суду Житомирської області від 08.04.2021 р. у справі №906/219/18 стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Коростенський м`ясокомбінат" на користь Національного банку України 508 429,50 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Житомирської області від 08.04.2021 р. у справі №906/219/18 в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Коростенський м`ясокомбінат" на користь Національного банку України 508 429,50 грн. судового збору скасувати та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким стягнути з Приватного акціонерного товариства "Коростенський м`ясокомбінат" 1 700,00 грн. судового збору.

Апелянт вважає, що Господарським судом Житомирської області при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Апелянт зазначає, що Господарський суд Житомирської області дійшов помилкового висновку, що позовні вимоги є вимогами майнового характеру в той час як позовні вимоги були заявлені як немайнові.

Правова позиція, викладена у Постанові Великої Палати від 26 лютого 2019 року (справа № 907/9/17) про те, що позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер, не може бути застосована до позовних вимог у цьому провадженні, оскільки позовні вимоги мають різне походження, що потребує іншого правового вирішення:

Так, п. 8.13. Постанови визначає, що зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.

Процедури звернення стягнення на заставлене майно та звернення стягнення на предмет іпотеки регулюються різними Законами.

Отже, судом не можуть бути вирішені вимоги які носять лише потенційно можливий характер щодо визначення вартості майна у межах процедури виконавчого провадження, як вимоги майнового характеру.

Господарським судом Житомирської обл. не визначено мінімального обсягу майбутнього виконання відповідачем взятого на себе зобов`язаний із погашення боргу за рахунок предмета .іпотеки, а визначено лише фактичне існування загального борід' перед позивачем. З огляду на де, вирішені позовні вимоги є немайновими, а тому суд неправильно визначив розмір судового збору, якій підлягав стягненні© з відповідача.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції повинен був стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 1 600,00 гри.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Коростенський м`ясокомбінат" на рішення господарського суду Рівненської області від 08.04.2021 р. у справі № 906/219/18. Розгляд апеляційної скарги призначено на 24.05.2021 р. об 10:30год.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2021 р. задоволено клопотання представника Національного банку України про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №906/219/18.

18.05.2021 р., на адресу апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 08.04.2021 р. у справі №906/219/18 в оскаржуваній частині залишити без змін.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24 травня 2021 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 07 червня 2021 р.

В судове засідання 07.06.2021 з`явився представник Національного банку України, представники відповідача та третьої особи не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Про час та дату судового засідання сторони були повідомлені належним чином.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні у відповідності до вимог статті 269 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Колегія суддів заслухавши в судовому засіданні представника позивача розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Національний банк України звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до ПАТ "Коростенський м`ясокомбінат" (з врахуванням заяви про усунення недоліків (а. с. 66 - 68 у т. 1) про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 02.12.2009 на цілісний майновий комплекс в рахунок часткового погашення боргу ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" перед НБУ за кредитним договором №52 від 23.10.2008 на загальну суму 746 006 575,33 грн. та встановлення способу реалізації вказаного предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури ВП за початковою ціною 33895300,00 грн. (без ПДВ).

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 17.04.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання; залучив до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива".

Ухвалою від 23.01.2019 господарський суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до розгляду по суті (а. с. 176-177 т. 4).

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 23.01.2019 суд повернув з Держбюджету України позивачу частину надмірно судового збору у сумі 97 923,00 грн. за заявою та оригінал меморіального ордеру №1539002704 (#1826417001) від 19.03.2018 (а. с. 178 у т. 4).

Під час розгляду справи №906/219/18 судом першої інстанції неодноразово зупинялося провадження у справі, у зв`язку з надходженням апеляційних та касаційних скарг.

Розглянувши позовні вимоги Господарський суд Житомирської області дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з Приватного акціонерного товариства "Коростенський м`ясокомбінат" на користь Національного банку України 508 429,50 грн. судового збору.

Рішення суду першої інстанції в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Коростенський м`ясокомбінат" на користь Національного банку України 508 429,50 грн. судового збору мотивоване тим, що при поданні позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 606 352,50 грн., про що свідчить меморіальний ордер №1539002704 (#1826417001) від 19.03.2018 на загальну суму 606 352,50 грн. (а. с. 12 у т. 1).

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 23.01.2019 суд повернув з Держбюджету України позивачу частину надмірно судового збору у сумі 97 923,00 грн. за заявою та оригінал меморіального ордеру №1539002704 (#1826417001) від 19.03.2018 (а. с. 178 у т. 4).

У зв`язку з задоволенням позову, витрати по сплаті судового збору у сумі 508 429,50 грн. покладені на відповідача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в оскаржуваній частині, враховуючи наступне

Матеріали справи свідчать, що позов про звернення стягнення на предмет іпотеки має вартісну оцінку позовних вимог, що свідчить про майновий характер позову.

Тип майна, на яке звертається стягнення (рухоме чи нерухоме майно), відмінності правового регулювання застави та іпотеки не впливають на визначення майнового характеру позовних вимог.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17 наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що висновки Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладені в постанові від 23 січня 2018 року у справі № 2-340/461/16-ц, суперечать наведеному вище у цій постанові, тому з огляду на зазначене визнає за необхідне відступити від них.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Пунктом 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Як свідчать матеріали справи Національний банк України звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом до ПАТ "Коростенський м`ясокомбінат" (з врахуванням заяви про усунення недоліків (а. с. 66 - 68 у т. 1)) про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 29.12.2009 на цілісний майновий комплекс відповідача в рахунок часткового погашення боргу ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" перед НБУ за кредитним договором №52 від 23.10.2008 на загальну суму 746 006 575,33 грн. та встановлення способу реалізації вказаного предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах ВП за початковою ціною 33895300,00 грн. (без ПДВ).

За подання до суду позовної заяви про звернення стягнення на предмет іпотеки, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 606 352,50 грн згідно меморіального ордеру №1539002704 (#1826417001) від 19.03.2018.

Ухвалою від 17.04.2018 Господарський суд Житомирської області відкрив провадження у справі №906/219/18, постановив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання суду; залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ПАТ "Комерційний банк "Фінансова ініціатива".

19.11.2018 до суду від позивача надійшла заява від 13.11.2018, вих. №12-0007/ 60630 про повернення надмірно сплаченого судового збору у розмірі 97 923,00 грн., так як при поданні позову сплачений судовий збір становив 606352,50 грн., а 1,5 відсотка від суми позову і вартості майна в розмірі початкової ціни об`єкту іпотеки 33895300,00 грн. складає 508429,50 грн. (а. с. 63, 64 у т. 4).

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 23.01.2019 суд повернув з Держбюджету України позивачу частину надмірно судового збору у сумі 97 923,00 грн. за заявою та оригінал меморіального ордеру №1539002704 (#1826417001) від 19.03.2018 (а. с. 178 у т. 4).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що зміст позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки має вартісну оцінку, що відповідно свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється за ставками, що визначені статею 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.

Отже, судовий збір, що підлягав сплаті за подання позовної заяви майнового характеру становив 508 429.50 грн (1.5% від встановленої ціни позову у розмірі 33 895 300,00 грн).

Покладаючи витрати по сплаті судового збору на Відповідача, Господарський суд Житомирської області керувався вимогами статті 129 ГПК України.

Так, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 1 частини 4 статті 129 ГПК України також встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову, покладаються на відповідача.

Таким чином, задовольнивши у повному обсязі позов Національного банку про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором. Господарський суд Житомирської області дійшов правомірного висновку про покладення на відповідача витрат позивача зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 508 429.50 грн.

Доводи апелянта, викладені у апеляційній скарзі не можуть бути підставою для скасування судового рішення та відхиляються як необґрунтовані.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Статтею 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Апелянтом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції в зв`язку з чим, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вище викладене в сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення Господарського суду Житомирської області від 08.04.2021 р. у справі №906/219/18 в частині розподілу судових витрат прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та з врахуванням обставин справи, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Коростенський м`ясокомбінат" на рішення Господарського суду Житомирської області від 08.04.2021 р. у справі №906/219/18 залишити без задоволення.

2. Пункт 3 Рішення Господарського суду Житомирської області від 08.04.2021 р. у справі №906/219/18 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст. ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "11" червня 2021 р.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Павлюк І.Ю.