Справа №2-394/11

Категорія  56

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2011 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира в складі :

головуючого –судді Коломієць О.С.

секретаря с/з Расеньчука В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Колос”про стягнення вартості частки майна, частини прибутку та моральної шкоди ,-

в с т а н о в и в:

Позивач 30.10.2002р. звернулася до суду з позовом в якому зазначила, що з 27.12.1995 року була учасником товариства з обмеженою відповідальністю “Колос”(далі ТОВ “Колос”) з часткою 1,788% у статутному фонді, що складало 2510 грн. Вона працювала у цьому товаристві до 09.03.2001 року і була звільнена за скороченням чисельності працівників. У вересні 2001 року вона звернулась до відповідача із заявою про вихід зі складу засновників та про виплату належної їй частки у майні товариства і частки прибутку, частки у статутному фонду. 04.07.2001 року їй було виплачено лише її частку у статутному фонді в розмірі 2530 грн. та прибуток за 2001 р. в сумі 250 грн. 32 коп., у виплаті решти коштів їй було відмовлено, що в свою чергу також спричинило їй моральні страждання. Просила стягнути з відповідач та її користь 5038 грн. 58 коп. вартості частки у майні товариства пропорційно частці у статутному фонді та належну їй частину прибутку товариства за 1999-2001 р.р., на відшкодування моральної шкоди 2500 грн. та понесені судові витрати. В подальшому позивач неодноразово змінювала та доповнювала позовні вимоги та в остаточному варіанті просила стягнути на її користь з відповідача ТОВ “Колос”прибуток за використання її частки за 2003, 2004, 2005 роки у розмірі 120600 грн., прибуток за використання її частки за 2006, 2007, 2008 роки у розмірі 187840 грн., вартість частки основних фондів площі 33,56 кв. м. у розмірі 440000 грн., вартість майна устаткування у розмірі 5938 грн., частку у статутному капіталі 5600 грн., прибуток за 1999, 2000, 2001, 2002 роки у розмірі 8004 грн., компенсацію частки у статутному капіталі за 1997 рік 3000 грн., утриману заробітну плату у розмірі 6000 грн., квитанції про сплату ссуди за 1996, 1997, 1998 роки у розмірі 6330 грн., суму не включену до приватизації 150 грн., не виплачену суму на оздоровлення у розмірі 90 грн., моральну шкода у розмірі 20000 грн. та понесені судові витрати.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засіданні не з`явився, з невідомих суду причин. Про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяву про зміну місцезнаходження, відповідно до ст. 77 ЦПК України, суду не подавав. Справа слухалась у відсутності представника відповідача, згідно ст. 169 ЦПК України.

        Заслухавши пояснення позивача та дослідивши докази в їх сукупності, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Під час розгляду справи було встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 27 грудня 1995 року була учасником товариства з обмеженою відповідальністю “Колос”.

09 березня 2001 року була звільнена з ТОВ “Колос”у зв`язку з скороченням чисельності працівників (ст. 40 п. 1 КЗпП України), згідно наказу № 1-К від 05.01.2001р.

Частка майна ОСОБА_1 в статутному фонді ТОВ “Колос”згідно її внеску до статутного фонду складала 1,788%.

19 вересня 2001 року ОСОБА_1 подала до загальних зборів засновників ТОВ “Колос”заяву про виведення її зі складу засновників товариства, з проханням виплатити вартість належної їй проіндексованої частини майна пропорційно її частки в статутному фонді та належної їй частки прибутку, одержаного товариством до моменту її виходу, грошовими коштами.

Згідно з протоколом № 9 від 10.09.2002р. загальних зборів ТОВ “Колос” ОСОБА_1 було виведено зі складу засновників товариства з виплатою всієї належної їй частки в статутному фонді.

Сума внеску до статутного фонду учасника ТОВ “Колос” ОСОБА_1 становила 2530 грн., яку остання отримала 04.07.2002р. по касовому ордеру № 380 у повному обсязі.

Згідно п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами корпоративних спорів”від 24.10.2008р. № 13 вихід зі складу учасників товариства не пов`язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв`язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв`язку.

Як передбачено ст. 54 Закону України “Про господарські товариства”при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. При цьому вартість майна та розмір частини прибутку товариства, належні до виплати учаснику, який виходить, повинні обчислюватись на дату волевиявлення учасника вийти з товариства, тобто на дату подання учасником заяви про вихід з товариства.

Відповідно до п. 3.7. Рекомендацій Президії Вищого Господарського Суду України “Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин”від 28.12.2007р. № 04-5/14 норми статуту щодо порядку та строків розрахунків з учасником, який вийшов з товариства, повинні відповідати ст. 54 Закону України “Про господарські товариства”. Передбачений статутом порядок розрахунків з учасником, що вийшов з товариства, може застосовуватись у частині, що не суперечить закону.

Суд прийшов до висновку, що відповідачем були порушені вимоги ст. 54 Закону України “Про господарські товариства”та п. 4.5. Статуту ТОВ “Колос”, оскільки при виході ОСОБА_1 з товариства їй у встановлені законом строки не було сплачено вартість частини майна товариства, пропорційна її частці у статутному (складеному) капіталі. До такого висновку суд прийшов, приймаючи до уваги висновок судово-бухгалтерської експертизи, проведеної експертом ОСОБА_2 відповідно до ухвали суду від 11.02.2003р. Суд визнає даний висновок обґрунтованим, таким що не суперечить іншим матеріалам справи, не викликає сумніву в його правильності та вважає належним, допустимим, достовірним доказом. В даному висновку експертом дані відповіді на всі спірні питання, виходячи із пояснень сторін та матеріалів даної справи. Відповідно до відповіді на поставлені питання вбачається, що вартість частки в майні ТОВ “Колос”станом на 19.09.2001р., що належить учаснику ОСОБА_1 , пропорційно внеску до статутного фонду 1,788% складає 1720 грн. 05 коп., а тому суд частково задовольняє позовні вимоги в цій частині і стягує з відповідача на її корись вищевказану суму.

Судом не приймається до уваги додатковий розрахунок експерта-бухгалтера Дідківської Л.М. виконаний згідно ухвали суду від 11.03.2004р., оскільки судом не доручалось проведення додаткової експертизи експерту-бухгалтеру Дідківської Л.М. Зазначеною ухвалою надання додаткового висновку доручалося експерту Приватної аудиторської фірми “Аудит-Волгіна”Волгіній Б.О. Також судом не приймається до уваги довідку Приватної аудиторської фірми “Аудит-Волгіна”від 16.02.2004р., оскільки ухвалою суду від 11.03.2004р. експертній установі доручалося надати додатковий висновок. Крім того, відповідно до листа Приватної аудиторської фірми “Аудит-Волгіна”від 01.04.2004р. договір на експертизу не укладався, необхідні для експертизи документи не надавалися, експертиза не проводилася та не оплачувалася.

Відповідно до вимог ст.ст. 10 ч.2, 60 ч.1 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність заборгованості ТОВ “Колос” перед позивачем по заробітній платі при звільненні її з роботи, невиплати позивачу компенсацій, витрат на оздоровлення, заборгованості за позиками, вартості частки основних фондів, майна, устаткування. Вимоги позивача в цій частині є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні даного спору про відшкодування моральної шкоди підлягає з`ясуванню: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього і в її заподіянні.

Вирішуючи питання про наявність підстав та доказів для відшкодування моральної шкоди, суд прийшов до висновку, що відповідно до ст. 10 ЦПК України, позивач не надав доказів на підтвердження факту перенесення ним моральних страждань та наявності послідовного зв`язку між будь-якою шкодою, перенесеними моральними стражданнями та діями відповідача. Вимоги щодо відшкодування моральної шкоди необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.ст. 86, 88 ЦПК України, суд стягує з ТОВ “Колос”на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 51 грн. та витрати за проведення експертизи в сумі 800 грн., відповідно до представлених квитанцій. Підстав для стягнення інших понесених позивачем судових витрати у суду немає, оскільки вони належним чином не підтверджені і не можуть бути віднесені до судових витрат, в розумінні ст. 79 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 1167 ЦК України, Законом України “Про господарські товариства”, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 року “Про практику розгляду судами корпоративних спорів”, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року (зі змінами) “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Колос”про стягнення вартості частки майна, частини прибутку та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Колос”на користь ОСОБА_1 вартість частки в майні товариства, пропорційно її внеску до статутного фонду в розмірі 1720 грн. 05 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Колос”на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 51 грн. та витрати за проведення експертизи в сумі 800 грн.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя :