Справа № 206/1923/21

Провадження № 3/206/801/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2021 року м. Дніпро

Суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Плінська А.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

В Самарський районний суд м. Дніпропетровська надійшли адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1  за ч. 1 ст.173-2 КУпАП, які постановою судді були об`єднані в одне провадження.

24.04.2021 року о 13-20 год. за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 за місцем свого мешкання знаходячись у нетверезому стані вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме: висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою. Внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілої. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення відповідальність за яке, передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Він же, 25.04.2021 року о 11-00 год. перебуваючи в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство відносно ОСОБА_2 , а саме: погрожував фізичною розправою, висловлювався нецензурною лайкою, чим вчинив адміністративне правопорушення відповідальність за яке, передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 будучи належним чином сповіщеним про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення (розписався про ознайомлений з часом та місцем розгляду справи) до суду не з`явився. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не направляв. Наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади;  важливість справи для заявника.            

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).

Тому, враховуючи викладене вважаю за можливе розглядати справу в його відсутності.

Згідно зі ст. 36 КУпАП України, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за  вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Дослідивши матеріали справи, вважаю що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП доведена у повному обсязі та підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серія ВАБ №211011 від 25.04.2021 року серія ГП №550739 від 24.04.2021 року, складених правомочною посадовою особою у встановленому законом порядку; письмовими заявами та поясненнями потерпілої.

Отже, виходячи з викладеного та враховуючи характер вчинених правопорушень, особу порушника, обставини, що обтяжують та пом`якшують відповідальність, слід визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.173-2 КУпАП, та на підставі ст. 36 КУпАП накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та на підставі ст. 36 КУпАП накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170,00 грн.

Стягнути із  ОСОБА_1   судовий збір на користь держави у розмірі 454,00 гривні.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя                                                   А.В. Плінська