Справа № 163/3170/20 Провадження №33/802/464/21 Головуючий у 1 інстанції:Чишій С. С.

Категорія:ч.6 ст. 470 МК України Доповідач: Борсук П. П.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2021 року                                                                 місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Борсук П.П., з участю секретаря Грицишин О.В., представника митниці Пікалюка М.С., захисника особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 – Зайця Б.В. на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 10 грудня 2020 року,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.6 ст.470 МК України, і накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 170 000 (сто сімдесяти тисяч) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 420,40 грн судового збору.

Оскаржуваною постановою судді ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 МК України. Оскільки він 15 вересня 2018 року в режимі транзиту увіз в Україну через митний пост «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС автомобіль «Шкода октавія», польський номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , перевищив встановлений ст. 95 МК України строк транзитного доставлення цього транспортного засобу особистого користування більше ніж на 30 діб, що виявлено 16 листопада 2020 року на митному посту «Ягодин» Волинської митниці Держмитслужби.

У поданій апеляційній скарзі захисник Заєць Б.В. просить змінити постанову Любомльського районного суду Волинської області від 10.12.2020, вважаючи її незаконною та такою, яка була винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права, необ`єктивною та передчасною. Зазначає, що судом першої інстанції було невірно кваліфіковано дії особи, чиї інтереси він захищає, оскільки на момент вчинення правопорушення діяла редакція Митного кодексу, в якій взагалі не містилася ч.6 ст. 470. Тому вважає дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 470 МК України ( в редакції, що діяла станом на 26.09.2018) та накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. Крім того, ОСОБА_1 не був повідомлений судом про час та дату розгляду справи, а вказані в протоколі про порушення митних правил дата та час не можуть братися до уваги. Також в апеляційній скарзі апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження як такий, що пропущений з поважних причин.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника – адвоката Зайця Б.В., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, представника митниці, який апеляційну скаргу заперечив, просив залишити в силі постанову судді, приходжу до наступного висновку.

Перш за все, враховуючи, що захисник Заєць Б.В. під час розгляду справи в суді першої інстанції не був, із матеріалами справи та постановою суду ознайомився лише 22.04.2021, про що зазначає в своїй апеляційній скарзі, виходячи з принцип доступу до правосуддя, який випливає з п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, апеляційну скаргу, подану захисником в його інтересах слід прийняти та поновити строк на оскарження постанови суду.

Згідно із ч.1 ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.6 ст.470 МК України вказаних вимог закону дотримався.

Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення ґрунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну правову оцінку.

Так в апеляційній скарзі захисником Зайцем Б.В. не оспорюється самий факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення - ввезення 15 вересня 2018 року в режимі транзиту в Україну через митний пост «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС автомобіля «Шкода октавія», польський номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 та перевищення встановленого ст. 95 МК України строку транзитного доставлення цього транспортного засобу особистого користування, що виявлено 16 листопада 2020 року на митному посту «Ягодин» Волинської митниці Держмитслужби.

Зі змісту ч. 1 ст. 95 МК України вбачається, що строк транзитних перевезень для автомобільного транспорту складає 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Так строк доставлення ввезеного 15 вересня 2018 року транспортного засобу марки «Шкода октавія» ОСОБА_1 закінчився 25 вересня 2018 року. Після закінчення даного строку у вищевказаній статті почалась бездіяльність ОСОБА_1 щодо не вивезення транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, за межі території України, що характеризуються тривалим невиконанням встановленого Митним Кодексом України обов`язку. Тобто ОСОБА_1 продовжив використання транспортного засобу в режимі «транзит» на митній території України, в тому числі і після введення в дію ч. 6 ст. 470 МК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 470 МК України ( яка 22 серпня 2019 року набрала чинності, в силу Закону України від 16 травня 2019 року № 2725 - VIII) перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше, ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування,- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів.

Отже перевищення строку доставки транспортного засобу особистого користування більше ніж на тридцять діб ОСОБА_1 були вірно кваліфіковані митним органом за ч. 6 ст. 470 МК України,а судом першої інстанції дано належну правову оцінку наявним доказам в матеріалах справи.

Також слід зазначити, що доказів того, що правопорушник до завершення строку транзиту, визначеного ст. 95 МК України, як і після внесення змін в ст. 470 МК України, так і після складання протоколу про порушення митних правил, вивозив автомобіль з митної території України чи здійснював його розмитнення або звертався до митних органів з заявою про обставини подій, у зв`язку з якими порушено строк транзиту, в ході розгляду справи не надав і в матеріалах справи такі не містяться.

Так вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 МК України, підтверджується протоколом про порушення митних правил №0813/20500/20 від 17.11.2020, витягами з модуля «Диспетчер зони митного контролю та Пасажирського пункту пропуску», АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби, службовою запискою від 17.11.2020.

Зазначене в апеляційній скарзі захисником Зайцем Б.В. про не повідомлення судом ОСОБА_1 про час і дату розгляду спростовуються протоколом про порушення митних правил, в якому відповідно до ч. 6 ст. 494 МК України зазначено час, дату та місце судового розгляду та який підписаний останнім. Отже апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду про можливість розгляду справи за відсутності особи, щодо якої складений протокол про порушення митних правил.

На думку апеляційного суду пасивна процесуальна поведінка особи, щодо якої складений протокол свідчить про небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді першої інстанції.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого  в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Всі інші обставини, на які посилається апелянт в своїй апеляційній скарзі не впливають на законність прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином законних підстав для зміни оскаржуваного судового рішення з мотивів, викладених в скарзі, апеляційний суд не вбачає.

Враховуючи вищенаведені та зібрані у справі докази, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.470 МК України, та призначив стягнення, яке відповідає вимогам митного законодавства, а тому підстав для зміни постанови суду першої інстанції, на що вказує скаржник в апеляційній скарзі, немає.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.294, 295 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В

Поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Любомльського районного суду Волинської області від 10 грудня 2020 року.

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 - Зайця Б.В. залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 10 грудня 2020 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Копію рішення у справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої його винесено.

Суддя Волинського

апеляційного суду                                                П.П. Борсук