АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЗАПОРІЗЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 33-684\09     Головуючий в 1 інстанції:

Категорія:  ст.  130 ч. 1 КУпАП     Ярошенко А.Г.

Доповідач: Крещенко A.M.

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

16 вересня 2009 року     м.  Запоріжжя

Суддя апеляційного суду Запорізької області Крещенко A.M.,  за участі апелянта,  у відкритому судовому засіданні,  розглянувши в залі апеляційного суду Запорізької області апеляцію ОСОБА_2 на постанову судді Комунарського районного суду м.  Запоріжжя від 20 серпня 2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності  за  ст.  130 ч. 1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Комунарського районного суду м.  Запоріжжя від 20.08.2009 року,  ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1,  який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,  не працюючого,  притягнуто до адміністративної відповідальності за  ст.  130 ч. 1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати всіма видами транспортних засобів строком на один рік без оплатного вилучення транспортного засобу.

Згідно з постановою судді,  ОСОБА_2 визнано винним у тому,  що він,  знаходячись в стані алкогольного сп'яніння,  25 липня 2009 року о 3 годині 50 хвилин у селищі Кушугум по вулиці Партизанській керував автомобілем ЗАЗ д/з НОМЕР_1.

ОСОБА_2 на вказану постанову судді подав апеляцію,  у якій просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі,  у зв'язку з неправильним застосуванням норм кодексу України про адміністративні правопорушення,  а також неповним встановленням обставин по справі,  що потягли за собою неправильне призначення адміністративного стягнення.

В доповненні до апеляційної скарги ОСОБА_2 просить переглянути постанову суду в частині накладеного на нього адміністративного стягнення,  замінивши його на громадські роботи.

Заслухавши апелянта,  який підтримав доводи апеляції,  вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи,  наведені правопорушником в апеляції,  вважаю,  що апеляція підлягає частковому задоволенню у зв'язку з наступним.

Що стосується доводів ОСОБА_2 в апеляції про його незгоду з протоколом про адміністративне правопорушення та з діями працівників ДАЇ,  то як слідує із зазначеного протоколу,  при його складанні ОСОБА_2 були роз'яснені його права,  передбачені  ст.  268 КУпАП та  ст.  63 Конституції України,  проте він від підпису в протоколі відмовився не оскаржував до суду вказаний протокол та не звертався до суду зі скаргою на незаконні дії працівників ДАІ.

Доведеність вини ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення за обставинами,  вказаними у постанові судді,  підтверджена визнанням вини в судовому засіданні самим порушником,  а також матеріалами справи,  зокрема,  протоколом про адміністративне правопорушення від 25 липня 2009 року,  в якому зазначено,  що ОСОБА_2,  знаходячись в стані алкогольного сп'яніння,  керував транспортним засобом.  Ці обставини не заперечував і сам правопорушник,  який у поясненні власноруч написав,  що 25.07.2009 року о 3 годині випив 7 (сім) літрів пива,  після чого по вулиці Партизанській керував автомобілем.  Стан алкогольного сп'яніння,  в якому перебував порушник,  під час керування транспортним засобом,  підтверджений і висновком медичного огляду ОСОБА_2 №10384 від 25 липня 2009 року.

За таких обставин,  суддя правильно дійшов висновку про винність ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення і обгрунтовано кваліфікував його дії за ч. 1  ст. 130 КУпАП.

Що стосується призначеного йому адміністративного стягнення,  то воно призначене в порушення вимог  ст.  33 вказаного кодексу.

Згідно цієї норми закону,  стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах,  встановлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення,  особа порушника,  ступінь його вини,  майновий стан,  обставини,  що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Санкція ч. 1  ст.  130 КУпАП передбачає крім позбавлення права керування транспортними засобами,  ще інші види адміністративних стягнень,  серед яких є і більш м'яке стягнення у виді штрафу.

Однак,  суддя в постанові не навів мотивів призначення ОСОБА_2 більш суворого стягнення і позбавив його Спеціального права.

З    матеріалів    адміністративної    справи    вбачається,     що    шкідливих    наслідків    від правопорушення не настало.

З наявних карток МВС України системності вчинення правопорушень ОСОБА_2 не вбачається.

Працює він таксистом,  по роботі характеризується добре,  на утриманні має малолітню дитину.

За таких обставин вважаю за доцільне постанову суду змінити,  призначивши стягнення ОСОБА_2 у виді штрафу у мінімальному розмірі,  встановленому санкцією статті.

Згідно ч.9  ст.  294 КУпАП у разі зміни постанови в частині накладення стягнення,  в межах,  передбачених санкцією статті Кодексу,  воно не може бути посилено.

Враховуючи наведені вимоги Закону призначити стягнення у виді громадських робіт,  як просить апелянт,  неможливо.

Доводи апелянта про порушення його прав при складанні протоколу про адміністративне правопорушення є юридично неспроможними,  оскільки протокол складений у відповідності до вимог  ст.  256 КУпАП і правомочною особою. В протоколі у відповідних графах маються підписи порушника,  його письмові пояснення в тому числі і про отримання копії протоколу.

Керуючись  ст.  294 КУпАП,  -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляцію ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову судді Комунарського районного суду м.  Запоріжжя від 20 серпня 2009 року про накладення на ОСОБА_2 на підставі ч. 1  ст. 130 КУпАП адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік без оплатного вилучення транспортного засобу - змінити в частині накладення стягнення і вважати,  що на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2550 гривень.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення,  є остаточною й оскарженню не підлягає.