Справа № 628/2973/18

                                                                                   Провадження № 1-кп/628/32/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14 червня 2021 року Куп`янський міськрайонний суд Харківської області

у складі колегії суддів: головуючого судді Волчек О.О.,

суддів Коваленко О.А., Шиховцової А.О.,

за участю секретаря - Дюкової Г.Б.

прокурора – Замотай Т.С.

захисників - адвокатів Церковного В.В., Борзих Ю.В., Акопян Т.А.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Куп`янську матеріали кримінального провадження № 12018220370000750 від 02.04.2018 року з обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 187 КК України та ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

 У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження ОСОБА_2 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки згідно ухвали суду від 26.04.2021 року він закінчується 24.06.2021 року, вказуючи на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого і особливо тяжкого злочинів, не має постійного джерела доходів, не одружений та утриманці відсутні, все це дає підстави вважати, що він може покинути територію Харківської області і України з метою переховування від суду та уникнення передбаченої законом відповідальності. Крім того, обвинувачений може незаконно впливати на інших обвинувачених, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також прокурор у клопотанні зазначив, що до обвинуваченого раніше застосовувався альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, яка була сплачена матір`ю обвинуваченого. Проте, слідчим суддею Куп`янського міськрайонного суду Харківської області запобіжний захід було змінено на тримання під вартою, а заставу звернуто у дохід держави. Вказані обставини, зокрема рішення слідчого судді, яким констатовано порушення обвинуваченим умов запобіжного заходу, свідчать про існування ризику втечі, поза розумним сумнівом. Також вбачається існування ризику впливу на свідків збоку обвинуваченого, оскільки справа перебуває в суді першої інстанції на стадії судового розгляду, всі свідки по справі не допитані, а тому з метою отримати покази свідків на свою користь, обвинувачений може вдатися до дій, пов`язаних з тиском на них. Крім того, в ході проведення негласних слідчих дій, у даному кримінальному провадженні, отримано інформацію, яка вказує на незаконний вплив ОСОБА_2 на свідків з метою дачі останнім завідомо неправдивих свідчень. Також, вже під час судового розгляду, допитана свідок ОСОБА_4 , повідомила суд, що була очевидцем здійснення впливу обвинуваченим ОСОБА_2 на свідка ОСОБА_5 з метою зміни останнім своїх показів, щоб відповідальність за вчинені злочини поніс лише один з співучасників кримінального правопорушення, котрий за домовленістю бере всю провину на себе. Тому прокурор вважає, що застосування інших, більш м`яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних прав та обов`язків, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків судового розгляду.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 заперечував проти клопотання прокурора, посилаючись на відсутність доказів вчинення ним інкримінованих йому злочинів, відсутність наміру впливу на свідків.

Його захисник – адвокат Церковний В.В. підтримав доводи підзахисного, також заперечував проти заявленого клопотання та просив змінити ОСОБА_2 запобіжний захід на не пов`язаний з перебуванням під вартою, посилаючись на формальність клопотання, відсутність жодних доказів причетності ОСОБА_2 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень, тривалість перебування ОСОБА_2 під вартою, а також безпідставність доводів прокурора щодо можливих порушень процесуальних обов`язків збоку ОСОБА_2 .

Заслухавши думку інших учасників судового процесу, вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Згідно ст.ст. 7,8,9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків. Частиною 1 ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Суд вважає, що на даний час, у наявності обставини, які в своїй сукупності вказують на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Строк утримання обвинуваченого під вартою не виходить за межі, визначені КПК України, та є необхідною мірою з огляду на те, що в ході судового розгляду було встановлено наявність передумов, регламентованих п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України, тобто тривалість строку тримання під вартою відповідає критерію розумності.

Враховуючи зазначене вище, оскільки ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 121, ч. 4 ст. 187 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким і особливо тяжким злочинами, а також відсутні дані про зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає необхідним залишення ОСОБА_2 надалі під вартою на 60 днів, тим самим задовольняє клопотання прокурора. Підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу на теперішній час судом не встановлено.

Керуючись ст. ст.  176-178, 183, 197, 199, 205, 331, 350, 372  КПК України, суд, -

                                                           П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Замотай Т.С. – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, тобто до 12.08.2021 року включно.

Копію ухвали для виконання надіслати до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

На ухвалу суду протягом 5 днів з моменту її проголошення, а обвинуваченим - з моменту вручення копії ухвали, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Головуючий: О.О. Волчек

Суддя: О.А. Коваленко

Суддя: А.О. Шиховцова