АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2009 року. м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів: Кварталової А.М., Плавич Н.Д.,

при секретарі - Льовочкіної M.B.,

за участі ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Акцент-Банк»(надалі - ЗАТ „Акцент-Банк") на ухвалу судді Арцизького районного суду Одеської області від 05 лютого 2009 року по матеріалам за заявою ЗАТ «Акцент-Банк» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, -

встановила:

У лютому 2009 року ЗАТ „Акцент-Банк" звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1(а.с. 02-13)

Ухвалою судді Арцизького районного суду Одеської області від 05 лютого 2009 року відмовлено у прийнятті заяви банку про видачу судового наказу, (а. с. 15).

В апеляційній скарзі представник ЗАТ „Акцент-Банк" просив скасувати ухвалу судді суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права і передати питання на новий розгляд суду першої інстанції (а.с. 17-23).

В судовому засіданні ОСОБА_1 наявність боргу заперечував і покладався на розсуд суду.

Апелянт був сповіщений належним чином про час та місце розгляду справи про що у справі є докази(а.с. 53-55), представник апелянта до суду не прибув про причини неявки не повідомив. Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України така неявка не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, пояснення ОСОБА_1, обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Відмовляючи у прийнятті заяви про видачу судового наказу, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки стягнення за договором суми грошових зобов’язань позичальника, сплати відсотків за користування кредитом та пені за несвоєчасне їх виконання є спірним, то із цих заявлених вимог вбачається спір про право.(а.с. 15)

З таким висновком колегія суддів не погоджується, він є передчасним.

Справа № 22ц-2096/2009 Категорія ЦП: 2

Головуючий у першій інстанції Борисова С. П.

Доповідач Левенець Б.Б.

Згідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 96 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу, яка грунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі.

Згідно до ч. 2 ст. 202 ЦК України, правочини можуть бути односторонніми та дво-чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 207 цього Кодексу, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони і якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як видно із заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів, 02 березня 2008 року ЗАТ „Акцент-Банк" прийняв від ОСОБА_1 письмову заяву, на підставі якої надав останньому кредит 2868, 88грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Договір складається із заяви позичальника, Умов надання банківських послуг та споживчого кредиту, які підписані боржником. (а.с. 05-14)

Розрахунок заборгованості разом із договором надання кредиту були додані до заяви про видачу судового наказу до суду першої інстанції. За п.п. 3.2.7, 4.1, 5.1, 5.3 вищезазначених Умов передбачено сплату заборгованості за кредитом, по процентам і комісії за користування кредитом, а також штрафні санкції.(а.с. 2-14) Даних, що позичальник оспорював умови отримання кредиту у матеріалах, доданих до заяви не має.

Така форма письмового правочину узгоджується із вимогами ст. 207 ЦК України.

Зважаючи на те, що заява про видачу судового наказу містить необхідні умови, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 96, ч.ч. 1-3 ст. 98 ЦК України, підстав для відмови у її прийнятті не вбачається.

При цьому, колегія суддів враховує, що у випадку непогодження з розміром заборгованості, визначеної кредитором і зазначеної в судовому наказі, боржник не позбавлений можливості, відповідно до ст. 106 ЦПК України, подати заяву про скасування судового наказу.

Ухвала колегії суддів апеляційного суду не перешкоджає подальшому провадженню у справі і відповідно до ч. 1 ст. 324 ЦПК у касаційному порядку оскаржена бути не може.

Керуючись ст. ст. 303, п. 4 ч. 2 ст. 307, п. 3 ч. 1 ст. 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Акцент-Банк» задовольнити.

Ухвалу судді Арцизького районного суду Одеської області від 05 лютого 2009 року скасувати і передати заяву Закритого акціонерного товариства «Акцент-Банк» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду України не підлягає.